Справа № 237/3428/16-а
Провадження № 2-а/237/39/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.11.16 м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Ліпчанського С.М.
при секретарі судового засідання: Готовщиковій Т. О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Дешевої І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Курахове адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В
14 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області, в якій просить:
- визнати дії Управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області про відмову їй у включенні в пенсійний страховий стаж періоду роботи в Красногорівському МККП «Віта» з 01.07.2011 року по 31.08.2015 року на підставі статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року неправомірними;
- зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі включити в її загальний стаж період роботи в Красногорівському МККП «Віта» з 01.07.2011 року по 31.08.2015 року згідно ст.ст. 8, 24, 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року і зробити перерахунок її пенсії за стажем роботи з урахуванням вищезгаданого періоду з 09.09.2015 року, тобто з моменту виникнення права на пенсію.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є пенсіонером за віком з 2015 року. При нарахуванні пенсії ОСОБА_1 у не було включено в страховий стаж період роботи в Красногорівському МККП «Віта» з 01.07.2011 року по 31.08.2015 року. Листом відповідач повідомив, що вказаний період роботи не входить до страхового стажу, оскільки страхові внески підприємством не сплачені.
Вважає такі дії відповідача протиправними, посилаючись на те, що її вини у несплаті страхових внесків немає, а запис про її роботу на цьому підприємстві є у трудовій книжці.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача Мельник Н.М. проти позову заперечила та пояснила, що УПФ України в Мар'їнському районі вказаний період не враховано, оскільки за цей період МККП «Віта» не сплачував страхові внески.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п.7.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" до 01 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилось 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону та з урахуванням ст.28, зменшується на 0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, їй виповнилось 55 років.
22.08.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі з письмовою заявою про включення в страховий стаж періоду роботи в Красногорівському МККП «Віта» з 01.07.2011 року по 31.08.2015 року.
Листом № 01/0-01-01-04 від 20.08.2016 року повідомлено, що для включення в страховий стаж вказаних періодів роботи в Красногорівському МККП «Віта» не має законних підстав оскільки, згідно відомостей, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб і Реєстру страховиків Державного реєстру підприємств Красногорівським МККП «Віта» страхові внески в управління, за період з 01.07.2011 року по 31.08.2015 року, не сплачені.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон № 058-IV) від 09 липня 2003 року страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески
Поняття "страхового стажу у солідарній системі" визначений ч.1 ст.24 цього ж Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Водночас, ст.1 Закону № 1058-IV страхові внески визначено як кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Окрім цього, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст.11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
В силу ст.15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, а саме до них відносяться підприємства - роботодавці.
Поряд з тим, механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ. Зокрема, згідно із ч.1 ст.16 Закону, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку, тощо. З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески незалежно від фінансового стану платника - ст.20 Закону № 1058-IV.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті. Однак, застраховані особи без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної сплати, означатиме порушення рівності їх прав на призначення пенсії при інших рівних умовах.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ст.11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхування підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема копією трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 та довідкою Красногорівського МККП «Віта» № 264 від 29.08.2016 року, що ОСОБА_1 період з 01.07.2011 року по 31.08.2015 року працювала в Красногорівському МККП «Віта» начальником дільниці № 1.
Зазначені документи підтверджують право позивачки на зарахування до трудового стажу спірного періоду роботи для призначення пенсії за віком.
Судом також встановлено, що трудова книжка позивачки заповнена відповідно до положень внесення записів до трудових книжок, у ній містяться усі необхідні записи для підтвердження трудового стажу позивачки, не встановлено неправильності чи неточності записів про періоди роботи.
Отже, наявність заборгованості в Красногорівському МККП «Віта» перед Пенсійним фондом України по страховим внескам не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Аналогічна позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 09 вересня 2014 року у справі № К/800/14559/13.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, поверненню з Державного бюджету України підлягає 551 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 6-11,160-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області про відмову ОСОБА_1 у включенні в пенсійний страховий стаж періоду роботи в Красногорівському МККП «Віта» з 01.07.2011 року по 31.08.2015 року на підставі статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року неправомірними.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі включити в загальний стаж ОСОБА_1 період роботи в Красногорівському МККП «Віта» з 01.07.2011 року по 31.08.2015 року згідно ст.ст. 8, 24, 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року і зробити перерахунок її пенсії за стажем роботи з урахуванням вищезгаданого періоду з 09.09.2015 року, тобто з моменту виникнення права на пенсію.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.М. Ліпчанський
Дата документу 07.11.2016
Судове рішення № 62931215, Мар'їнський районний суд Донецької області було прийнято 07.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 237/3428/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: