Ухвала суду № 62940490, 22.11.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

22.11.2016 Справа № 5008/30/2012

Суддя господарського суду Закарпатської області Кривка В.П., розглянувши матеріали за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод", м. Мукачево про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 29.02.2012 року у справі № 5008/30/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Цео - Макс”, м. Раменське, Московська область, Росія до відповідача - Державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод”, с. Бороняво, Хустський район (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод") про стягнення 991 623,85 рублів Російської Федерації, що по курсу НБУ становить 250 880,83 грн.

Представники:

від позивача (стягувача) – не з’явився;

від відповідача (заявника, боржника) – не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.02.2012 р. по справі №5008/30/2012 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з державного підприємства „Сокирницький цеолітовий завод”, Хустський район, с. Бороняво, вул. Гагаріна, 45 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20432977) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Цео - Макс”, Росія, Московська область, м. Ременське, вул. Свободи, 4 каб. 37 (ідентифікаційний код ЄДРПО 1095040004949) суму 984 934 рублів РФ 24 коп., що в еквіваленті по курсу НБУ станом на час звернення до суду становить 249 188 грн. 36 коп., а також суму 4 983 грн. 76 коп. судового збору та 51 353 рублів РФ витрат на правову допомогу, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на час їх пред’явлення до суду становить 13 557,19 грн. На примусове виконання рішення від 29.02.2012 р. по справі №5008/30/2012 господарським судом Закарпатської області видано наказ від 12.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2014 року у справі 5008/30/12 було задоволено заяву ТОВ „Цео-Макс” про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження, та замінено боржника – ДП „Сокирницький цеолітовий завод” на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю „Сокирницький цеолітовий завод”.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2014 року подану боржником – ТОВ „Сокирницький цеолітовий завод” заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду від 29.02.2012 року було задоволено частково та відстрочено виконання рішення на 3 місяці.

Надалі ухвалою господарського суду від 21.07.2014 року за заявою боржника – ТОВ „Сокирницький цеолітовий завод” судом було повторно відстрочино виконання рішення від 29.02.2012 року на 4 місяці до 05.12.2014 року.

23.02.2015 року, відповідно до ст. 121 ГПК України боржник - товариство з обмеженою відповідальністю „Сокирницький цеолітовий завод”, м. Мукачево

повторно звернулося до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області у даній справі на шість місяців.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2015 року у задоволенні поданої боржником – ТОВ „Сокирницький цеолітовий завод” заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду від 29.02.2012 року було відмовлено.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2016 року у задоволенні поданої боржником – ТОВ „Сокирницький цеолітовий завод” заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду від 29.02.2012 року було відмовлено повторно.

08.11.2016 року, відповідно до ст. 121 ГПК України боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю „Сокирницький цеолітовий завод”, м. Мукачево звернулося до господарського суду із заявою про відстрочку виконання вказаного рішення господарського суду Закарпатської області у даній справі на 1 рік до 08.11.2017 року. В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що на даний час товариство перебуває у скрутному фінансовому становищі, у зв’язку з чим не має змоги сплатити суму боргу відразу та одночасно в повному обсязі. Крім цього вказує на те, що ТОВ “Цео-Макс” не заперечує щодо надання відстрочки на виконання згаданого вище судового рішення, при цьому покликається на проведену за допомогою електронних засобів спілкування переписку, яка відбулась між бухгалтером Товариства і ТОВ “Цео-Макс ”.

Ухвалою від 11.11.2016 року заяву було призначено до розгляду на 22 листопада 2016 року, при цьому судом було зобов’язано заявника (боржника) подати суду: належні та допустимі докази у підтвердження усіх викладених у заяві обставин, вказати та навести конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, або роблять його неможливим з наданням підтверджуючих документів (довідки установ банку про відсутність коштів на розрахункових рахунках, фінансовий звіт ТОВ за попередні та поточний роки з відмітками фіскального органу, докази реальної можливості погашення боргу у разі надання відстрочки у заявлений спосіб, належні докази, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим, тощо); стан виконання постановленого рішення на даний час (належні та допустимі докази виконання зобов’язань боржником); Стягувача (позивача) письмові пояснення по суті поданої відповідачем заяви, в т.ч. в підтвердження чи спростування викладених в заяві боржника обставин щодо погодження відстрочення виконання судового рішення (надіслати суду офіційну позицію підприємства з даного приводу, підписану уповноваженою особою з реквізитами Товариства), інформувати про стан виконання постановленого рішення на даний час (належні та допустимі докази виконання зобов’язань боржником).

Сторони, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у призначене судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, витребувані ухвалою суду документи та матеріали не подали, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомили.

Оцінивши доводи заявника, викладені у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставини, надані (наявні) в матеріалах справи докази в їх підтвердження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення, з огляду на наступне.

Згідно, положень ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виносить відповідну ухвалу. Надання відстрочки виконання рішення здійснюється судом у винятковому порядку при наявності дійсних обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим з врахуванням

ступені виконання зобов’язань боржником, фінансового стану обидвох сторін, тощо.

Між тим, наведені заявником мотиви та обставини щодо надання відстрочки - належним чином не доведені, належних та допустимих доказів в підтвердження викладених обставин та заявлених вимог - не надано, в тому числі на вимогу суду, при цьому, суд бере до уваги значний термін прострочення виконання грошових зобов’язань, неодноразове часткове задоволення судом аналогічних заяв про відстрочку виконання даного рішення з ідентичних мотивів (які не призвели навіть до часткового виконання постановленого судом рішення), а також ненадання суду належних і допустимих доказів наявності реальної можливості погашення стягнутого судом боргу у разі задоволення судом заяви про відстрочку виконання рішення суду. Також суд критично оцінює доводи заявника, щодо не заперечення стягувачем надання судом відстрочки виконання даного судового рішення, оскільки наявні у справі з даного приводу докази - господарському суду - не адресовані, і не можуть розцінюватись судом належним та допустимим доказом правової позиції стягувача в розумінні ст.ст. 34, 36, 59 ГПК України. Тому, за даних обставин, суд розцінює заявлену вимогу як належним чином необґрунтовану та вважає надання відстрочки порушенням права позивача на ефективний судовий захист, що є неприпустимим.

Враховуючи вищенаведене в сукупності в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду від 29.02.2012 року по справі №5008/30/2012 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод", м. Мукачево від 08.11.2016 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 29.02.2012 року у справі № 5008/30/2012 - відмовити.

Суддя В. Кривка