Постанова № 62925051, 23.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 333/3760/16-п Суддя в 1-й інст. Бондаренко І.В.

№ провадження 33/778/333/16 Суддя в 2-й інстанції Нікітюк В.Д.

Категорія ч. 1 ст. 164 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Нікітюк В.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні за участі ОСОБА_1 та її захисника адвоката ОСОБА_2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, громадянка України, яка є фізичною-особою підприємцем, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з стягненням судового збору.

Як встановлено судом, 15 вересня 2016 року о 15-00 год. ОСОБА_1 по вул. Задніпровській, 56 в м. Запоріжжі в кіоску № 56 здійснювала прийняття вторинної сировини (ПЕТ) пляшок, скла та макулатури без наявності ліцензії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 28 червня 2015 року набрав чинності Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015 року, який не передбачає ліцензування збирання вторинної сировини.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника, перевіривши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, вважаю, що остання підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності у відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не виконав ці вимоги закону, а також не встановив передбачених ст. 247 КУпАП обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, а саме не встановив чи була подія та чи є склад адміністративного правопорушення.

Так, районним судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП, яке полягало у здійсненні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015 року, а саме ст. 2, визначено, що цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності і встановлює виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, який наведений у ст. 7 Закону.

Із змісту ст. 7 зазначеного закону вбачається, що діяльність з прийняття вторинної сировини, в тому числі ПЕТ пляшок, скла та макулатури, не підлягає ліцензуванню.

Таким чином, відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП.

У зв'язку з чим, постанова суду підлягає скасуванню, як незаконна і необґрунтована, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 жовтня 2016 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.Д. Нікітюк