Ухвала суду № 62940402, 24.11.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

ОКРЕМА УХВАЛА

24.11.2016р. Справа № 905/2483/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

під час розгляду

заяви: Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

про поновлення строку пред’явлення до виконання та видачу дубліката наказу

у справі №905/2483/13

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до Комунального підприємства “Макіївтепломережа”, м.Макіївка Донецької області

про стягнення 5172048,08грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.05.2013р. у справі №905/2483/13 позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ до Комунального підприємства “Макіївтепломережа”, м.Макіївка Донецької області про стягнення 5172048,08грн. задоволені частково – стягнуто з відповідача 5034173,11грн., з яких 2933105,87грн. – 3% річних, 2101067,24грн. – інфляційні втрати, а також 66982,50грн. судового збору.

15.08.2013р. на виконання вказаного рішення стягувачу видано наказ.

Згідно зі статтею 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення наказу до виконання, і до заяви додано довідку про втрату наказу.

Частиною другою статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (стягувач) в липні 2016 року звернулась до господарського суду Донецької області з заявою №31/13-2436 від 01.07.2016р. про видачу дублікату наказу №905/2483/13 від 15.08.2013р. та відновлення пропущеного строку для пред’явлення його до виконання.

З матеріалів вказаної заяви судом встановлено, що наказ №905/2483/13 від 15.08.2013р. було подано ДК «Газ України» до відділу ПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області, яким Постановою від 04.10.2013р. було відкрите виконавче провадження №40027799.

Листом №1133/02.2-34/4-16Б/4323 від 10.06.2016р. у відповідь на заяву стягувача №31/13-2022 від 27.05.2016р. відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області повідомив стягувача про те, що за наказом господарського суду Донецької області №905/2483/13 від 15.08.2013р. на загальну суму 5101155,61грн. 07.11.2014р. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в зв’язку з проведенням на території Донецької області активної фази антитерористичної операції та неможливості проведення подальших виконавчих дій; у разі неотримання оригіналу наказу запропонував стягувачу звернутися до суду для отримання дублікату з метою подальшого його пред’явлення до виконання. При цьому всупереч вимог абз.2 ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України довідка про втрату відділом ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області наказу №905/2483/13 від 15.08.2013р. стягувачу видана не була.

Отже, у якості доказу втрати оригіналу наказу №905/2483/13 стягувачем було надано суду власну довідку №31/13-2452 від 02.07.2016р. про втрату наказу, в якій, зокрема, зазначено, що наказ господарського суду Донецької області від 15.08.2013р. №905/2483/13 з заявою про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2013р. №31/10-4340 пред’явлено до виконання до відділу ПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області (нині – відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області). ДК “Газ України” вищенаведений виконавчий документ не повертався.

Ухвалою суду від 19.07.2016р. за результатами розгляду заяви №31/13-2436 від 01.07.2016р. стягувачу відмовлено у видачі дублікату наказу господарського суду Донецької області №905/2483/13 від 15.08.2013р.

Відмову судом обґрунтовано наступним. Постанова від 07.11.2014р. про закінчення виконавчого провадження №40027799 з доданим оригіналом наказу не могла бути направлена стягувачу, оскільки приймання до пересилання поштових відправлень з м.Донецьк фактично не відбувалось ще влітку 2014 року, про що свідчить наданий стягувачем лист Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» №50-06/620 від 23.07.2014р. про призупинення з 22.07.2014р. приймання до пересилання поштових відправлень, що адресовані до м.Донецьк. Отже, наказ №905/2483/13 залишився у матеріалах виконавчого провадження, і іншого виконавчою службою не доведено. За приписами ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у ситуації, що склалася, належним доказом втрати наказу є довідка про втрату наказу, видана відділом ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області, який після пред’явлення наказу до виконання відповідав за його збереження. Належного та допустимого доказу втрати наказу №905/2483/13 стягувачем суду не надано.

Копія ухвали від 19.07.2016р. направлена судом відділу ПВР УДВС ГТУЮ в Донецькій області 25.07.2016р. та вручена уповноваженому представнику Сем’яновій 29.07.2016р., про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2016р. ухвалу господарського суду Донецької області від 19.07.2016р. у справі №905/2483/13 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції у постанові погодився з висновком господарського суду Донецької області про те, що належним доказом втрати наказу може бути довідка лише тієї особи, в розпорядженні якої наказ перебував на момент втрати і яка була відповідальна за його збереження.

22.11.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла заява №31/13-4289 від 17.11.2016р. Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про видачу дублікату наказу №905/2483/13 від 15.08.2013р. та поновлення строку його пред’явлення до виконання.

До вказаної заяви у якості доказів втрати оригіналу наказу №905/2483/13 додані:

- довідка стягувача №31/13-4288 від 17.11.2016р., в якій, зокрема, зазначено, що наказ господарського суду Донецької області від 15.08.2013р. №905/2483/13 з заявою про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2013р. №31/10-4340 пред’явлено до виконання до відділу ПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області (нині – відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області). ДК “Газ України” оригінал вищенаведеного виконавчого документа не повертався;

- довідка начальника відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області №1957/4-02.2-34/16П від 24.10.2016р., в якій, зокрема, зазначено, що на виконанні у відділі перебував наказ №905/2483/13 від 15.08.2013р.; 07.11.2014р. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»; вказану постанову та оригінал виконавчого документа направлено на адресу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”. Оскільки на теперішній час вищезазначені документи стягувачем отримано не було та враховуючи складну ситуацію, яка склалася на території проведення активної фази АТО (у м.Донецьку) відділ вважає втраченим наказ господарського суду Донецької області №905/2483/13, виданий 15.08.2013р., при поштовому переказі. (На довідці №1957/4-02.2-34/16П від 24.10.2016р. відсутня печатка відділу.).

