Ухвала суду № 62925363, 02.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/1109/16 Головуючий у 1 інстанції: Кріль М.Д.

Провадження № 22-ц/783/5253/16 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів - Левика Я.А., Ніткевича А.В.

секретар Іванова О.О.

З участю представника ДП «Львіввугілля» Слєсаренко В.М., представника ПАТ «Шахта «Надія» Баранського Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 06 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Львіввугілля», ПАТ «Шахта «Надія» про стягнення моральної шкоди, завданої професійним захворюванням,-

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням суду позов задволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Львіввугілля» на користь ОСОБА_4 3500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Шахта «Надія» на користь ОСОБА_4 7500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питаня судових витрат.

Рішення оскаржив ОСОБА_4. В апеляційній скарзі зазначає, що ухвалюючи рішення в частині відмови в позові суд не врахував того, що він протягом 17 років пропрацював в шкідливих умовах праці у зв»язку з чим йому встановлено 55% втрати працездатності та третю групу інвалідності. З плином часу наслідки отриманого професійного захворювання прогресують у зв»язку з чим збільшується обсях фізичних та моральних страждань. Стверджує, що постійно потребує амбулаторного та стаціонарного лікування, переносить постійні фізичні болі та моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв»язків і вимагає надзвичайних додаткових зусиль для організації свого життя. Відтак вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без врахування положень п.9 Постанови Пленуму ВСУ України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та без врахування ступені фізичних і моральних страждань, їх тривалості і тяжкості, істотності вимущених змін у життєвих стосунках, наслідків, що наступили, внаслідок ушкодження здоров»я. Вважає, визначений ним розмір моральної шкоди в сумі 30000 грн. обгрунтованим, розумним і справедливим. Просить рішення суду змінити в частині стягнутого розміру моральної шкоди та ухвалити нове рішеня, яким стягнути з ДП «Львіввугілля» 5000 грн. відшкодування моральної шкоди та з ПАТ «Шахта «Надія» 25000 грн. моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ шахти "Надія" - Баранського Л.С. та представника ДП «Львіввугілля» - Слєсаренко В.М. на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити у зв"язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а тому законність і обґрунтованість рішення перевіряється в межах оскарження розміру відшкодування моральної шкоди.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З трудової книжки позивача та акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11.11.2013 року, вбачається, що стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів становить 18 років 01 місяць (а.с.35-36).

Згідно виписки із акту огляду МСЕК серії 10 ААА від 21.11.2013 року виданої міжрайонною спеціалізованою профпатологічною МСЕК позивачу вперше встановлено 55 % ступеня втрати працездатності (а.с.37).

Відповідно до довідки Серії 10 ААА № 265090 від 18.11.2014 року виданої міжрайонною спеціалізованою профпатологічною МСЕК ОСОБА_4 повторно встановлено 55 % ступеня втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності, що стверджується копією довідки серії 10 ААВ № 706458 від 18.11.2014 року (а.с.38,39).

У зв'язку з наявністю вищевказаного захворювання позивач неодноразово перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, що вбачається з наданих позивачем виписок з історії хвороби (а.с.12-32).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівникові проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано визначив розмір заподіяної моральної шкоди в сумі 3500 грн. з ДП "Львіввугілля", та в сумі 7500 грн. - з ПАТ "Шахти "Надія".

Висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та дослідженим доказам, які знаходяться в матеріалах справи: актам розслідування професійного хронічного захворювання, довідкам МСЕК, виписці-епікризі, витягу з медичної картки.

Колегією не береться до уваги твердження апелянта про недостатній розмір моральної шкоди, яку суд першої інстанції стягнув в його користь, у зв"язку з наступним.

Відповідно до ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний характер.

А відтак, колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, оскільки такий відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 06 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Ю.Р. Мікуш

Судді: Я.А.Левик

А.В. Ніткевич