Ухвала суду № 62939881, 24.11.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

24 листопада 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/945/16-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Чернівецького міського центру зайнятості до Чернівецького міського голови Чернівецької міської ради Каспрука Олексія Павловича про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Чернівецького міського центру зайнятості до Чернівецького міського голови Чернівецької міської ради Каспрука О.П., про стягнення коштів.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з Чернівецького міського голови Чернівецької міської ради Каспрука Олексія Павловича на користь Чернівецького міського центру зайнятості кошти в сумі 17171,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14.06.2016 року по справі № 727/10005/15-ц вирішено визнати незаконним розпорядження Чернівецького міського голови від 03.12.2015 р. № 1223-к та поновити ОСОБА_2 на посаді головного лікаря КМУ "Міський клінічний пологовий будинок № 1" з 07.12.2015 року. Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 20.07.2016 р. вищевказане рішення залишено без змін.

Розпорядженням Чернівецького міського голови Каспрука О.П. № 703-к від 16.06.2016 р. поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря КМУ "Міський клінічний пологовий будинок № 1" з 07.12.2015 року.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положенням ч. 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Отже, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей Кодексу адміністративного судочинства України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція відповідає висновку, висловленому Верховним Судом України у постановах від 22.09.2015 № П/811/3781/14, який згідно зі ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Судом встановлено, що Чернівецький міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Чернівецького міського голови Чернівецької міської ради Каспрука Олексія Павловича, в якому просить стягнути з відповідача суму на відшкодування виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Так, відповідно до вказаної норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що із працедавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 36 цього ж Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За встановлених обставин, відповідач у спірних відносинах виступав в ролі роботодавця та не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а вимога про стягнення шкоди, в свою чергу, не поєднана із вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на викладене, за суб`єктним складом сторін та суттю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведені обставини та враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку відмовити у відкритті провадження у справі № 824/945/16-а за позовом Чернівецького міського центру зайнятості до Чернівецького міського голови Чернівецької міської ради Каспрука Олексія Павловича про стягнення коштів, оскільки дану справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справ.

На підставі наведеного, керуючись статтями 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати позивачу.

У відповідності до ст.ст. 185, 186 КАС України ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно статті 254 КАС України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя П.Д. Дембіцький