Зі змісту довідки відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області №1957/4-02.2-34/16П від 24.10.2016р. вбачається, що при її видачі не враховані обставини, встановлені ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2016р. у справі №905/2483/13 та не виконані вказівки суду щодо необхідності надання відділом довідки про втрату наказу, зміст якої має відповідати вимогам процесуального закону.

Ухвалою від 21.11.2016р. суд вдруге відмовив стягувачу у видачі дублікату наказу господарського суду Донецької області №905/2483/13 від 15.08.2013р. Ухвалу обґрунтовано тим, що процесуальний закон передбачає можливість видачі дубліката наказу за умови надання суду належного доказу втрати наказу (ч.3 ст.120, ч.2 чт.34 Господарського процесуального кодексу України). При цьому суд повторно наголосив, що належним доказом втрати наказу у правовідносинах, що склалися, є довідка відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області про втрату наказу безпосередньо вказаним відділом, адже втрата наказу стягувачем або органом зв’язку була фізично неможливою, оскільки наказ не перебував в розпорядженні перелічених осіб на момент його втрати.

З наведеного вбачається, що своєю бездіяльністю з видачі довідки належного змісту про втрату наказу №905/2483/13 від 15.08.2013р. відділ ПВР УДВС ГТУЮ у Донецькій області перешкоджає відновленню прав стягувача на виконання судового рішення як складової передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду: остаточне судове рішення у господарській справі №905/2483/13 не виконується на шкоду Дочірній компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” через відсутність у стягувача можливості представити суду належний та допустимий доказ втрати наказу №905/2483/13 відповідно до вимог ст.ст.33, 34, 120 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене явище має систематичний характер в органах державної виконавчої служби Донецької області, що є неприпустимим з урахуванням взяття на себе державою Україна шляхом ратифікації Конвенції зобов’язання поважати принцип верховенства права.

Суд наголошує, що видача дублікату наказу є однією з процесуальних гарантій захисту і відновлення захищених судом прав та інтересів стягувача, спрямованою на забезпечення виконання судового рішення як складової конституційного права на судовий захист.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент прийняття постанови від 07.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві) було передбачене право державного виконавця повернути стягувачу виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Застосувавши наведену норму під час виконання наказу №905/2483/13 від 15.08.2013р. «в зв’язку з проведенням на території Донецької області активної фази антитерористичної операції та неможливості проведення подальших виконавчих дій» за відсутності встановленої будь-яким законодавчим актом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, державний виконавець грубо порушив приписи ч.1 ст.6 названого Закону, ст.115 Господарського процесуального кодексу України та ст.129 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності державного органу, виносить окрему ухвалу.

Ухилення від вчинення дій, покладених статтею 120 Господарського процесуального кодексу України на відділ ПВР УДВС ГТУЮ в Донецькій області, перешкоджає реалізації прав стягувача за втраченим не з його вини виконавчим документом; порушує загальні засади судочинства, встановлені ст.129 Конституції України, зокрема – принцип обов’язковості судового рішення; суперечить приписам ст.115 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої рішення та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України; суперечить приписам ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент надання стягувачу відповіді №1133/02.2-34/4-16Б/4323 від 10.06.2016р.), за змістом якої державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також суперечить встановленим п.п.1-3 та 5 ч.1 ст.2 нової редакції названого Закону засадам виконавчого провадження, дотримання яких є обов’язковим для державного виконавця; є проявом неповаги до права стягувача на мирне володіння своїм майном, гарантованого п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.86, 90, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Надіслати окрему ухвалу на адреси відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бул-р Машинобудівників, 32) та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бул-р Машинобудівників, 32), а також Міністерству юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13) – до відома.

З метою усунення порушень законності та недоліків в роботі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області пропоную вжити необхідні заходи, спрямовані на вдосконалення організації роботи відділу з метою запобігання в майбутньому зазначених в окремій ухвалі порушень, а саме:

1) вживати заходів для сприяння стягувачам у відновленні втрачених у зв’язку з проведенням в Донецькій області АТО виконавчих проваджень шляхом надання підпорядкованими Управлінню ДВС ГТУЮ у Донецькій області органами державної виконавчої служби довідок про втрату наказів, зміст яких відповідатиме дійсності, а також вимогам статті 120 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням імперативного припису частини другої статті 34 цього кодексу щодо належності доказів;

2) взяти до уваги, що довідки про втрату наказів мають видаватися стягувачам в оригіналах та містити скріплений печаткою органу державної виконавчої служби підпис відповідальної особи;

3) вжити дієвих заходів для виключення в подальшому випадків ухилення органів державної виконавчої служби від документального підтвердження фактів втрати наказів, що перебували на їхньому виконанні, шляхом видачі довідок, зміст яких відповідатиме вимогам господарського процесуального закону;

4) розглянути питання про необхідність поважного ставлення до прав стягувачів у виконавчому провадженні та їх суворого дотримання.

Про вжиті заходи прошу проінформувати господарський суд Донецької області у строк до 23.12.2016р.

Суддя О.М. Шилова

Примітка: статтею 185-6 КпАП України передбачена адміністративна відповідальність за залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду, а так само за несвоєчасну відповідь на окрему ухвалу.

надр. 4 примірники: 1 – до справи,

1 – відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Дон.обл,

1 – Управлінню ДВС ГТУЮ у Дон.обл.,

1 – Міністерству юстиції України