Постанова № 629331, 19.04.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" квітня 2007 р. 14 год. 30 хв.

Справа № 13/58-07-1548А

Господарський суд Одеської області у складі судді Панченко О.Л. при секретарі судового засідання Скоморохові Д.О. розглянув справу № 13/58-07-1548А за позовом Рибо- сільськогосподарського кооперативу “Вітчизна” до відповідача ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення –рішення

Представники сторін:

від позивача Меламед І.С.

від відповідача Кругленко Т.В., Ткачук Ю.П.

По справі оголошена перерва до 19.04.2007р. згідно зі ст. 150 КАС України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 16.02.2007р. № 0050522301/0.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства.

Беручи до уваги, що:

ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області проведена виїзна планова документальна перевірка Рибосільськогосподарського кооперативу “Вітчизна” з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р., про що складено акт від 06.02.2007р. № 292/23-0/03889273. За результатами перевірки позивачу донараховано ПДВ у сумі 203104 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 101552 грн., про що прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.02.2007р. № 0050522301/0. Позивач з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням не погодився, просить його скасувати, посилаючись на відсутність з свого боку порушень податкового законодавства.

Із матеріалів справи убачається, що донарахування податку на додану вартість у сумі 203104 грн. здійснено ДПІ у зв’язку з порушенням позивачем п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.), а саме: позивач неправомірно користувався пільгою щодо спеціального режиму оподаткування ПДВ, встановленою п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження ПДВ.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) до 1 січня 2008 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно - правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства...

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально - технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

В акті перевірки від 06.02.2007р. ДПІ зазначено, що в порушення вимог п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) позивач неправомірно користувався пільгою по сплаті ПДВ до бюджету щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, що складає в загальному обсязі валового доходу підприємства сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки менше 50 відсотків, що призвело до заниження ПДВ у сумі 203104 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005р. № 2747-1У (зі змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/ 5459 (зі змінами та доповненнями), факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті... Однак, акт перевірки від 06.02.2007р. складений ДПІ з порушенням вимог зазначеної Інструкції, тому що в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи, згідно з якими встановлені порушення, у зв’язку з чим висновки, викладені в акті перевірки, слід вважати недоведеними.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення –рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 16.02.2007р. № 0050522301/0 скасувати.

Постанову суду сторонами може бути оскаржено згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 23.04.2007р.

Суддя