Постанова № 62932045, 14.11.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7991/16-а

Провадження № 2-а/369/563/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.11.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.

за участю секретаря Ведмеденко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Київській області про визнання дій суб»єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ПФУ у Київській області про визнання дій суб»єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги мотивував, тим, що вона позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з грудня 2008 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області та з 1 грудня 2008 року одержує пенсію призначену за нормами cm. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла станом на 01.12.2008 року).

В жовтні 2010 року в зв'язку зі звільненням по закінченню терміну перебування на державній службу їй було зроблено перерахунок пенсії. Розмір моєї пенсії складає 82 відсотки заробітної плати. Стаж державного службовця отримала працюючи на посадах Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Звільнилася з посади начальника контрольно-ревізійного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. На сьогоднішній день на державній службі не працює.

01 липня 2016 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Київській області з заявою про наданні їй довідки про заробітну плату з 01.12.2015 року для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю з врахуванням всіх складових заробітної плати.

На її звернення Головне управління ПФУ Київської області відмовили в наданні довідки посилаючись на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII з 01.06.2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», та постановою КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12 2015 № 1013 було внесено зміни до постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 №865, якими вилучено п. 4 Постанови щодо порядку перерахунку пенсії державним службовцям у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ.

Такі дії Відповідача є протиправними, оскільки згідно положень п.5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII з 01.06.2015 року вона не працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Отже, право на перерахунок раніше призначеної їй пенсії державного службовця виникло з дня прийняття постанови КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013 згідно діючого на момент призначення пенсій Закону України «Про державну службу» та постанови ПФУ від 04.09.2013 року № 15-1, якою затверджена форма довідки про заробітну плату та її складові для перерахунку пенсії непрацюючого державного службовця.

За таких обставин позивач вважає, що на підставі викладеного має право на витребування та отримання від Головного управління ПФУ у Київській області довідки про зарплату для перерахунку пенсії в розмірі 82 % заробітної плати державного службовця відповідної посади,категорії, рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.12.2015 року посадового окладу начальника контрольно-ревізійного управління Головного управління ПФУ у Київській області (відповідно до листа-відповіді Головного управління ПФУ у Київській області від 05.08.2016 року № 613/г-01 тепер це посада начальника управління внутрішнього аудиту) згідно Закону України «Про державну службу», постанови КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та знесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 і постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1.

Тому просила поновити строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо відмови їй в наданні довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням посадового окладу з01.12.2015 року з урахуванням всіх складових заробітної плати, на які нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, видати довідку, щодо відмови в наданні довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю за формою, встановленою постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1, відповідно до Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), постанови КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-парвоих актів» від 09.12.2015 року за №1013 з врахуванням підвищення з 01.12.2015 року посадового окладу начальника контрольно-ревізійного управління Головного управління пенсійного фонду у Київській області (відповідно до листа з відповіді Головного управління ПФУ у Київській області від 05.08.2016 року за №613/г-01 тепер це посада начальника управління внутрішнього аудиту) та всіх складових заробітної плати, на які нараховуються, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, надіслали до суду свої заперечення, згідно яких проти позову заперечували у повному обсязі, вважають вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, тому просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п.4 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійний виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.3 КАС України відповідач - суб»єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст.3 КАС України суб»єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб»єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Зазначене ґрунтується і на положеннях Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, у пункті 3.4 якого вказано, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з грудня 2008 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області та з 1 грудня 2008 року одержує пенсію призначену за нормами ст. 37 Закону України «Про державну службу»(в редакції, що діяла станом на 01.12.2008 року).

В жовтні 2010 року в зв'язку зі звільненням по закінченню терміну перебування на державній службу їй було зроблено перерахунок пенсії. Розмір пенсії позивача складає 82 відсотки заробітної плати. Стаж державного службовця отримала працюючи на посадах Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Звільнилася з посади начальника контрольно-ревізійного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. На сьогоднішній день на державній службі не працює.

За змістом ч.ч. 2, 6, 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки та доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що чинна на момент призначення пенсії), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії (в даному випадку з 01.12.2015 року).

01 липня 2016 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Київській області з заявою про наданні їй довідки про заробітну плату з 01.12.2015 року для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю з врахуванням всіх складових заробітної плати.

На її звернення Головне управління ПФУ Київської області відмовили в наданні довідки посилаючись на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII з 01.06.2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», та постановою КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12 2015 № 1013 було внесено зміни до постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 №. 865, якими вилучено п. 4 Постанови щодо порядку перерахунку пенсії державним службовцям у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ.

Такі дії Відповідача є протиправними, оскільки згідно положень п.5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII з 01.06.2015 року вона не працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-Х1І пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної, плати на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за кожний повний рік роботи на державній службі понад 10 років пенсія збільшується на 1 відсоток, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, а також із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Отже, право на перерахунок раніше призначеної їй пенсії державного службовця виникло з дня прийняття постанови КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року № 1013 згідно діючого на момент призначення пенсій Закону України «Про державну службу» та постанови ПФУ від 04.09.2013 року № 15-1, якою затверджена форма довідки про заробітну плату та її складові для перерахунку пенсії непрацюючого державного службовця.

Позивач вважає, що на підставі викладеного має право на витребування та отримання від Головного управління ПФУ у Київській області довідки про зарплату для перерахунку пенсії в розмірі 82 % заробітної плати державного службовця відповідної посади,категорії, рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.12.2015 року посадового окладу начальника контрольно-ревізійного управління Головного управління ПФУ у Київській області (відповідно до листа-відповіді Головного управління ПФУ у Київській області від 05.08.2016 року № 613/г-01 тепер це посада начальника управління внутрішнього аудиту) згідно Закону України «Про державну службу», постанови КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та знесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 і постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Ст. 13 Конвенції, яка гарантовано кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України, передбачено під час вирішення справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, права людини визнаються найвищими соціальними цінностями, вони визначають зміст і спрямованість діяльності держави;

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню оскільки є обґрунтованими та доведеними у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх доказів, що є в матеріалах справи, в їх сукупності, керуючись принципом верховенства права, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити.

Що стосується заперечення відповідача вони спростовуються зазначеними вище обставинами, а тому судом до уваги не беруться.

Отже, оцінюючи докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 41, 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 1 - 2 Закону України «Про оплату праці», 35, 38, 42, 48 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 6, 71, 90, 99, 159, 160, 167 КАС України, суд -

П О СТ А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Київській області про визнання дій суб»єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.

Поновити строк ОСОБА_1 звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням посадового окладу з01.12.2015 року з урахуванням всіх складових заробітної плати, на які нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, вирішити, питання щодо надання ОСОБА_1 довідки, про заробітну плату для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю за формою, встановленою постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1, відповідно до Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), постанови КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року за №1013 з врахуванням підвищення з 01.12.2015 року посадового окладу начальника контрольно-ревізійного управління Головного управління пенсійного фонду у Київській області (відповідно до листа з відповіді Головного управління ПФУ у Київській області від 05.08.2016 року за №613/г-01 тепер це посада начальника управління внутрішнього аудиту) та всіх складових заробітної плати, на які нараховуються, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: А.Я. Волчко