Ухвала суду № 62921199, 22.11.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/4195/16-к Провадження №11-сс/773/284/16 Головуючий у 1 інстанції:Бойчук П.Ю. Категорія:запобіжний захід Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Опейди В.О.,

суддів - Філюка П.Т., Клока О.М.,

з участю секретаря - Гладкого В.В.,

прокурора - Романюк Н.М.,

перекладача - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 листопада 2016 року про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зі слів - уродженця Грузії, грузина, громадянина Грузії, що має посвідку на постійне місце проживання в Україні, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні № 12016030110002151,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 10 листопада 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Павлюка О.М. та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 07.01.2017 року з визначенням розміру застави - 800000 (вісімсот тисяч) гривень.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 постановлено обчислювати з 09 листопада 2016 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що наявність передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризиків підтверджується тим, що підозрюваний має постійне місце проживання поза межами м. Ковеля (м. Київ), де буде проходити досудове розслідування; підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення на значній відстані від місця проживання, не має постійного джерела прибутку; є громадянином іноземної держави. Крім того, враховуючи обставини вчинення інкримінованого злочину, особу підозрюваного, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого особа підозрюється, суворість покарання, яке загрожує особі у разі визнання винним, слідчий суддя вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_2 найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У поданій апеляційній скарзі захисник в інтересах підозрюваного вважає, що є всі підстави для обрання відносно його підзахисного виключно застави в значно меншому розмірі, ніж встановлено. Зазначає, що для фізичної особи, яка ніде постійно не працює, не є бізнесменом застава у розмірі 800000 гривень є непомірною. Просить ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 10.11.2016 року скасувати та постановити нову, обравши більш м'який запобіжний захід або заставу у значно меншому розмірі в сумі 50000 гривень.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які апеляцію підтримали, з викладених в ній мотивів, прокурора яка апеляційну скаргу заперечила, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

В ході проведення апеляційного розгляду встановлено, що вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, слідчим суддею в цілому дотримано вказаних вимог закону.

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_2 підозрюється за епізодом у таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, що завдала значної шкоди потерпілому ОСОБА_6, на загальну суму 88746 гривень

Відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016030110002151 від 08.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

09 листопада 2016 р. ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст.208 КПК України та його повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З наданих до апеляційного суду матеріалів провадження вбачається, що слідчий суддя перевірив обставини, на які були посилання в клопотанні та прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &1(с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про задоволення клопотання слідчого щодо взяття під варту підозрюваного відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України враховано наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також, оцінено сукупність обставин, а саме: обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінально караних правопорушень, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення те, і що суд вважає, що застосування відносно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Колегія суддів, вважає, що слідчим суддею у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України були досліджені обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу та об'єктивно взято до уваги дані про особу ОСОБА_7

Разом з тим, визначаючи розмір застави в даному кримінальному провадженні слідчий суддя вийшов за межі розміру застави визначеного п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, і, може бути збільшений у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.

В той же час, слідчий суддя визначаючи заставу у розмірі 800000 гривень, не навів в своїй ухвалі жодної підстави, яка є виключною та дала можливість йому вийти за межі вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України та визначити вказаний розмір застави.

Призначаючи розмір застави, більший, ніж передбачено п.2 ч.5 ст. 182 КПК України слідчий суддя вказав на та, що особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому застава у меншому розмірі, не забезпечить належного виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, однак жодних доказів на підтвердження вказаної обставини не наведено, відсутнє таке посилання і в поданому клопотанні.

Слідчий суддя фактично не належним чином врахував встановлені обставини і визначив заставу в розмірі, який перевищує межі встановлені законом, не відповідає фактичним обставинам справи, заявленим у клопотанні доводам та є надто непомірним для підозрюваного.

За таких обставин доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтовано великого розміру застави, який перевищує встановлені законом межі є обгрунтованими і заслуговують на увагу.

З огляду на наведені порушення, оскаржуване судове рішення, враховуючи передбачені ч. 3 ст. 407 КПК України повноваження суду апеляційної інстанції з перегляду ухвал слідчих суддів, підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, колегія суддів виходить із обставин кримінального провадження, сімейного стану підозрюваного, матеріального становища останнього, який не має постійного джерела прибутку та вважає за необхідне визначити заставу у наближеному до максимального розміру, визначеному п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, що на думку суду буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.

На підставі наведеного, керуючись 194, 376, 404, ч.3 ст.407, ч.1 ст.422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 листопада 2016 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 07 січня 2017 року з визначенням застави, як запобіжного заходу 800000 гривень - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 січня 2017 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (Отримувач: Апеляційний суд Волинської області; Код ЄДРПОУ 02890400; Розрахунковий рахунок 37316026004275 в Державній казначейській службі України, м. Київ МФО 820172; Призначення платежу: Згідно ухвали апеляційного суду Волинської області від 22 листопада 2016 року; Заставна сума за ОСОБА_2).

Підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого з встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання указаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :