Постанова № 62939752, 22.11.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року справа № 823/1598/16

11 год. 29 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,

представника позивача - Юревича С.В. (згідно з довіреністю),

представників відповідача: Полішкевича М.В., Орловської О.С. (згідно з довіреностями);

представника третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Стойка А.Ю. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного підприємства "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Будгарант", третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Черкаська міська рада про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд звернулась державна податкова інспекція у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути на користь бюджету з рахунків у банках, що обслуговують ПП "ІБК "Будгарант" (далі - відповідач), через позивача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 1169761,70грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов'язання, що виникли на підставі самостійно поданих декларацій та прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень (далі - ППР).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з тих підстав, що ППР, на підставі яких частково виникли зобов'язання з орендної плати, є неправомірними. Також наголошували на наявності мирової угоди, укладеної відповідачем з Черкаською міською радою та затвердженої рішенням господарського суду, якою встановлено іншу суму грошового зобов'язання, ніж контролюючим органом. Тому просили відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору просив вирішити спір на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідач зареєстрований як юридична особа з 09.09.2005 (код ЄДРПОУ 33752870).

З даних зворотнього боку з облікової картки за період з 2009року до 2016року суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно визначені зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за:

2015 рік у сумі 53255,22грн. відповідно до декларації з орендної плати за землю від 02.03.2015 (вх.№9026790016) з щомісячною сплатою 4437,94грн. за січень-листопад та 4437,88грн. - за грудень 2015 року;

січень-серпень 2016 року в сумі 198606,72грн. відповідно до декларації з орендної плати за землю від 22.02.2016 (вх.№1600017020) з щомісячною сплатою 24825,84грн.;

2015 рік у сумі 141750,90грн. відповідно до уточнюючого розрахунку з орендної плати за землю від 02.07.2016 (вх.№1600032768).

Ч.1 ст.67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп.14.1.147 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.1 ст. 288 ПК України).

Згідно зі ст.21 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

На підставі пунктів 288.2 - 288.3 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік відповідно до п.287.3. ст.287 ПК України, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПК України).

П.54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Отже, вищевказані непогашені зобов'язання з орендної плати є податковим боргом відповідача.

Суд також встановив, що відповідач не сплатив зобов'язання, донараховані позивачем згідно з ППР за порушення граничних строків сплати узгоджених зобов'язань:

від 15.02.2016 №0000651503 на суму штрафу 17819,88грн.;

від 22.01.2016 №0000171503 на суму штрафу 3476,04грн.;

від 17.03.2016 №0000491503 на суму штрафу 8945,49грн.;

від 06.04.2016 №0001591203 на суму штрафу 8811,89грн.;

від 09.06.2016 №0004451203 на суму штрафу 4965,40грн.;

від 11.05.2016 №0003361203 на суму штрафу 8966,00грн.;

від 14.07.2016 №0006461203 на суму штрафу 4965,40грн.;

від 13.09.2016 №0012441203 на суму штрафу 9930,80грн.;

від 01.07.2015 №0008271503 на суму штрафу 20232,84грн.;

від 09.07.2015 №0008671503 на суму штрафу 1372,89грн.;

від 23.11.2015 №00012191503 на суму штрафу 4384,59грн.;

від 18.08.2015 №0009581503 на суму штрафу 1604,22грн.;

від 07.12.2015 №00012741503 на суму штрафу 1604,40грн.

Крім того, непогашеними є зобов'язання, визначені:

за затримку подання податкової звітності згідно з ППР від 29.07.2016 №0006921203 на суму штрафу 170,00грн. та ППР від 17.03.2015 №0004431503 на суму штрафу 1020,00грн.;

ППР від 21.07.2014 №0002192301 про донарахування грошового зобов'язання на загальну суму 519550,00грн. (419032,00грн. - основний платіж та 100518,00грн. штрафна (фінансова) санкція);

ППР від 22.09.2014 №0003022301 про донарахування грошового зобов'язання на загальну суму 175823,00грн. (140658,00грн. - основний платіж та 35165,00грн. штрафна (фінансова) санкція);

ППР від 26.09.2014 №0003112301 про збільшення розміру грошового зобов'язання на загальну суму 35165,00грн.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

П.56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку.

