Постанова № 62939920, 23.11.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1911/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірини Антонівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центр надання адміністративних послуг Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірини Антонівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центр надання адміністративних послуг Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.11.2016, просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірини Антонівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.10.2016 № 31953253.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було протиправно відмовлено йому у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації нежитлового приміщення - господарської будівлі для приготування кормів, розташованої у смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, оскільки оскаржуване рішення не містить вичерпний перелік обставин, які стали підставою для його прийняття, у відповідності до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, з вищевказаного рішення взагалі не вбачається, які саме з поданих представником позивача документів не дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, оскільки оскаржуване рішення було прийнято відповідачем у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центру надання адміністративних послуг Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 18.10.2016 представником позивача - ОСОБА_1 на адресу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірини Антонівни подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації нежитлового приміщення - господарської будівлі для приготування кормів, розташованої у смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область.

Як вбачається з копії опису вхідного пакету документів, наявної у матеріалах справи (а.с.8), представником позивача до вищевказаної заяви додано наступні документи: копія паспорта ОСОБА_2 (серія НОМЕР_3, виданий Корюківським РВ УМВС України в Чернігівській області 21.01.2012; копія картки фізичної особи - платника податків від 29.05.2002; довіреність від 29.08.2016; копія паспорта уповноваженої особи ОСОБА_1 (серія НОМЕР_2, виданий Голосіївським РУ ГУ УМВС України в м. Києві 09.07.2002; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 28.05.1997; копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.09.2016 № 69040212; копія технічного паспорта від 27.09.2016; квитанція від 05.10.2016 №347534; квитанція від 05.10.2016 №347535.

За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів, 20.10.2016 відповідачем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 31953253, яким, на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення - господарську будівлю для приготування кормів, розташовану у смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с.67).

Вважаючи оскаржуване рішення протиправними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, згідно з нормативним приписом статті 182 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

У свою чергу, законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою.

У відповідності до статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства.

Відповідно до статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з частиною 1 статтею 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

У свою чергу, процедуру проведення, відповідно до Закону №1952-IV, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015№ 1127 (далі - Порядок № 1127).

Так, згідно з пунктом 41 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

У відповідності до пункту 42 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи - копії опису вхідного пакету документів (а.с.8), представником позивача до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були додані наступні документи: копія паспорта ОСОБА_2 (серія НОМЕР_3, виданий Корюківським РВ УМВС України в Чернігівській області 21.01.2012; копія картки фізичної особи - платника податків від 29.05.2002; довіреність від 29.08.2016; копія паспорта уповноваженої особи ОСОБА_1 (серія НОМЕР_2, виданий Голосіївським РУ ГУ УМВС України в м. Києві 09.07.2002; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 28.05.1997; копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.09.2016 № 69040212; копія технічного паспорта від 27.09.2016; квитанція від 05.10.2016 №347534; квитанція від 05.10.2016 №347535.

Отже, представником позивача, у відповідності до положень пункту 42 Порядку № 1127, до заяви додано, зокрема, технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна від 27.09.2016 та копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.09.2016 № 69040212 (документ підтверджуючий відомості про кадастровий номер земельної ділянки) (а.с.41,42, 57-61).

У свою чергу, як зазначив відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов, технічний паспорт було подано представником позивача з виправленням року забудови, що, у свою чергу, унеможливлювало встановлення відповідачем факту будівництва будівлі позивачем до 1992 року (а.с.34,35).

Разом з тим, суд зауважує, що відповідачем було проігноровано запис у технічному паспорті - «виправленому вірити», засвідчений гербовою печаткою та підписом уповноваженої особи БТІ, який, у свою чергу, підтверджував рік забудови позивачем господарської будівлі для приготування кормів саме у 1991 році (а.с.61).

Також, суду є незрозумілою позиція відповідача, викладена останнім у заяві від 23.11.2016, щодо нерозповсюдження положень пункту 42 Порядку № 1127 на державну реєстрацію права власності за позивачем на господарську будівлю для приготування кормів, а розповсюдження пункту 41 Порядку № 1127 (реєстрація право власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна), оскільки будівля не є житловою та взагалі розташована не біля будинку, з огляду на наступне.

Так, як зазначалось судом раніше, згідно пункту 42 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що вона встановлює перелік документів необхідних для державної реєстрації права власності, зокрема, на господарські (присадибні) будівлі і споруди.

У свою чергу, з технічного паспорта на об'єкт нерухомого майна, наявного у матеріалах справи (а.с.57-61), вбачається, що останній сформовано на об'єкт - господарська будівля для приготування кормів.

Вищевказані обставини спростовують твердження відповідача щодо нерозповсюдження положень пункту 42 Порядку № 1127 на державну реєстрацію права власності за позивачем на господарську будівлю для приготування кормів.

При цьому, суд зазначає, що навіть у разі розповсюдження б положень пункту 41 Порядку № 1127 на державну реєстрацію права власності за позивачем на вищевказану господарську будівлю та відсутності у поданих представником позивача одного із документів, передбачених пунктом 43 Порядку № 1127, а саме декларації про готовність об'єкта до експлуатації, у державного виконавця було у наявності право, передбачене пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону №1952-IV, на зупинення розгляду заяви представника позивача про державну реєстрацію, а не винесення оскаржуваного рішення.

У свою чергу, статтею 24 Закону №1952-IV визначені випадки, у разі яких у державній реєстрації прав може бути відмовлено, зокрема: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена (частини 2,5 статті 24 Закону №1952-IV).

З системного аналізу вищевказаних норм Закону №1952-IV вбачається обов'язок державного реєстратора приймати рішення про відмову в державній реєстрації прав з вичерпним переліком обставин, що стали підставою для його прийняття.

Разом з тим, у оскаржуваному рішенні державним реєстратором не наведено конкретних обставин, що стали підставою для відмови позивачу у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення - господарську будівлю для приготування кормів, розташовану у смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем у формулюванні підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень зазначено підставу для відмови, у редакції Закону №1952-IV, яка діяла до 01.01.2016.

За таких обставин та з урахування того, що представником позивача у повному обсязі були подані документи, передбачені пунктом 42 Порядку № 1127, а відповідачем у порушення положень статті 24 Закону №1952-IV винесене оскаржуване рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірини Антонівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.10.2016 № 31953253 та задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

У свою чергу, у відповідності до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

А тому, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірину Антонівну повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації нежитлового приміщення - господарської будівлі для приготування кормів, розташованої у смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, подану 18.10.2016 ОСОБА_1.

Стосовно вимоги позивача про встановлення десятиденного строку для подання відповідачем до суду звіту про виконання постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

При цьому, в резолютивній частині постанови суду, крім: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження, зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Таким чином, встановлення судом першої інстанції судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, можливе лише під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 09.01.2013 № 28/12/13-13, у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача представити звіт про виконання судового рішення вже після прийняття постанови по справі, дана заява задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю та останній звернувся із заявою про надання звіту про виконання судового рішення до прийняття такого рішення, тому наявні всі підстави для зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірини Антонівни у десятиденний строк, з дня набрання законної сили постановою суду у справі № 825/1911/16, подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 551,20 грн.

Керуючись статтями 11, 122-1, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірини Антонівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.10.2016 № 31953253.

Зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірину Антонівну повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації нежитлового приміщення - господарської будівлі для приготування кормів, розташованої у смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, подану 18.10.2016 ОСОБА_1.

Зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області Ковтун Ірину Антонівну у десятиденний строк, з дня набрання законної сили постановою суду у справі № 825/1911/16, подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061926) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.В. Падій