Ухвала суду № 62940184, 24.11.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"24" листопада 2016 р. № 01-39/903/867/16 Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А.С., розглянувши матеріали

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до відповідача: ПАТ "Волиньобленерго", м. Луцьк

про зобов'язання вчинити дії та стягнення збитків

Встановив: 21.11.2016р. підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Волинської області з позовною заявою до ПАТ "Волиньобленерго" про зобов'язання ВАТ "Волиньобленерго" відновити постачання електроенергії та стягнення з останнього 85323,81 грн. збитків. Також просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 1378 грн..

Подана заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2.2.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно п.2.2.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, справляється судовий збір в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2016р." розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016р. становить 1378 грн..

Згідно п.2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

З прохальної частини поданої позовної заяви вбачається одна вимога майнового характеру та одна вимога немайнового характеру, а саме:

1) зобов'язання ВАТ "Волиньобленерго" відновити постачання електроенергії до стоматологічного кабінету (не майнова вимога - 1378 грн.);

2) стягнення збитків (майнова вимога - 1378 грн.).

Фіскальним чеком №6082 від 18.11.2016р. стверджується сплата судового збору в розмірі 1378 грн. за подання позову до господарського суду Волинської області, тобто за одну вимогу.

До вказаної позовної заяви не додано доказів сплати судового збору ще за одну вимогу.

Додатково суд повідомляє правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору не змінилися - отримувач коштів: УДКСУ у м.Луцьку Волинської обл., код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628, банк отримувача: ГУДКCУ у Волинській області, код банку отримувача (МФО): 803014, рахунок отримувача: 31219206783002, Код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 03499885 (суду, де розглядається справа).

Суд приходить до переконання, що згідно наведених вище норм, позивачу слід було сплатити при звернені до суду судовий збір окремо з вимоги майнового характеру та з вимоги немайнового характеру в сумі 2756 грн.(1378 грн. + 1378 грн.).

Згідно п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суд повертає позовну заяву, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Одночасно слід вказати, що згідно ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до пункту 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Підставою позову є фактичні дані, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Суд зазначає, що сумісний розгляд вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії та стягнення з останнього збитків перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки передбачають різний спосіб захисту та регулюється різними главами цивільного кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Також, відповідно до п.2 ч.1 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Пунктом 2 ч.2 ст.54 ГПК України, передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, найменування, місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).

Згідно п.1 ст. 90 Цивільного кодексу України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Згідно п.3 ст. 90 Цивільного кодексу України, повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

В позовній заяві не вказано повне найменування відповідача, а саме зазначено: ПАТ "Волиньобленерго".

З доданих документів вбачається повне найменування відповідача - Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго"(відповідь на звернення).

Найменування сторони повинне вказуватись повністю та правильно, відповідно до її установчих документів і відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Також в позовній заяві суд вбачає два різні найменування відповідача, а саме: ПАТ "Волиньобленерго"(в тексті позовної заяви) та ВАТ "Волиньобленерго"(в прохальній частині позовної заяви). При можливому повторному зверненні позивачу слід визначитися з належним найменуванням відповідача.

Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 1 п. 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.

Викладені обставини в сукупності виступають підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що в свою чергу, не позбавляє позивача права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

На підставі викладеного, господарський суд, керуючись ст.ст.56, 57, п.п.4, 5 ч.1 ст.63, 86 ГПК України, -

ухвалив:

позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на 3-х арк. з доданими документами на 25-ти арк., в тому числі оригінал фіскального чеку №6082 від 18.11.2016р. на суму 1378 грн. - повернути позивачу без розгляду.

Суддя А. С. Вороняк