Ухвала суду № 62921620, 23.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0616/12781/12 Головуючий у 1-й інст. Савицька Л.Й.

Категорія 59 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Микитюк О.Ю., Талько О.Б.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за поданням головного державного виконавця відділу ДВС Новоград - Волинського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області Герич Лесі Анатоліївні про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2012 року

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 30 травня 2012р. обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань по виконавчому листу б/н від 10.01.2001р., виданим Коломийським райсудом Івано-Франківської області.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайсуду Житомирської області від 01 вересня 2016р. відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі №0610/2781/12 за поданням головного державного виконавця ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ в Житомирській області Герич Л.А. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні подання. Зазначає, що на час направлення подання заборгованості по аліментах не було. Вважає, що ухвалу постановлено без достатніх правових підстав.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.3771 ЦПК України (в редакції на час звернення до суду) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи... у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником ВДВС. Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст.17 Закону України „Про виконавче провадження", примусове виконання яких здійснюється державною виконавчою службою. Ця стаття є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

Задовольняючи подання державного виконавця щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття виконавчого провадження боржник злісно ухилявся від сплати суми боргу, незважаючи на виклики та повідомлення ВДВС.

Такий висновок суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України „Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" (в редакції на час звернення до суду).

Положеннями ст.6 Закону встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно з п.18 ч.3 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи… за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням (в редакції на час звернення до суду). Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні від їх виконання, поки не буде доведено протилежного.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЦПК України наявність умислу та обставин, які є предметом посилання державного виконавця у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. При цьому, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Звертаючись до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження громадянину-боржнику у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань, державний виконавець посилався, що з часу відкриття виконавчого провадження боржник злісно ухиляється від сплати суми боргу, на виклики до ВДВС не з'являється, станом на 28.05.2012р. борг у розмірі 37103,87грн. залишається непогашеним.

Судом встановлено, що рішенням Коломийського районного суду Івано-Франківської області стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. у розмірі 1/3ч. доходів.

Матеріалами виконавчого провадження з виконання виконавчого листа б/н від 10.01.2001р. доведено, що провадження відкрито 30.01.2001р.

Відповідно до ст.31 Закону України „Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте ні матеріали виконавчого провадження, ні цивільної справи не містять доказів про обізнаність боржника з наявністю виконавчого провадження та строками його добровільного виконання.

Колегія суддів вважає, що заявником не доведено, що боржник злісно та свідомо ухилявся від виконання зобов'язання, факт ухилення об'єктивно не доведений.

Згідно зі ст.2 „Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому Протоколі до неї" кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров"я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Держава, захищаючи свої інтереси через державні органи, повинна діяти в межах встановлених нею законів і не допускати порушень прав інших учасників виконавчого провадження; її інтереси, як сторони у виконавчому провадженні, не можуть превалювати над правами іншого учасника виконавчого провадження.

Тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2012 року скасувати. Відмовити головному державному виконавцю відділу ДВС Новоград - Волинського міськрайонного управління юстиції в Житомирській області Герич Лесі Анатоліївні у задоволенні подання про обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: