Ухвала суду № 62931748, 24.11.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________

Справа № 299/2990/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2016 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Бак М.Д.

секретар судового засідання - Лемак А.М.,

з участю представника заявника - ОСОБА_1,

державного виконавця, представника суб"єкта оскарження - ОСОБА_2,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, заінтересована особа - ПАТ "ВіЕс Банк",

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаною вище скаргою. Зокрема, просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов"язати відділ державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження та зняти всі арешти, накладені на майно боржника і скасувати всі інші вжиті державним виконавцем заходи з примусового виконання рішення суду.

Скаргу мотивовано тим, що на виконанні у Виноградівському районному відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 49186024 із примусового виконання виконавчого листа № 299/2990/14-ц, виданого 06.10.2015 року Виноградівським районним судом Закарпатської області на виконання ухвали Виноградівського районного суду від 19.06.2015 року про виправлення описки в резолютивній частині рішення Виноградівського районного суду від 30.10.2014 року у справі № 299/2990/14-ц за позовом ПАТ "ВіЕс Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу.

Незважаючи на той факт, що ухвала Виноградівського районного суду від 19.06.2015 року, на підставі якої відкрито вказане виконавче провадження, - скасована, державний виконавець продовжує її виконувати та відмовляється закінчувати виконавче провадження.

Так, 04.03.2016 року апеляційний суд Закарпатської області, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу Виноградівського районного суду від 19.06.2015 року, на підставі якої було видано виконавчий лист № 299/2990/14-ц, ухвалив: "апеляційну скаргу задовольнити частково. Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2015 року - скасувати і передати питання про виправлення описки на новий розгляд до суду першої інстанції". Вказана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто, з 04.03.2016 року. За результатами нового розгляду справи 22.03.2016 року Виноградівський районний суд знову прийняв ухвалу про виправлення описки в рішенні Виноградівського районного суду від 31.10.2014 року. 10.05.2016 року апеляційний суд Закарпатської області скасував ухвалу суду першої інстанції від 22.03.2016 року про виправлення описки. Водночас, для закінчення виконавчого провадження має значення виключно ухвала апеляційного суду від 04.03.2016 р., якою було скасовано ухвалу суду, що стала підставою для відкриття виконавчого провадження.

Відтак, вважає, що дії державного виконавця грубо суперечать вимогам п. 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" та призвели до порушення його прав як боржника у виконавчому провадженні.

У червні 2016 року він, заявник, звернувся до ВДВС Виноградівського РУЮ із заявою про закінчення виконавчого провадження № 49186024 на підставі п. 4 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" та приєднав до своєї заяви належним чином завірену копію ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 04.03.2016 року. Проте, виконання скасованого судового рішення продовжується.

Заявник скарги на розгляд не з"явився, його інтереси представляла представник.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала скаргу з викладених у ній підстав та просить задовольнити.

Державний виконавець та представник суб"єкта оскарження при розгляді заперечив проти задоволення скарги з підстав, наведених у письмовому запереченні на скаргу (а.с. 51-54). Зокрема, зіслався на те, що на виконанні у Виноградівському районному відділі ДВС перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Виноградівського районного суду від 30.10.2014 року у справі № 299/2990/14-ц за позовом ПАТ "ВіЕс Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу. Передбачені Законом України "Про виконавче провадження" підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги з підстав пропущення заявником скарги встановленого законом строку, що виклав у письмовій заяві, та з мотивів, викладених у запереченні на скаргу (а.с. 42-44). Зокрема, зазначив, що скарга подається протягом десяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, який не дотримано заявником скарги. Крім того, виконавчий лист, який перебуває на виконанні у Виноградівському відділі ДВС, відповідає вимогам закону, виданий на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Рішення суду не виконано, тому подання боржником скарги на дії державного виконавця свідчить про намагання уникнути відповідальності.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, з"ясувавши обставини, суд прийшов до таких висновків.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Оскаржувані заявником скарги дії не вчинялися державним виконавцем згідно заяви заявника від 15.06.2016 року протягом певного проміжку часу, доказів того, коли заявникові скарги стало відомо про те, що постанову про закінчення виконавчого провадження не винесено, немає. Законом України "Про виконавче провадження" 21.04.1999 року № 606-XIV (з наступними змінами), який діяв на час вчинення оскаржуваних дій, не було встановлено строк, протягом якого виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження, відповідно момент, коли особа вважається обізнаною про ймовірність порушення прав у виконавчому провадженні, не визначений. Тому підстави вважати, що заявник не звернувся до суду із скаргою в десятиденний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, відсутні.

