Рішення № 62925489, 03.11.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 608/1015/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Коломієць Н.З. Провадження № 22-ц/789/1278/16 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевська Н. Є., Ходоровський М. В.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю сторін - представника позивача ПАТ

КБ ПриватБанк ОСОБА_1, відповідача

ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргоюПублічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 по стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2016 року позов ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ ПриватБанк 14851 грн. 98 коп. заборгованості за кредитним договором та 1378 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ ПриватБанк просить змінити рішення суду, вважаючи його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповним зясуванням обставин справи та стягнути з відповідача заборгованість в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом безпідставно не враховано факт переривання діями відповідача внаслідок здійснення 07.08.2013 року проплати на рахунок банку в розмірі 50 грн. строку позовної давності, а тому висновки суду щодо пропуску такого банком й застосування позовної давності за заявою відповідача вважає такими, що суперечать вимогам закону.

У судовому засіданні представник ПАТ КБ ПриватБанк ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Відповідач ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним й таким, що скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.09.2012 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 був укладений договір № б/н, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості. За умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним (а.с.8-10).

Строк дії договору № б/н від 03.09.2012 року становить 12 місяців та автоматично продовжується на той же строк, якщо жодна із сторін не інформує про припинення його дії, що також відповідає строку дії кредитної картки, виданої на 2 роки (до вересня 2014 року).

Свої зобов'язання за договором банк виконав, видавши ОСОБА_2 кредитні кошти у вказаному розмірі.

Відповідач в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого у неї утворилась заборгованість в розмірі 18010,18 гривень, з яких: 1903 - заборгованість за кредитом; 11872,82 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2900,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією; 1333,82 грн. - штрафні санкції (а, саме: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 833,82 гривень - штраф (процентна складова)) (а.с.6-7).

В ході розгляду справи судом першої інстанції відповідачем ОСОБА_2 заявлено про застосування до спірних правовідносин позовної давності (а.с.50).

У відповідності до вимог ст.ст.525, 526, 530 Цивільного Кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором (ч.1 ст.612 ЦК України).

У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також, відповідно до вимог ст.ст.256, 257, 259 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч. 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або повинна була довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Встановивши, що зобовязання за договором відповідачем належним чином не виконувалися, що призвело до виникнення заборгованості, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до вірного висновку про порушення прав банку.

З врахуванням умов договору (графіку погашення кредиту), якими встановлені окремі самостійні зобов'язання, що деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, вірними є й висновки суду, що право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Аналогічні висновки містяться й у постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України № 6-116цс13 від 06 листопада 2013 року.

Разом з тим, застосовуючи до спірних правовідносин позовну давність, суд неповно дослідив обставини, що мають значення для справи, і, як наслідок, - безпідставно не врахував вимог ст.264 ЦК України.

Так, відповідно, до ч.ч.1, 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З розрахунку заборгованості (а.с.6) вбачається, що така утворилася в жовтні 2012 року, а останній платіж на погашення наявної заборгованості в розмірі 50 грн. відповідачем було внесено 07.08.2013 року.

З позовом до суду банк звернувся 16.06.2016 року (а.с.4).

Таким чином, внаслідок сплати відповідачем 07.08.2013 року частково заборгованості за кредитом, що утворилася ще 14.10.2012 року, встановлений законом трирічний строк позовної давності було перервано, а тому застосування позовної давності судом до вимог банку в частині повернення заборгованості з основної суми кредиту в розмірі 1903,54 грн. та процентів за користування кредитними коштами в сумі 11872,82 грн., на думку колегії суддів, є безпідставним.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині застосування за заявою відповідача позовної давності до вимог банку про стягнення пені й штрафних санкцій, оскільки законом (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України) передбачено спеціальну (річну) позовну давність за даними вимогами.

Беручи до уваги умови укладеного між сторонами договору, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню пеня й штрафні санкції в межах річного строку, що передував предявленню позову банком. Зокрема, з врахуванням наявного в матеріалах справи розрахунку, розмір нарахованої банком за рік, що передував предявленню позову, пені складатиме 900 грн.

Що стосується штрафних санкцій (а саме, процентної складової), то колегія суддів звертає увагу на те, що при розрахунку таких, що підлягають стягненню з відповідача в користь позивача в межах строку позовної давності судом не було враховано вимоги п.2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг (що є складовою укладеного між сторонами договору), згідно яких штраф (процентна складова) становить 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (пені), що в даному випадку складатиме: (1903,54 + 11872,82 + 900) х 5 : 100% = 733,82 грн., де: 1903,54 заборгованість за кредитом; 11872,82 грн. - заборгованість за процентами; 900 грн. - нарахована комісія та пеня в межах передбаченого законом річного строку позовної давності.

Що стосується фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн., то з врахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності така стягненню не підлягає, оскільки, навіть беручи до уваги факт здійснення відповідачем останнього на погашення заборгованості платежу 07.08.2013 року, встановлений законом річний строк д ля стягнення даної частини штрафу завершився ще 07.08.2014 року, в той час як з позовом банк звернувся лише 16.06.2016 року.

Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача складатиме: 1903,54 + 11872,82 + 900 + 733, 82 = 15410,18 грн., де: 1903,54 грн. - заборгованість за кредитом; 11872,82 грн. - заборгованість за процентами; 900 грн. - нарахована (в межах встановленого законом річного строку позовної давності) пеня та комісія; 733,82 грн. - нарахований в межах встановленого законом річного строку позовної давності штраф (процентна складова).

Згідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

У відповідності до ч.1 ст.309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у даній справі в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача за кредитним договором слід змінити й ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором в сумі 15410,18 грн. ( з яких: 1903,54 грн. - заборгованість за кредитом; 11872,82 грн. - заборгованість за процентами; 900 грн. - пеня та комісія; 733,82 грн. - штраф (процентна складова)), задовольнивши апеляційну скаргу позивача частково. В решті рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.3; 309 ч.1 п.п.1, 4; 313; 314 ч.2, 316 ч.1; 317 ч.1; 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.256; 257; 258 ч.2 п.1; 259; 261 ч.1; 264 ч.ч.1, 3; 267 ч.3; 525; 526; 530; 610; 611; 612 ч.1; 629; 1054 ч.1 Цивільного кодексу України, колегія суддів

ВИР І ШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк задовольнити частково.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 22 липня 2016 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Російська федерація; жительки м.Чортків вул.В.Великого 4/32 Тернопільської області, ід. код НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором у розмірі 15410 (пятнадцять тисяч девятсот десять) грн. 18 (вісімнадцять) коп. (з яких: 1903,54 грн. - заборгованість за кредитом; 11872,82 грн. - заборгованість за процентами; 900 грн. - заборгованість за комісією та пенею; 733,82 грн. - штраф (процентна складова)). В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Б. Щавурська

Судді : Н.Є.Фащевська

ОСОБА_3