Ухвала суду № 62929890, 08.11.2016, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/2419/16-ц

Номер провадження у суді 2/216/1700/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Павленко О.О.

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зняття арешту з автомобілю, -

встановив:

12 травня 2016 року та уточнено 13 жовтня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зняття арешту з автомобілю. Просить суд зняти арешт з автомобіля ВАЗ 21099, 1998 року випуску, червоно-коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі ХТА210990W2228323.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 червня 2007 року він купив автомобіль ВАЗ 21099, 1998 року випуску, червоно-коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі ХТА210990W2228323. Даний правочин було оформлено у вигляді довіреності із правом розпорядження автомобілем, яка була посвідчена ОСОБА_8 - приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1 160. За придбання спірного автомобіля він сплатив ОСОБА_6 5250 доларів США. Отже, з 11 червня 2007 року він постійно користувався вищезазначеним автомобілем. 21 вересня 2015 року приблизно о 15:30 годин він рухався на вказаному автомобілі по автодорозі Знамянка-Луганськ, де його на 152 км даної автодороги зупинили працівники ОСОБА_9 України в Дніпропетровської області та повідомили що спрацювала система «Рубіж», оскільки даний автомобіль перебуває у розшуку ОСОБА_5 ВДВС Криворізького МУЮ Дніпропетровської області, тому автомобіль було оглянуто та тимчасово затримано із поставленням на штраф майданчик ДАІ, про що складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 21.09.2015 року. Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було винесено рішення від 31.03.2016 року про задоволення його позову до ОСОБА_6, третьої особи - ОСОБА_10 про визнання права власності на автомобіль, у звязку із чим він звернувся до суду з позовом про зняття арешту з автомобіля ВАЗ 21099 1998 року випуску червоно-коричневого кольору, реєстраційний номер АЕ2610А1 шасі (кузов, рама, коляска) ХТА210990W2228323.

Позивач в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні, позов підтримала, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання 08.11.2016 року не зявився, до початку розгляду справи від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність (а.с.72).

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчать телефонограма № 713 від 20.10.2016 року (а.с.65).

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні 08.11.2016 року, позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.

Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.

Так, матеріалами справи підтверджено, що власником автомобіля ВАЗ 21099, 1998 року випуску, червоно-коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі ХТА210990W2228323, є ОСОБА_4, що підтверджується рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 31.03.2016 року, яке набрало законної сили 04.09.2016 року (а.с.5-6).

Відповідно до листа ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 22.08.2016 р. № 19770/10, встановлено, що в них на виконанні перебуває виконавчий лист № 2-2787 від 28.10.2010 року про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на користь ОСОБА_10 (а.с.25).

З метою забезпечення виконання рішення суду та збереження майна боржника ОСОБА_6, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 15.07.2014 року було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_6, стягувачем є ОСОБА_11 ( а.с.27).

21.09.2015 року автомобіль ВАЗ 21099, 1998 року випуску, червоно-коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі ХТА210990W2228323 був тимчасово затриманий, що підтверджується актом огляду та затримання транспортного засобу (а.с.22).

21.10.2015 року відповідно акту опису і арешту майна при примусовому виконанні постанови АА2 № 195108 виданої 19.11.2013 року ВДАІ про стягнення з ОСОБА_6 штрафу 1020 грн. на користь держави було проведено опис автомобіля ВАЗ 21099, 1998 року випуску, червоно-коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі ХТА210990W2228323 на описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним (а.с.30-31).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та обєктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно розяснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки позивач звернувся до суду у звязку з накладенням арешту на належне йому майно, в ході примусового виконання судового рішення, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про виконавче провадження» від21.04.1999№606-XIV, що регулюють питання звільнення майна з-під арешту, таЦивільного кодексу України, що регулюють питання визначення способів захисту права власності.

Частинами 1-3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999№606-XIV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Частиною 1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» від21.04.1999№606-XIV визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно абз.1 п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Абзацом 1 та 2 п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що згідно зі статтею 126 ЦПК позивач вправі обєднати в одній позовній заяві кілька однорідних позовних вимог, повязаних між собою, в одному провадженні можуть розглядатись вимоги про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна. При цьому якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна.

Частиною 4 статті 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 16 ЦК України та нормами глави 23 ЦК Українивизначені основні способи захисту порушених прав, в тому числі права власності. Так, відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути вимоги про припинення дії, яка порушує право.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та зняття арешту з автомобілю ВАЗ 21099, 1998 року випуску, червоно-коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі ХТА210990W2228323, який було накладено на підставі постанови державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ВП №38201734 від 15.07.2014, оскільки позивач набув право власності на автомобіль до накладення на нього арешту, що було встановлено рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.03.2016 року, та в силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України не потребує додаткового доказування.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже з урахуванням повного задоволення позову на користь позивача з відповідачів ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору по 187 (сто вісімдесят три) грн. 73 коп. з кожного.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 209, 213, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 57, 60 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Зняти арешт з автомобілю ВАЗ 21099, 1998 року випуску, червоно-коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі ХТА210990W2228323, який було накладено на підставі постанови державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ВП №38201734 від 15.07.2014.

Стягнути з ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 34545876, адреса місцезнаходження: 50024, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул.. Петра Калнишевського, будинок 5А), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_4, паспорт серія АК 280074, виданий Саксаганським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 01.09.1998, адреса проживання: м. Кривий Ріг, мікр-н. ЮвілейнийАДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору по 187 (сто вісімдесят три) грн. 73 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відсутності особи яка має право на апеляційне оскарження, протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції..

Суддя Р.О. Кузнецов