Ухвала суду № 62919832, 23.11.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/2844/14-ц 23.11.2016 23.11.2016 23.11.2016

Провадження №22-ц/784/851/16

Справа 484/2844/14-ц

Провадження 22ц-/784/851/16 Головуючий по 1 інстанції Паньков Д.А.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2016р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Гавор В.Б.,

розглянувши без участі сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2016р.

за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства „Корпорація України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Держземагенства у Первомайському районі Миколаївської області, про визнання правочинів недійсними та повернення земельної ділянки,

встановила:

У липні 2014р. ОСОБА_2 пред'явив в інтересах ОСОБА_3 позов до ПСП „Корпорація України" і з врахуванням подальших уточнень кінцево просив визнати недійсними додаткові угоди від 01 грудня 2008р. і 27 квітня 2011р. до договору оренди земельної ділянки площею 8,78 га в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного 14 жовтня 2004р. та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7,36 га в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного 01 грудня 2008р. у зв'язку з тим, що ці правочини ним не підписувались. Також позивач просив зобов'язати відповідача повернути вказані земельні ділянки якими останній користується після закінчення строку дії договорів оренди.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2016р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність рішення суду просив його скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником двох земельних ділянок площами 8,78 га і 7,36 га в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14 жовтня 2004р. ОСОБА_3 уклав з ПСП „Корпорація України" договір оренди, за умовами якого передав у платне користування останньому земельну ділянку площею 8,78 га в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років.

Даний договір зареєстровано уповноваженим органом 15 квітня 2005р.

01 грудня 2008р. між ОСОБА_3 і ПСП „Корпорація України" укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 14 жовтня 2004р., якою врегульовано розмір орендної плати, а саме не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі складає 2210 грн. на рік та продовження строку дії договору до 01 грудня 2018р. Ця додаткова угода зареєстрована уповноваженим органом 01 червня 2009р.

27 квітня 2011р. між ОСОБА_3 і ПСП „Корпорація України" укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 14 жовтня 2004р., які стосувались розміру орендної плати, а саме не менше 3%, що в грошовому виразі складає 3600 грн. на рік та продовження строку дії договору до 01 грудня 2020р. Ця додаткова угода зареєстрована уповноваженим органом 12 березня 2012р.

01 грудня 2008р. ОСОБА_3 уклав з ПСП „Корпорація України" договір оренди, за умовами якого передав у платне користування останньому земельну ділянку площею 7,36 га в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років.

Цей договір зареєстровано уповноваженим органом 12 листопада 2010р.

Судом першої інстанції по справі призначались дві судової криміналістичні (почеркознавчі) експертизи з метою ідентифікації підписів позивача на оспорених правочинах.

Так, згідно з висновком експерта №1274 від 24 грудня 2014р. (дослідження проводилось за клопотанням позивача) підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в додатковій угоді від 27 квітня 2011р. до договору оренди землі від 14 жовтня 2004р. та в додатковій угоді від 01 грудня 2008р. до договору оренди землі від 14 жовтня 2004р. виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Із висновку експерта №1298 від 14 серпня 2015р. (дослідження проводилось за клопотанням відповідача) слідує, що підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі від 01 грудня 2008р., в додатковій угоді від 27 квітня 2011р. до договору оренди землі від 14 жовтня 2004р. виконані ОСОБА_3

Підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в додатковій угоді від 01 грудня 2008р. до договору оренди землі від 14 жовтня 2004р. ймовірно виконані ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що вказані висновки експертів носять взаємовиключний характер, а від оплати призначеної судом повторної експертизи позивач відмовився, а тому його позовні вимоги є недоведеними.

Судом апеляційної інтонації за клопотанням позивача призначена повторна комісійна судова криміналістична (почеркознавча) експертиза.

Відповідно до висновків експертів №1061 від 18 серпня 2016р., №1935 від 31 жовтня 2016р. підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі від 01 грудня 2008р., а також в графі «Орендодавець» в додатковій угоді від 27 квітня 2011р. до договору оренди землі від 14 жовтня 2004р. виконані самим ОСОБА_3

Вирішити питання про те, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в додатковій угоді від 01 грудня 2008р. до договору оренди землі від 14 жовтня 2004р. не виявилось можливим.

Передача, користування та отримання орендної плати за земельні ділянки, в тому числі збільшеної, під час дії оспорених правочинів також свідчать про наявність договірних правовідносин між сторонами.

За таких обставин можна погодитись з висновком суду щодо відсутності підстав для визнання недійсними оспорених правочинів та повернення земельних ділянок, якими відповідач користується за чинними договорами оренди.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 лютого 2016р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: