Номер провадження: 11-сс/785/1689/16
Номер справи місцевого суду: 522/17704/16-к
Головуючий у першій інстанції Попревич
Доповідач Потанін О. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого-судді: Потаніна О.О.
Суддів: Топал О.К. Бриткова С.І.
За участю прокурора: Верцімага М.О.
При секретарі: Лопотана В.І.
Адвоката Шиєнкова Я.Є.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію адвоката Шиєнкова Я.Є. на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2016 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Іллічівськ Одеської області, громадянин України, мешкає В Україні Одеська область, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 376, ч.1 ст. 377 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в скоєні злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 376, ч.1 ст. 377 КК України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2016 року підозрюваному ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2016 року задоволено клопотання, про продовження застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів і обчислюється з 16.11.2016 року, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 14.01.2017 року.
В апеляції адвокат Шиєнков Я.Є. просить ухвалу суду скасувати, в задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури південного регіону України Ярового - відмовити, застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме не пов'язаний з позбавленням волі відносно ОСОБА_2,
Сторона обвинувачення досі не довела наявність обгрутованої підозри. З клопотання та додатку до нього прямо вбачається, що ОСОБА_2 не вчиняв жодного кримінального правопорушення, як і раніше сторона обвинувачення надала роздруківки телефонних перемов, які не можуть обґрунтувати наявність обґрунтованої підозри.
Також були надані копії протоколів допитів, але вони не читаються, тому що слідчий незрозуміло, що написав. По іншим епізодам сторона обвинувачення не надає ніяких доказів, як давала раніше роздруківки телефонних перемовин, так і зараз надає. Слідчі дії не проводяться.
У ОСОБА_2 було ряд обшуків, але предметів, які мали б відношення до інкримінованих йому злочинів, не вилучено. Посилання прокурора на обшуки , як доказ обґрунтованої підозри є хибним, незаконним та таким, що не відповідає дійсності.
Насамперед треба звернути увагу, що документально не підтверджено жодного ризику, передбаченого ст.. 177 КПК України. В клопотанні зазначено тільки те, що його підзахисний та інші щось вчиняли, при цьому таке викладення є грубим порушенням принципу презумпції невинуватості. Клопотання таке побудовано, що його підзахисний та інші не підозрюється, а вже є такими, що вчинили злочин. Таке може встановити тільки суд у судовому провадженні. Наявність ризиків не доведено. Зазначено, що такі ризики мабуть є. Водночас треба зазначити, що тяжкість злочину не може слугувати підставою для обрання самої суворої міри запобіжного заходу.
ОСОБА_2 не судимий, має постійну адресу, одружений, на утриманні є малолітня дитина, він не має намірів втекти, у нього є міцні зв'язки - це сім*я, на утриманні є матір, яка є пенсіонеркою і потребує догляду.
Впливати на свідків ОСОБА_2 не може тому що свідків не має. Ці особи, що допитані по епізоду ч.4 ст. 296 КК нічого не пояснюють.
ОСОБА_2 раніше був застосовано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а потім особисте зобов'язання, який він не порушував, постійно з'являвся до суду та органу досудового розслідування, не було ніяких нарікань. Таким чином, цей факт спростовує усі думки, що Петров може втекти та сховатися.
Водночас сторона обвинувачення не доводить жодного факту, про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На сьогодні не має підстав знаходитись під вартою, а навпаки більш законно, справедливо та гуманно застосувати на даний час запобіжний захід, не пов'язаний з позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволенні апеляції, захисника який підтримав доводи апеляції та просив їх задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
20.09.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 376, ч.1 ст. 377 КК України.
21.09.2016 року щодо ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
14.11.2016 року рішенням заступника військового прокурора Південного регіону України строк досудового розслідування продовжено до 06.02.2017 року.
До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу військової прокуратури південного регіону України Ярового С,О. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12016162500000562 від 17.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 376, ч.1 ст. 377 КК України.
Згідно ч.3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою підозрюваного може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчим зазначено, що ризики передбачені ст.. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні міри запобіжного заходу ОСОБА_2 не відпали
Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами: протоколом огляду документів від 15.09.2016 року, виконаним дорученням ГВ БКОЗ в Одеській області від 13.09.2016 року; протоколом огляду матеріалів НСРД, іншими матеріалами кримінального провадження.
Ризики, що були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, та є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. На теперішній час ОСОБА_2 після вчинення вказаного кримінального правопорушення підтримує тісні зв'язки з співробітниками правоохоронних органів. Він обізнаний з методами роботи оперативних підрозділів в тому числі по розшуку підозрюваних, що може дати йому змогу ефективно переховуватися від слідства та суду у разі знаходження на волі.
Враховуючи систематичний характер злочинної діяльності що ставиться у підозру ОСОБА_2, є ризик того, що залишаючись на волі, він може продовжувати злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, завершити досудове розслідування до вказаного строку не видалося можливим, з тих підстав, що необхідно отримати висновки судово-медичних, балістичних, хімічних експертиз, призначити та отримати висновки товарознавчих експертиз, додатково встановити та допитати осіб, які перебували на місці події, провести з останніми слідчі експерименти, встановити інших осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, отримати доступ до речей і документів, а саме відомостей, які містяться в операторів та провайдерів мобільного зв'язку, отримати доступ до речей і документів, а саме відомостей, які містять банківську таємницю, повідомити підозрюваних про зміну раніше повідомленої підозри та допитати останніх по суті оголошеної підозри, виконати вимоги ст. 290 КПК України - відкрити сторони захисту матеріалів досудового розслідування, забезпечення достатнього часу для ознайомлення з ними 9 підозрюваних, 10 захисників, вказані підстави слідчий суддя вважає достатнім та приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою.
Слідчий суддя враховав обставини зазначені в ст. 178 КПК України, сімейний стан та наявність утриманців, тяжкість покарання що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, розмір матеріальної шкоди у завданні якої підозрюється ОСОБА_2 та характеру вчинених кримінальних правопорушень.
Суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вірно вказав на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 376, ч.1 ст. 377 КК України.
При таких обставинах слідчий суддя обґрунтовано вказав, що є достатньо доказів про наявність ризиків того, що ОСОБА_2 перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Ці ризики дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може порушити покладені на нього Законом обов'язки.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_2 незаконно утримається під вартою не підтверджуються матеріалами справи, обвинувачується в скоєні тяжких злочинів. Така поведінка підозрюваного свідчить що він не бажає становитися на шлях виправлення і представляє для суспільства небезпеку.
Дані обставини були об'єктом розгляду судами першої і другої інстанції при обрання запобіжного заходу. При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою ризики не змінились. Нових обставин які б підтвердили до непричетності підозрюваного до скоєння злочину не виявлено.
Посилання захисника на те, що його підлеглий незаконно утримується під вартою на думку колегії суддів є необ'єктивними даними.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку о необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням даних обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що районний суд при винесені своєї ухвали вивчив всі обставини по справі та прийняв рішення на підставі діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 177, 178,183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката Шиєнкова Я.Є. - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_2, строком на 60 днів і який обчислюється з 16.11.2016 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 14.01.2017 року, в межа строку досудового розслідування - без змін.
Ухвала є кінцевою і подальшому оскарженню не підлягає.
Судді: Потанін О.О. Топал О.К. Бритков С.І.
З оригіналом згідно суддя: Потанін О.О.
Судове рішення № 62920231, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 23.11.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/17704/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: