Ухвала суду № 62931296, 22.11.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/6975/16-к

Провадження №1-кс/265/1861/16

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

22 листопада 2016 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Щербіна А. В., за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л., прокурора Хакірової Л.С., слідчого Лапаєвої І.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Лапаєвої І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: 27.07.2016 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.186 КК України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.389, ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2016 року старший слідчий СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Лапаєва І.В. звернулась до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області Хакіровою Л.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному 21 листопада 2016 року о 09 год. 30 хвилин.

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він, будучи особою, засудженою вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27.07.2016 року за ч.1 ст.186 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 140 годин, діючи умисно будучі обізнаним про призначену міру покарання та ознайомлений Лівобережним РВ КВІ УДПтСУ в Донецькій області (надалі - КВІ) 27.09.2016 року про умови та порядок відбуття покарання, ухилився від відбування громадських робіт, а саме не виконав встановленні КВІ обов'язки: не з'явився для реєстрації у встановленні дні: 12.10.2016 року та 26.10.2012 року, а також допустив невихід більше двох разів протягом двох місяців на громадські роботи без поважних причин, а саме 30.09.2016 р., з 03.10.2016 р. по 07.10.2016 р., з 10.10.2016 р. по 13.10.2016 р., з 17.10.2016 р. по 21.10.2016 р., з 24.10.2016 р. по 28.10.2016 р., 31.10.2016 р. Отже, ОСОБА_2, якому достовірно було відомо про необхідність відбуття покарання у вигляді громадських робіт, будучі особою, засудженою до цього покарання, умисно ухилився від його відбуття.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.389 КК України.

Крім того, 06 листопада 2016 р., приблизно о 10.00 годині, ОСОБА_2 знаходячись у ліфті будинку АДРЕСА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом необхідності подзвонити, звернувся до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, з проханням передати йому мобільний телефон «Fly» моделі «IQ434», вартістю 550 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1, яка матеріальної цінності не складає. Після передання потерпілим ОСОБА_5 мобільного телефону ОСОБА_2, останній, заволодівши чужим майном шляхом обману, з місця вчинення злочину втік, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 550 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, тобто злочин передбачений ч.2 ст.190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих злочинів підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:

- допитаний в ході досудового розслідування в якості підозрюваного ОСОБА_2, пояснив, що вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.389, ч.2 ст.190 КК України визнає повністю, та зазначив, що 27.07.2016 р. він був засуджений Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.186 КК України до 140 години відбування громадських робіт. На підставі даного вироку, 26 вересня 2016 р. він отримав під підпис виклик на 27.09.2016 р. в Лівобережну районну виконавчу інспекцію м.Маріуполя (надалі - інспекція). З'явившись 27.09.2016 р. в інспекцію, ним власноруч була заповнена анкета, під підпис він був ознайомлений з умовами та порядком відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також з кримінальною відповідальністю за ухилення від відбування покарання, на підставі ч.2 ст.389 КК України. Крім цього, в той же день, 27.09.2016 року було винесено постанову про встановлення йому днів явки на реєстрацію в інпекцію, а саме була встановлена - друга середа кожного місяця, дану постанова він власноручно підписав. Крім цього, 27.09.2016 р. він написав пояснення з приводу того, що йому відомо про відбування покарання у вигляді громадських робіт, про кримінальну відповідальність, про те, що він ознайомлений з постановою про день явки на реєстрацію.

29.09.2016 року, прибувши в КП «Комбінат комунальних підприємств», на підставі направлення інспекції №5401 від 27.09.2016 р., ознайомився з наказом №242-к від 29.09.2016 р. «Про відбуванні призначеного судом покарання у вигляді громадських робіт в кількості 140 годин», згідно складеного графіка виходу на громадські роботи, при цьому, вийти роботу, він повинен був вже наступного дня - 30.09.2016 року, працювати щодня з 07.00 до 11.00 год. з понеділка по п'ятницю, субота та неділя вихідні.

Однак, 30.09.2016 року, він на роботу не вийшов, не виходив і в наступні дні, аж до 28.10.2016 р., так як не бажав цього робити. Ніяких виправдувальних документів у нього про прогули немає.

Його викликали в інспекцію, де він давав письмові пояснення за фактом ухилення ним від відбування покарання у вигляді громадських робіт, неодноразово попереджали під підпис про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України і не дивлячись на це, він покарання не відбував.

Так, під розпис він був попереджений 11.10.2016 р., в цей же день йому було встановлено додатковий день про явку на реєстрацію, а саме друга і четверта середа місяця, при цьому на реєстрацію він також навмисне не прибував. Також був попереджений 28.10.2016 р.

Крім того, підозрюваний пояснив, що 06.11.2016 р. приблизно о 10.00 год., він повертався додому з ринку «Привоз», розташованого по вул.Азовстальській м.Маріуполя. У зазначений час, він підійшов до свого будинку АДРЕСА_1 де біля під'їзду, побачив раніше незнайомого йому хлопця, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Хлопець звернувся до нього з питанням, чи не знає він дівчину на ім'я ОСОБА_1, яка проживає в його будинку. Він відповів, що знає ОСОБА_1 і запропонував хлопцеві провести його. Вони увійшли удвох в під'їзд, потім увійшли в ліфт. Під приводом подзвонити, він попросив хлопця дати йому його телефон, на що хлопець не роздумуючи, передав свій телефон «Флай», який дістав з кишені. Коли вони доїхали до 4-го поверху і ліфт зупинився, хлопець вийшов з нього першим, він же відразу натиснув кнопку першого поверху і спустився вниз. Ніяких криків хлопця в свою адресу ні в ліфті, ні вже на першому поверсі він не чув, наздоганяти хлопець його не намагався.

Вийшовши з будинку, він вирішив продати телефон і з цією метою, пішов до свого знайомого по імені ОСОБА_6, який мешкає АДРЕСА_1. ОСОБА_6 телефон, він запропонував його придбати за 100 грн., але ОСОБА_6 відповів, що грошей у нього немає. Після цього, він вийшов з під'їзду ОСОБА_6, проте тут же був зупинений співробітниками поліції, які доставили його в Лівобережне ВП, де він зізнався у вчиненні злочину і видав співробітникам поліції вищевказаний мобільний телефон.

- допитана в якості свідка ОСОБА_7, показала, що 14 вересня 2016 р., на виконання Лівобережного РВ УІІ, надійшов вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 27.07.2016 р. щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч.1 ст.186 КК України до покарання у вигляді громадських робіт в кількості 140 годин.

27.09.2016 року, ОСОБА_2 з'явився в Лівобережний РВ УІІ, де під розпис, був ознайомлений з умовами та порядком відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також з відповідальністю за ухилення від відбування покарання, на підставі ч.2 ст.389 КК України. Крім цього, в той же день було винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, а саме була встановлена - друга середа кожного місяця, дану постанову ОСОБА_2 власноруч підписав.

Також, 27.09.2016 року, ОСОБА_2 власноруч написав пояснення з приводу того, що йому відомо про відбування покарання у вигляді громадських робіт, про кримінальну відповідальність, про те, що він ознайомлений з Постановою про день явки на реєстрацію.

Покарання ОСОБА_2 повинен був відбувати в КП «Комбінат комунальних підприємств», де на підставі напряму УІІ № 5401 від 27.09.2016 р., було видано наказ №242-к від 29.09.2016 р. «Про відбування призначеного судом покарання у вигляді громадських робіт в кількості 140 годин», був складений графік виходу на громадські роботи. 03.10.2016 р. була здійснена перевірка виконання покарання у вигляді громадських робіт в КП «ККП» засудженим ОСОБА_2, в ході якої було встановлено, що останній 30.09.2016 р., до робіт згідно з графіком не приступив. 11.10.2016 р. ОСОБА_2, дав письмові пояснення про те, що у нього немає поважних причин через які він не з'явився на роботи в КП «ККП», а також пояснив, що у нього немає бажання відбувати покарання в вигляді громадських робіт. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 було винесено письмове попередження про притягнення останнього до кримінальної відповідальності, потім він був повторно ознайомлений з порядком відбування покарання у вигляді громадських робіт. Крім цього, йому було змінено періодичність явки на реєстрацію до двох разів на місяць - друга і четверта середа кожного місяця і знову попереджений про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України. 12.10.2016 р. ОСОБА_2 не з'явився на реєстрацію. 17.10.2016 р. була здійснена перевірка виконання покарання у вигляді громадських робіт в КП «ККП» засудженим ОСОБА_2, в ході якої було встановлено, що останній до робіт не приступив, згідно з графіком підприємства, про причини ухилення не повідомив. 20.10.2016 р. в Лівобережне ВП направлено подання про здійснення приводу ОСОБА_2 на 31.10.2016 р. Однак, 28.10.2016 р. ОСОБА_2 з'явився в УІІ і повідомив, що знову не має поважних причин про невихід на громадські роботи, відбувати покарання в вигляді громадських робіт не бажає.

За ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт і не явку на реєстрацію 12 та 26 жовтня 2016 р., засудженому ОСОБА_2, 28.10.2016 р. винесено письмове попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності.

У зв'язку з тим, що на 28.10.2016 р. засуджений ОСОБА_2 не мав відбутого терміну покарання, до відбуття покарання так і залишилося 140 годин, на ім'я начальника Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області, спрямовано подання про притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

- допитаний в ході досудового розслідування в якості потерпілого ОСОБА_8, показав, що 06.11.2016 р., він приїхав к будинку АДРЕСА_1 м.Маріуполя, до своєї знайомої Юлії. До цього, він вживав спиртне. Знаходячись біля під'їзду вказаного будинку, він зустрів раніше незнайомого йому парня у якого спитав чи не знає він у якої квартирі мешкає ОСОБА_1. Парень сказав, що знає, після чого вони разом зайшли у під'їзд, потім до ліфту. У ліфту він достав з кишені свій мобільний телефон, щоб увійти у Інтернет, парень побачивши його, попросив показати телефон, після чого, він сам, у добровільному порядку передав йому телефон. Коли вони доїхали до 4-го поверху, він перший вийшов з ліфту, а коли обернувся щоб глянути чи вийшов парень, побачив, що двері ліфту зачинились та ліфт почав спускатись. Після цього, він викликав ліфт на поверх, а коли спустився на 1-й поверх, парня вже не було. Він вийшов з під'їзду, но і там нікого не побачив. Йому спричинено матеріальну шкоду.

- допитаний в якості свідка ОСОБА_9, показав, що 06.11.2016 року, у денний час, до нього прийшов раніше знайомий ОСОБА_2, який запропонував йому придбати мобільний телефон «Флай». Оглянувши телефон, він відмовився це зробити, так як грошових коштів у нього не було. Після цього, ОСОБА_2 забрав телефон та пішов від нього.

В ході досудового слідства, мобільний телефон був виданий ОСОБА_2, оглянутий та долучений до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.

У клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та запобігання подальшим його спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Встановлені ризики не дозволяють застосувати більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Окрім того, більш м'які запобіжні заходи до підозрюваного ОСОБА_2 не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що: особисте зобов'язання - у зв'язку зі скоєнням ОСОБА_10 злочину середньої тяжкості, та можливість вчинення інших злочинів, адже на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_2, був засуджений та мав не погашену і не зняту в установленому законом порядку судимість за скоєння кримінального правопорушення середньої тяжкості; особистої поруки - у зв'язку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_2, покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; застава - в зв'язку з наявністю даних про те, що у підозрюваного ОСОБА_2, відсутні кошти необхідні для внесення застави; домашній арешт - в зв'язку з тим, що вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належним чином процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_2 та не позбавить його можливості вчиняти інші злочини.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2, під час судового засідання пояснив, що суть підозри йому зрозуміла, вину в інкримінованих йому злочинах він повністю визнає. Просив застосувати до нього домашній арешт.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до чч.1, 3, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим та прокурором у судовому засіданні доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.389, ч.2 ст.190 КК України, вона також підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_8, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, підозрюваного ОСОБА_2.

Доведена також й наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- щодо п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_2 раніше був засуджений до покарання у вигляді громадських робіт, проте умисно не відбув його, що свідчить про можливість ухилення від органів досудового розслідування та суду в подальшому. Крім того, на розгляді в Орджонікідзевському районному суді м.Маріуполя Донецької області також знаходяться кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ст.198, ч.1 ст.309 КК України і при розгляді вказаних кримінальних проваджень має місце систематична неналежна процесуальна поведінка з боку ОСОБА_2, а саме - ухилення від явку до суду. Отже на думку слідчого судді існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

- щодо п.5 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_2 підозрюється у тому, що вчинив корисний злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України. До цього часу вже притягався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, не працює. Крім того, в Орджонікідзевському районному суді м.Маріуполя Донецької області також перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ст.198, ч.1 ст.309 КК України. З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що підозрюваний з метою здобуття собі матеріальних засобів для існування, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, оскільки саме цей строк слідчий суддя вважає достатнім для завершення досудового розслідування та передання матеріалів до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадження, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням положень ч. 4, п.1 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, розмір застави визначається від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

На підставі наведеного, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 27560,00 гривень.

При цьому у відповідності з положеннями ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає необхідним у разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_2: 1) прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого органу; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Дані обов'язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців в разі внесення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання слідчого слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Лапаєвої І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.389, ч.2 ст.190 КК України - задовольнити.

2. Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389, ч.2 ст.190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Донецької області строком на 60 (шістдесят) днів.

Взяти ОСОБА_2 під варту в залі суду, строк тримання під вартою обчислювати з 22 листопада 2016 року, строк дії ухвали спливає 18 січня 2017 року.

3. Визначити ОСОБА_2, заставу в сумі 27560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

У разі внесення застави на рахунок № 37317004001000, МФО 834016, код ЄДРПОУ 26288796, установа банку ГУ ДКСУ в Донецькій області, одержувач платежу Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, в розмірі 27560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, підозрюваного ОСОБА_2, звільнити з-під варти негайно та зобов'язати останнього: 1) прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого органу; 2) не відлучатися із міста Маріуполя без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4. Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі неявки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обов'язків застава звертається у дохід держави.

5. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

6. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.В.Щербіна

Ухвала мені оголошена та вручена її копія "_____" _______2016 року

______ ОСОБА_2