Ухвала суду № 62919027, 21.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/291/16-к

Провадження №11-кп/772/1111/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Славінська Н. Л.

Доповідач : Гончарук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Гончарука М.М.,

суддів: Нагорняк Є.П., Рупак А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Трачук О.В., обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5 на вирок Шаргородського районного суду від 21 червня 2016 року по кримінальному провадженню № 12015020000000470 від 25.12.2015 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого оператором АЗС №11-18 ТОВ «НІКА-МАГНУС», що знаходиться в м. Київ, раніше не судимого, виправдано за ч. 1 ст. 135 КК України, визнано винним у пред"явленому обвинуваченні , передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Вирішено питання з речовими доказами та витратами за проведені експертизи.

з участю секретаря: Міхневич І.А.,

прокурора: Кузьміна С.В.,

представника потерпілого адвоката : Чаленко Н.В.,

захисника: Лисько В.П.,

обвинуваченого : ОСОБА_3,

потерпілого: ОСОБА_4,

потерпілого: ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.06.2016 року ОСОБА_3 виправдано за ч. 1 ст. 135 КК України, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України - у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_3 24.12.2015 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1, рухаючись автодорогою сполученням Тиврів-Шаргород в с. Клекотина Шаргородського району у напрямку м. Шаргород, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, під час виконання маневру обгону при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що даний маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав автомобілем на ліве узбіччя, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка рухалася по узбіччю в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 від отриманих травм померла на місці пригоди.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи за №74 від 26.01.2016 року ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закритої хребтово-спинномозкової травми: неповного перелому між 6 та 7 шийними хребцями та повного перелому хребта на рівні 10 грудного хребця зі зміщенням та повним розривом спинного мозку на цьому рівні; закритої черепно-мозкової травми: саден на обличчі, крововиливів у м'які покрови голови в правих лобно-скроневій та потиличній ділянках, тотального субарахноїдального крововиливу більш вираженого над правою тім'яно-скроневою долею головного мозку, крововиливу в шлуночки головного мозку; закритої тупої травми грудей: саден на грудях, забою легень; закритої тупої травми живота: розриву селезінки в ділянці воріт; розриву лобкового з'єднання з розходженням відламків, перелому горизонтальної вітки сідничної кістки справа; відкритого перелому правого стегна в верхній третині; садна та синця на нижніх кінцівках. Смерть ОСОБА_8 настала від отриманої сполучної травми тіла, яка виникла від дії твердого тупого предмету (предметів), в умовах дорожньо-транспортної пригоди, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 є прямий причинний зв'язок. Анатомічне розташування та характер ушкоджень свідчить про те, що вони утворилися від місцевої дії травмуючої сили, яка діяла в праву половину тіла в направленні ззаду наперед при умові вертикального положення тіла.

Згідно з висновком судово-токсикологічної експертизи за №3172 від 30.12.2015 року при судово-хімічній експертизі крові ОСОБА_3 методом газорідинної хроматографії виявлено етиловий спирт у концентрації 1,1 проміле.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи за №753а, який датований 06.01.2015 року, дії водія автомобіля «Mitsubishi» з державним номером НОМЕР_1 ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці регламентувалися вимогами п.10.1. ПДР України. В даній обстановці в діях ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.10.1. ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог наступних пунктів Правил дорожнього руху України:

1.10. - узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів…;

2.9 (а) - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

10.1. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

12.1. - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним.

У безпосередньому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди є порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.10.1. ПДР України.

Крім того, відповідно до обвинувального акту від 12.02.2016 року органом досудового розслідування ОСОБА_3 висунуто обвинувачення в тому, що він 24.12.2015 року приблизно о 23 годині, керуючи технічно справним легковим автомобілем «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1, рухаючись автодорогою сполученням Тиврів-Шаргород в с. Клекотина Шаргородського району у напрямку м. Шаргород, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8, яка рухалася по лівому узбіччю по напрямку руху автомобіля, тим самим поставив потерпілу ОСОБА_8 в небезпечний для життя стан, так як останній було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що були небезпечними для життя в момент заподіяння. Після вчинення наїзду водій ОСОБА_3, достовірно знаючи, що пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження та залишилася на місці пригоди позбавлена реальної можливості до самозбереження, усвідомлюючи, що в результаті його дій можуть настати тяжкі наслідки, не вжив заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій, не звернувся за допомогою до осіб, які були очевидцями пригоди та не відправив потерпілу до лікувального закладу, хоча мав об'єктивну можливість це зробити, діючи умисно, продовжуючи керувати автомобілем «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1, самовільно залишив місце події. Тобто, відповідно до обвинувального акта від 12.02.2016 року, дії обвинуваченого ОСОБА_9 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Не оспорюючи кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та доведеність вини ОСОБА_3 у його вчиненні, у поданій апеляційній скарзі прокурор вважає, що вказаний вирок суду незаконний та просить його скасувати на підставі ст. 414 КПК України так як призначене особі покарання не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

В судовому засіданні прокурор надав заяву про відмову від апеляційної скарги, на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.06.2016 року в кримінальному провадженні № 1201502000000000471 яким засуджено ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України .

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій не оспорює фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними, і кваліфікацію своїх дій, вважає, що вирок суду підлягає зміні, оскільки призначене йому покарання є суворим. Просить змінити вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.06.2016 року у частині призначеного йому реального покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки за ч. 2 ст. 286 КК України, шляхом його пом'якшення, а саме звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши вимогу ст. 75 КК України.

Потерпілий ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.06.2016 року у частині призначеного йому реального покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки за ч. 2 ст. 286 КК України, шляхом його пом'якшення, а саме звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши вимогу ст. 75 КК України. Оскільки вважає, що суд першої інстанції виніс суворе покарання ОСОБА_3

Потерпіла ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.06.2016 року у частині призначеного йому реального покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки за ч. 2 ст. 286 КК України, шляхом його пом'якшення, а саме звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши вимогу ст. 75 КК України. Оскільки вважає, що суд першої інстанції виніс суворе покарання ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який відмовився від поданої апеляційної скарги , заперечував проти задоволення апеляційних скарг потерпілих та обвинуваченого, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 , адвоката Лисько В.П. , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.06.2016 року змінити у частині призначеного йому покарання шляхом його пом'якшення, пояснення потерпілих , представника потерпілих адвоката Чаленко Н.В. , які підтримали подані ними апеляційні скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що провадження за апеляційною скаргою прокурора за його клопотанням підлягає закриттю, а апеляційні скарги обвинуваченого та потерпілих задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України не оскаржується.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно до вимог ст. 370 КПК України законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення полягає в тому, що воно повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального та процесуального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, судом кваліфіковано вірно, тому порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується показаннями потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5, показаннями свідків: ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 та дослідженими в судовому засіданні доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, а саме:

- заявами ОСОБА_13, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до органів досудового розслідування про залучення їх до участі в кримінальному провадженні в якості потерпілих;

- даними, що містяться у рапорті чергового Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 24.12.2015 року, відповідно до яких 24.12.2015 року о 23 годині 50 хвилин надійшло повідомлення по телефону від ОСОБА_14 про ДТП на автодорозі Шаргород-Тиврів на вул. Вишнева в с. Клекотина Шаргородського району;

- даними, що містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної події від 25.12.2015 року з фототаблицями, відповідно до яких автодорога, на якій відбулася ДТП, без перехресть; асфальтована; призначена для руху в двох напрямках; лінії горизонтальної дорожньої розмітки - відсутні; дорожнє покриття - сухе та чисте, шириною 5,1 м., місцями є ожеледь по твердому покриттю; до проїзної частини дороги справа та зліва примикає горизонтальне грунтово-щебеневе покриття шириною, відповідно, 2,7 м. та 2,4 м.; в районі правого краю смуги руху в напрямку м. Шаргорода під кутом до дороги розташований пошкоджений автомобіль «Міцубісі», при цьому заднє ліве колесо на 4,3 м. від правого краю дороги, переднє ліве колесо на відстані 4,6 м. від того ж краю дороги, при чому автомобіль задньою віссю знаходиться на відстані 1,2 м. від початку осипу уламків скла та пластику. На узбіччі смуги руху у напрямку м. Тиврів на відстані 2,3 м. від межі господарства №120 по вул. Вишневій в с. Клекотина та на відстані 2,2 м. від краю проїзної частини починається сукупність осипу уламків пластику, скла довжиною 18 м. шириною 3,7 м., при чому край осипу на 1,5 м. від правого краю смуги руху. На цьому ж узбіччі на відстані 7,6 м. від початку осипу знаходиться труп ОСОБА_8, на відстані 2,3 м. від якого та на 2,3 м. від краю дороги розташований фрагмент підкрилка. На відстані 3,2 м. від трупа ОСОБА_8 та на 1,2 м. від краю дороги розташований ланцюжок з хрестиком, біля якого знаходиться частина бамперу автомобіля;

- даними із схеми до протоколу огляду місця події, з яких вбачається розташування слідової інформації, осипу уламків скла та пластику, трупа ОСОБА_8;

- даними, що містяться у Висновку №42 від 25.12.2015 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до яких ОСОБА_3 станом на 25.12.2015 року о 07 годині 05 хвилин перебуває у стані алкогольного сп'яніння;

- висновком експерта №3172 від 29-30.12.2015 року, відповідно до якого при судово-хімічній експертизі крові ОСОБА_3 методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,1 проміле. Наявність метилового спирту, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. При цьому, суд вважає, що вказаний висновок є належними та допустимим доказом на підтвердження обставин про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, будучи в стані алкогольного сп'яніння, не дивлячись на те, що прокурором під час судового розгляду надано ще один висновок експерта №3172 від 29-30.12.2015 року, відповідно до якого при судово-хімічній експертизі крові ОСОБА_3 методом газово-рідинної хроматографії, наявність метилового, етилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено, оскільки допитана в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.356 КПК України, тобто з метою роз'яснення висновку, експерт Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Мельник Т.Ю. в судовому засіданні показала, що 29-30.12.2015 року провела судово-медичну експертизу крові ОСОБА_3 та направила висновок слідчому у кримінальному провадженні, проте, виявила у висновку експертизи помилку, яка полягала в тому, що вона зазначила про відсутність метилового, етилового спиртів, а також пропилового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів у крові останнього, тоді як був наявний етиловий спирт у концентрації 1,1 проміле. Про помилку вона відразу повідомила слідчого і просила повернути вказаний висновок у Вінницьке обласне бюро СМЕ, написала пояснення слідчому та направила висновок, що відповідає дійсності, тобто про наявність етилового спирту в крові ОСОБА_3 у концентрації 1,1 проміле. При цьому, номер та дату висновку змінювати не передбачено. Проте, слідчий помилковий висновок до обласного бюро СМЕ не повернув. Також, їй не зрозуміло, з яких причин прокурором додано вказаний помилковий висновок судові, не перевіривши наявність у провадженні двох взаємовиключних висновків експертизи та не з'ясувавши обставин того, який із них є вірним. На підтвердження своїх показань вона надає судові копії супровідних листів з вимогою про повернення висновку експертизи для доопрацювання та копію протоколу допиту її слідчим у вказаному кримінальному провадженні;

- висновком експерта за №739а від 16.01.2016 року, згідно з яким на момент експертного огляду автомобіля «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1, гальмівна система та рульове керування автомобіля знаходяться у працездатному стані, не мають експлуатаційних несправностей, які б виникнули до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку ДТП;

- висновком експерта за №752а від 06.01.2016 року, згідно з яким наїзд на пішохода ОСОБА_8 автомобілем «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1 стався на узбіччі, що примикає до смуги руху в напрямку смт. Тиврів проїзної частини дороги в с. Клекотина Шаргородського району;

- висновком експерта за №753а від 06.01.2015 року, в якому допущено описку в частині зазначення року - «2015» замість «2016», згідно з яким в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1 ОСОБА_9 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.10.1. В даній дорожній обстановці можливість попередження наїзду на пішохода з боку водія автомобіля «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1 ОСОБА_3 забезпечувалася виконанням ним вимог п.10.1. ПДР України, при умові постійного контролю за рухом цього автомобіля. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.10.1. Правил дорожнього руху, яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди. При цьому суд, з врахуванням думок сторони обвинувачення та сторони захисту, вважає вказаний висновок експерта належним та допустимим доказом на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не дивлячись на допущену описку експерта при зазначенні року надання висновку, оскільки допитаний в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.356 КПК України, тобто з метою роз'яснення висновку, експерт Вінницького НДЕКЦ МВС України Діордіца В.М. суду показав, що ним у вказаному висновку зазначено номер кримінального провадження, по якому проводиться експертиза, зокрема - №12015020000000470, а також описані обставини кримінального провадження та обставини ДТП, що мала місце саме 24.12.2015 року, а в даті висновку експерта ним допущено описку, зокрема, зазначено, що висновок від 06.01.2015 року замість 06.01.2016 року. Вказана описка не впливає на правильність висновку, так як висновок ним надано по обставинах ДТП, вчиненого 24.12.2015 року водієм автомобіля «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1;

- висновком експерта від 25.12.2015 року - 26.01.2016 року за №74, згідно з яким ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закритої хребтово-спинномозкової травми: неповного перелому між 6 та 7 шийними хребцями та повного перелому хребта на рівні 10 грудного хребця зі зміщенням та повним розривом спинного мозку на цьому рівні; закритої черепно-мозкової травми: саден на обличчі, крововиливів у м'які покрови голови в правих лобно-скроневій та потиличній ділянках, тотального субарахноїдального крововиливу більш вираженого над правою тім'яно-скроневою долею головного мозку, крововиливу в шлуночки головного мозку; закритої тупої травми грудей: саден на грудях, забою легень; закритої тупої травми живота: розриву селезінки в ділянці воріт; розриву лобкового з'єднання з розходженням відламків, перелому горизонтальної вітки сідничної кістки справа; відкритого перелому правого стегна в верхній третині; садна та синця на нижніх кінцівках; що виникла від дії твердого тупого предмету (предметів) під час автодорожньої пригоди має ознаки прижиттєвого походження та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і стоїть у причинному зв'язку зі смертю. Смерть ОСОБА_8 настала від отриманої нею сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 є прямий причинний зв'язок. Анатомічне розташування та характер ушкоджень свідчить про те, що вони утворилися від місцевої дії травмуючої сили, яка діяла в праву половину тіла в направленні ззаду наперед при умові вертикального положення тіла. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 слідів переїзду транспортним засобом через тіло не виявлено. Неможливе виникнення тілесних ушкоджень під час падіння з висоти власного зросту;

- даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 25.12.2015 року та схемою до нього, з яких вбачається, що ОСОБА_3 погодився на проведення слідчого експерименту та повідомив, що погодні умови, стан дороги та дорожня обстановка максимально наближені до тих, при яких відбулася ДТП. Метою проведення слідчого експерименту була перевірка показів ОСОБА_3 В ході експерименту було встановлено, що під час маневру обгону автомобіль, керований ОСОБА_3, рухався прямолінійно, правим габаритом на відстані 1,8 м. від правого краю дороги, а статистичний автомобіль, якого він обганяв, рухався прямолінійно правим габаритом на відстані 0,7 м. від правого краю проїзної частини;

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 від 25.12.2015 року;

- свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 06.05.2004 року про реєстрацію транспортного засобу, з якого вбачається, що власником автомобіля «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1 є ОСОБА_17;

- постановою про приєднання до кримінального провадження речового доказу: автомобіля «Mitsubishi Space Star» з державним номером НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, яким дана належна юридична оцінка.

Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

Суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки належним чином виконав вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, які узгоджуються із роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання", а саме відповідно до вимог ст. 65 КК України та врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, так обвинуваченим було вчинено злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, який потягнув за собою позбавлення людини життя, що відповідно до вимог ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.Після вчинення злочину, обвинувачений одразу не зупинився на місці події, а лише проїхавши близько 300-400 метрів по дорозі, зупинив автомобіль щоб подивитися чи він не пошкоджений. Лише після того, як до нього під'їхав свідок ОСОБА_10, який почав сваритися на ОСОБА_3, останній пішов до місця пригоди, де до потерпілої ОСОБА_8 не підходив та допомоги їй не надавав.Окрім того, вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_18 вчинив перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України є обтяжуючою його покарання обставиною .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є необґрунтованими, безпідставними, оскільки покарання ОСОБА_3, яке призначене судом першої інстанції відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і за своїм видом є явно справедливим, тому підстав для пом'якшення призначеного покарання , апеляційний суд -не вбачає.

Керуючись ст.ст. ч.2 ст.376, 404, 405, 407, 414, 418, 419, 420 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Трачук О.В. на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.06.2016 року щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України по кримінальному провадженню № 12015020000000470 від 25.12.2015 року - закрити.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.06.2016 року щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України по кримінальному провадженню № 12015020000000470 від 25.12.2015 року - залишити без задоволення.

Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 21.06.2016 року щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України по кримінальному провадженню № 12015020000000470 від 25.12.2015 року- залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена на протязі трьох місяців з моменту оголошення до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

з оригіналом згідно

суддя