Ухвала суду № 62934699, 23.11.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 426/14266/16-к

Провадження № 11-сс/782/249/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23. 11. 2016 р. м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі :

головуючого - судді Кожушка М.В.,

суддів - Молчанова О.О. , Стороженко С.О.

при секретарі - Магомедові Ш.Х.

за участю прокурора - Марченко Д.Я.

адвоката - Жерновнікова С.О.

представника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу директора ТОВ «Айболіт-Схід» в особі директора ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 07.11.2016 р., якою частково задоволено клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Фесенка Р.В. про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 07.11.2016 р. частково задоволено клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Фесенка Р.В. про арешт майна. Накладено арешт на майно, а саме горілчані вироби загальною кількістю 2 116 пляшок, ємкістю від 0,1 до 1 літра та розрахункові накладні № 31580661 та № 31580660 від 03.11.2016 р. В частині накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2 відмовлено.

На зазначену ухвалу суду директором ТОВ «Айболіт-Схід» в особі директора ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 07.11.2016 року, про арешт майна - скасувати, прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в повному обсязі. Зазначає, що суд не врахував вимоги ст. 132 ч. 3 КПК України, не навів доводів в обґрунтованості вилучення горілчаних виробів, не звернув увагу на ту обставину, що горілчані вироби не є речовими доказами, мотивів відхилення доводів про те, що горілчані вироби не є речовими доказами - суд не навів. Також просить звернути увагу, що суд не дав оцінки тому факту, що майно було вилучено безпідставно, та не враховано, що горілчані вироби є предметом правомірної підприємницької діяльності ТОВ «Айболіт-Схід» і арешт цих виробів суттєво перешкоджає законній діяльності ТОВ «Айболіт-Схід». Та взагалі, арештовані горілчані вироби не мають ніякого відношення до кримінального правопорушення по ст. 358 ч. 1 КК України, так як дана справа стосується підроблення документів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Айболіт-Схід» ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, думку адвоката Жерновнікова С.О. який наполягав на задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вислухавши думку слідчого Фесенка Р.В., який підтримав позицію прокурора, перевіривши матеріали про накладення арешту на майно, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

В ухвалі слідчий суддя посилається на витяг кримінального провадження № 12016130550000963 по факту перевезення горілчаних виробів з документами, які мають недостовірну інформацію, і це було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального провадження, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України. Під час проведення огляду місця події від 03 листопада 2016 року було вилучено автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_3, які згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу належать ОСОБА_2, який є директором ТОВ «Айболіт-Схід», що спеціалізується на реалізації горілчаних виробів. Крім того, разом з вказаними автомобілями були вилучені горілчані вироби загальною кількістю 2 116 пляшок, ємкістю від 0,1 до 1 літра. Враховуюче викладене, слідчий суддя дійшов правильного висновку та відмовив в частині накладення арешту на автомобілі НОМЕР_1 та «ГАЗ 2217» НОМЕР_4, оскільки, відповідно до Правил дорожнього руху України, підстави для утримання автомобілів відсутні, так як автомобілі не визнано речовими доказами та вони не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Доводи скаржника про те, що суд не врахував вимоги ст. 132 ч. 3 КПК України, не навів доводів в обґрунтованості вилучення горілчаних виробів, не звернув увагу на ту обставину, що горілчані вироби не є речовими доказами, та мотивів відхилення цих доводів, суд не дав оцінки тому факту, що майно було вилучено безпідставно, та не враховано, що горілчані вироби є предметом правомірної підприємницької діяльності ТОВ «Айболіт-Схід» і арешт цих виробів суттєво перешкоджає законній діяльності ТОВ «Айболіт-Схід», арештовані горілчані вироби не мають ніякого відношення до кримінального правопорушення по ст. 358 ч. 1 КК України, так як дана справа стосується підроблення документів - є не обгрунтованими.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, в тому числі перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, а тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків слідчого судді, колегія суддів вважає безпідставними.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на вилучене під час проведення обшуку майно, порушень вимог КПК України.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Айболіт-Схід» в особі директора ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 07.11.2016 р., якою частково задоволено клопотання слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганській області Фесенка Р.В. про арешт майна. Накладено арешт на майно, а саме горілчані вироби загальною кількістю 2 116 пляшок, ємкістю від 0,1 до 1 літра та розрахункові накладні № 31580661 та № 31580660 від 03.11.2016 р. В частині накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2 відмовлено - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді: