Постанова № 62933293, 24.11.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1926/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 25 жовтня 2016 року надійшов позов Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - Карлівська ОДПІ, позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту - ФО-П ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 14630,88 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 26/.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 21/.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 14 листопада 2016 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в якості фізичної особи-підприємця зареєстрована 29 вересня 2011 року /а.с. 6/.

Відповідно до пункту 293.1 та частини другої підпункту 293.3.1 пункту 293.3 статті 193 Податкового кодексу України, відсоткова ставка єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої-шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Так, згідно податної відповідачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 12 грудня 2012 року № 89/17 ФО-П ОСОБА_1 являється платником третьої групи спрощеної системи зі ставкою єдиного податку у розмірі 5% доходу /а.с. 7/.

Матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 14630,88 грн, що виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум грошових зобов'язань, визначених на підставі поданої ФО-П ОСОБА_1 декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2015 рік /а.с. 9/, згідно якої сума єдиного внеску, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду становить 14658,72 грн.

З урахуванням переплати за особовим рахунком відповідача утворилась заборгованість в сумі 14630,88 грн.

З огляду на несплату відповідачем самостійно розрахованих сум грошового зобов'язання в загальному розмірі 14630,88 грн у законодавчо визначені строки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктами 293.1, 293.2, 293.3 статті 293 Податкового кодексу України встановлено, що ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до пункту 295.3 статті 295 вказаного Кодексу платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Разом із тим, відповідачем самостійно задекларовано сума у встановленні чинним законодавством строки не сплачена, у зв'язку з чим за ФО-П ОСОБА_1 утворилась заборгованість за вказаним платежем в розмірі 14630,88 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи інтегрованою карткою відповідача станом на 29 лютого 2016 року /а.с. 23/.

Станом на дату звернення до суду з позовом ФО-П ОСОБА_1 заборгованість з єдиного податку у розмірі 14630,88 грн не погашена.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

У зв'язку з несплатою ФО-П ОСОБА_1 самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

На підставі вищезазначеного Карлівською ОДПІ сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 05 квітня 2016 року № 119-17 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 14630,88 грн /а.с. 11/, яка направлялася відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: вул. Саєнка, 13, с. Ряське, Машівський район, Полтавська область, 39453, проте вказаний лист повернувся до контролюючого органу з відміткою пошти "адресат за вказаною адресою не проживає" /а.с. 11/. З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 та пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога від 05 квітня 2016 року № 119-17 вважається врученою відповідачу.

Сторонами доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. В строки, передбачені пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 14630,88 грн відповідачем не сплачена.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Карлівської ОДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг по сплаті з єдиного податку в сумі 14630,88 грн (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять гривень 88 коп.) та перерахувати за реквізитами: єдиний податок з фізичних осіб місцевий бюджет ГУ ДКС в Полтавській області Ряськівська сільська Рада, МФО 831019, код 38058806, рахунок 31419699700301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяС.С. Бойко