У вищевказаний термін ППР не оскаржені та обліковуються в зворотньому боці облікової картки відповідача в складі недоїмки.

Суд врахував, що станом на час вирішення спору відсутні судові рішення за наслідками оскарження вищевказаних ППР (як відкриті провадження, так і завершені). Тому суд дійшов висновку, що визначені ППР грошові зобов'язання є податковим боргом відповідача.

Доводи відповідача про неправомірність наведених ППР не стосуюються предмету цього спору, з огляду на що не враховані.

Відомості про затвердження судом мирової угоди від 19.10.2016, укладеної відповідачем з Черкаською міською радою, відповідно до якої сторони домовились про меншу суму грошового зобов'язання з орендної плати, ніж нараховано контролюючим органом, суд не врахував, оскільки відповідно до підп.19-1.1.1. п.19-1.1. ст.19-1 ПК України адміністрування податків, зборів, платежів здійснюють контролюючі органи, якими згідно з п.41.1. ст.41 ПК України є органи доходів і зборів, а сторони цієї угоди не наділені таким повноваженням.

П.1 ч.2 ст.92 Конституції України передбачено, що податки і збори встановлюються виключно законами України.

Оскільки плата за землю відповідно до підп.265.1.3. п.265.1. ст.265 ПК України входить до складу податку на майно, адміністрування якого здійснює орган доходів і зборів, а не Черкаська міська рада, врахувавши абз.2 ст.19 Конституції України, яким визначений обов'язок державних органів, їх посадових та службових осіб діяти виключено в межах, порядку та у спосіб, що визначені законодавством, суд дійшов висновку, що визначення останньою відповідачу орендної плати у розмірі меншому, ніж нараховано контролюючим органом, не відповідає вимогам закону.

Відповідно до підп.129.1.1. п.129.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд встановив, що відповідачу згідно з підп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України на суму заборгованості з орендної плати нарахована пеня, яка станом на час вирішення спору становила 296232,57грн. Відповідач частково сплатив зобов'язання з орендної плати в сумі 353144,05грн., з огляду на що його заборгованість згідно з підставами позову становить 1169761,70грн., що відображено в даних його зворотного боку облікової картки.

Згідно з п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд врахував, що 09.06.2009 відповідачу виставлено податкову вимогу форми "Ю-1" №1/1645 про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями в сумі 2131,74грн., яка отримана відповідачем 21.07.2009, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи (директора) на корінці вимоги (а.с.11). Однак в установленому законом порядку не оскаржена.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що відповідач з часу вручення податкової вимоги частково сплачував узгоджені зобов'язання з орендної плати. Однак недоїмка не погашалася у повному обсязі. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

П.95.2. ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено підп.20.1.34 п.20.1. ст.20 ПК України.

Врахувавши вищевикладене, суд вважає доведеним право позивача на примусове стягнення з банківських рахунків відповідача вищевказаного податкового боргу.

Плата за землю відповідно до підп.265.1.3. п.265.1. ст.265 та підп.10.1.1. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Тому суд дійшов висновку стягнути вищевказаний податковий борг саме на користь місцевого бюджету.

Суд також взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 КАС України, якою передбачено, що у справах за позовами суб'єкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого ним судового збору в розмірі 17626,86грн. за подання цього позову.

Керуючись ст.ст.2-11, 158-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Інвестиційно-Будівельна Компанія "Будгарант" (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Чехова, буд.33; код ЄДРПОУ 33752870), на користь місцевого бюджету через державну податкову інспекцію у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м.Черкаси вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39497534) податковий борг з орендної плати за землю у сумі 1169761,70грн. (один мільйон сто шістдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят одна гривня 70коп.).

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного її тексту. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 23.11.2016