При розгляді скарги встановлено, що на виконанні у Виноградівському районному відділі державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист № 299/2990/14-ц, виданий Виноградівським районним судом Закарпатської області 06.10.2015 року на виконання рішення суду від 30.10.2014 року у справі за позовом ПАТ "ВіЕс Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором кредиту, яке набрало законної сили. Згідно резолютивної частини рішення суду у виконавчому листі даним рішенням вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "ВіЕсБанк" заборгованість за кредитним договором № KF47613 від 06.03.2008 року в розмірі 21032,67 доларів США.

Заявник скарги обгрунтовує її тим, що у резолютивну частину рішення суду вносилися зміни щодо суми боргу, яка підлягає стягненню, та на даний час рішенням суду з боржників стягнуто заборгованість в розмірі 275752 грн. 21 коп.

В цій частині в судовому засіданні встановлено, що при ухваленні у згаданому рішенні Виноградівського районного суду від 30.10.2014 року було вказано про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "ВіЕсБанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 275752 грн. 21 коп.

19.06.2015 року Виноградівським районним судом постановлено ухвалу про виправлення описки в рішенні шляхом викладення п. 1 резолютивної частини рішення в іншій редакції, зокрема, зазначення про стягнення заборгованості в розмірі 21032,67 доларів США.

04.03.2016 року апеляційним судом Закарпатської області скасовано ухвалу Виноградівського районного суду від 19.06.2015 року, питання про виправлення описки передано на новий розгляд.

22.03.2016 року Виноградівським районним судом постановлено ухвалу про виправлення описки в рішенні шляхом викладення п. 1 резолютивної частини рішення в іншій редакції, зокрема, зазначення про стягнення заборгованості в розмірі 21032,67 доларів США, що становить 275752,21 грн. (по курсу НБУ станом на 14.08.2014 року, становить: 1 долар США = 13,110661 грн.)

10.05.2016 року апеляційним судом Закарпатської області скасовано ухвалу Виноградівського районного суду від 22.03.2016 року та постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ПАТ "ВіЕсБанк" про виправлення описки в рішенні суду від 30.10.2014 року відмовлено.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (з наступними змінами), який діяв станом на час вчинення оскаржуваних дій (далі - Закон), передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону одним із таких документів є виконавчі листи, що видаються судами.

У ч. 1 ст. 30 Закону передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічне по суті положення закріплено у п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, який діє на даний час, де передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно встановлених при розгляді скарги обставин рішення Виноградівського районного суду від 30.10.2014 року, на підставі якого видано виконавчий лист № 299/2990/14-ц, що перебуває на виконанні у Виноградівському районному відділі державної виконавчої служби, не скасовано, виконавчий лист не визнаний таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржувані дії державного виконавця, які, як вказано у скарзі, виявилися у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, є такими, що вчинені відповідно до закону, тому не порушують права заявника скарги. У зв"язку з наведеним, та з врахуванням того, що примусове виконання рішень здійснюють виконавці, постанову про закінчення виконавчого провадження у передбачених законом випадках виносить виконавець, а не орган державної виконавчої служби, підстави для зобов"язання даного органу вчинити дії, викладені у прохальній частині скарги, відсутні. Відтак, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 210, 385, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії державного виконавця Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, заінтересована особа - ПАТ "ВіЕс Банк", - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п"яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий ОСОБА_6