Ухвала суду № 62926584, 22.11.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 679/2231/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1919/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Карпусь С.А.

суддів: Федорової Н.О., Ярмолюка О.І.

секретаря Шевчук Ю.Г.

з участю: ОСОБА_1 , адвоката Романової Н.І.,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, третя особа на стороні позивача ОСОБА_5, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів. В обґрунтування вимог вказував, що в травні 2013 року він домовився з ОСОБА_1 про купівлю-продаж орендованої у неї квартири АДРЕСА_1, за 35 тис. доларів США. Вони досягли домовленості про передачу за квартиру першого внеску в сумі 10 тис. доларів США, а решту суми сплачувати рівними платежами до 01.07.2017 року. На виконання домовленості, 27 травня 2013 року він передав відповідачу 10 тис. доларів США, про що остання написала розписку та на підтвердження досягнутої домовленості передала йому технічний паспорт на квартиру. В розписці ОСОБА_1 власноручно написала, що у разі порушення досягнутих домовленостей зобов'язується повернути кошти в подвійному розмірі; про передачу у його повне розпорядження всього майна та побутової техніки в квартирі та визначення кількості платежів та їх прив'язки до курсу долара США на всі майбутні ОСОБА_1 запевнила його, що має всі правові підстави для укладення даного договору. Досягнуту домовленість вони в нотаріуса не посвідчували.

В період з травня 2013 року по листопад 2014 року на виконання умов договору він

_______________

Головуючий у першій інстанції - Ходоровський Б.В. Провадження № 22-ц/792/1919/16

Доповідач - Карпусь С.А. Категорія 59

передав ОСОБА_1 10 тис доларів США та 63 750 грн..

Через перешкоди з боку відповідача договір купівлі-продажу не був укладений.

Тому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 10 тис. доларів США, що за курсом НБУ, станом на 30 листопада 2015 року складає 235973 грн. 02 коп. та 63750 грн. грошових коштів набутих відповідачем без достатньої правової підстави, а також 3573,15 доларів США, що еквівалентно 84316 грн. 70 коп. та 20941,35 грн. плати за користування безпідставно набутими коштами.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 14 січня 2016 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено співвласника квартири ОСОБА_6 (сина) та в якості третьої особи на стороні позивача його дружину ОСОБА_5.

Іншою ухвалою цього суду від 14 січня 2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено іншого співвласника квартири ОСОБА_7 (колишнього чоловіка відповідача).

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на його користь 10000 доларів США, що еквівалентно 238840 грн. та 63750 грн. грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави і 3573,15 доларів США, що еквівалентно 84316,70 грн., та 20941,35 грн. процентів.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 серпня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти у виді 10000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 30 листопада 2015 року еквівалентно 238840 гривні та 63750 гривень.

Вирішено питання про судові витрати.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту судового розгляду та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що дійсно в період з травня 2013 року по серпень 2014 року отримувала від ОСОБА_3 в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу квартири грошові кошти виключно в гривнях і у даних відносинах діяла не від власного імені, а від імені власників квартири. Повірена особа особисто не відповідає по зобов'язаннях довірителя.

ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності.

ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, його інтереси в судовому засіданні представляв ОСОБА_4.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.

Представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції. А відтак законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції перевіряється в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 належить на праві спільної власності квартира АДРЕСА_2.

22 травня 2008 року ОСОБА_7, а 03 квітня 2012 року ОСОБА_6 видали довіреність ОСОБА_1 на розпорядження зазначеним житловим приміщенням, в тому числі з правом його відчуження та отриманням належних їм від укладених договорів грошей або майна.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було досягнуто домовленості про купівлю-продаж цієї квартири.

Згідно з розпискою від 27 травня 2013 року ОСОБА_3 передав особисто ОСОБА_1 10 тис. доларів США в рахунок коштів за вказану квартиру, яку остання зобов'язалась продати йому після повної виплати коштів в сумі 35 тис. доларів США за чотири роки. Кошти виплачені можуть бути рівними частинами до 01.07.2017 року. Одночасно передано техпаспорт на квартиру (а.с.10).

Відповідно до графіка погашення заборгованості по попередній домовленості купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 27 травня 2013 року ОСОБА_1 особисто отримала від ОСОБА_3 10000 доларів США, з 1 липня 2013 року по 15 липня 2014 року рівними частинами 13 платежів по 4250 грн., а 22 серпня 2014 року - 8500 грн., а всього 63750 грн. та 10 тис. доларів США(а.с. 11).

Розписка та графік погашення заборгованості написані особисто ОСОБА_1.

Умовами усної домовленості та про що вказано в розписці, сторони передбачили, що після виплати коштів в сумі 35000 доларів США ОСОБА_1 продасть квартиру АДРЕСА_1

Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири не був укладений через дії ОСОБА_7, який скасував видану відповідачу довіреність.

Відповідач ОСОБА_1 заперечуючи позов, не надала доказів, що вона довела до позивача інформацію про дійсних власників квартири і що вона діє у цій домовленості за довіреністю як представник співвласників квартири.

Як вбачається зі змісту розписки від 27.05.2013 року, відповідач вказала, що вона зобов'язується продати квартиру, при цьому не зазначила наведені вище обставини про власників квартири та про свої повноваження.

Відповідачем розписка датована 27 травня 2013 року, довіреність від ОСОБА_7 на ОСОБА_1 втратила чинність 23 травня 2013 року. 16 квітня 2015 року ОСОБА_7 повторно видав відповідачу аналогічну довіреність (а.с. 10, 85, 87).

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була досягнута домовленість про продаж квартири за 35 тис. доларів США та про виплату коштів рівними частинами до 01.07.2017 року, однак останній платіж позивачем був здійснений 22 серпня 2014 року, після того кошти позивачем не сплачувались і фактично відносини припинились.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи(потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, давши належну оцінку дослідженим доказам в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач набула без законних підстав грошові кошти та безпідставно зберігала їх у себе за рахунок позивача без достатньої правової підстави, а тому зобов'язана їх повернути у зв'язку з чим підставно частково задовольнив позов.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів рішення суду сторонами не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядається.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_3 передав грошові кошти лише в гривнях і в розписці помилково зазначено 10 тисяч доларів США, апеляційним судом до уваги не приймається. Такі твердження спростовуються змістом розписки та графіком погашення заборгованості, в яких ОСОБА_1 власноручно написала цифрами 10000 доларів США.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач є повіреною особою у цих правовідносинах, діяла в інтересах співвласників квартири, отримані кошти передала синові ОСОБА_6, а тому не є стороною у домовленостях і жодних обов'язків перед позивачем не несе, також не заслуговують уваги.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження тих обставин, що позивач знав про її представництво у цих правовідносинах та про передачу коштів синові. Окрім того, що син визнав факт отримання коштів від матері, інших об'єктивних достовірних доказів немає.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/ С.А. Карпусь

Суддя /підпис/ Н.О. Федорова

Суддя /підпис/ О.І. Ярмолюк

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь