Постанова № 62918511, 09.11.2016, Бершадський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

іменем України

Справа № 126/2595/16-а

Провадження № 2-а/126/58/2016

"09" листопада 2016 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП у м. Тернополі ДПП капрала поліції Сарай Олега Ярославовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи його тим, що 29.09.2016 року інспектором роти № 2 батальйону УПП у м. Тернополі ДПП капралом поліції Сарай Олегом Ярославовичем відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 259903, за якою відносно нього застосовано адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Вважає, що дії інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Тернополі ДПП капрала поліції Сарай О.Я. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправними, а постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, а тому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 259903 від 29.092016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримав та просить слухати справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у суді, на підтвердження правомірності своїх дій щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови надіслав заперечення, в якому вказує, що винесена ним постанова по справі є правомірною, її зміст не суперечить нормам законодавства, а тому у задоволенні адміністративного позову гр. ОСОБА_1 просить відмовити. Просить розгляд справи проводити у відсутність представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснювався у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази і давши їм належну юридичну оцінку, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення із наступних підстав:

Із постанови серії АР № 259903 від 29.092016 року вбачається, що 29.09.2016 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем MAN TGA 26.430 номерний знак НОМЕР_1 в Тернопільській області на автодорозі М 19 347км + 200м перевозив вантаж масою 47,3 т. при допустимій нормі 40 т., чим порушив п. 22.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.

Однак, дана постанова винесена з порушенням норм КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1.

Згідно з ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян-суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока оподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пленум Верховного суду України у пункті 24 постанови від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності має бути підтверджено доказами.

Згідно із ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В статті 62 Конституції України зазначено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП за загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Зокрема, частинна 2 цієї статті передбачає, що протоколи не складаються, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформляється на місці вчинення правопорушення.

В даному випадку встановлено, що протокол у справі про адміністративне правопорушення не складався на підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП, а постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача складена на місці вчинення правопорушення, тією самою посадовою особою, яка виявила дане правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.

Тобто, орган поліції у випадку незгоди особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Судом на підставі наявних доказів у справі встановлено, що позивач не погоджувався зі спірною постановою відповідача під час її винесення та з застосуванням адміністративного стягнення.

Таким чином, суд вважає, що вказане свідчить про наявність у відповідача обов'язку скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП.

Однак, такий протокол останнім складено не було.

Зазначена обставина свідчить про порушення відповідачем приписів ч. 5 ст. 258 КУпАП.

Виходячи зі змісту положень КУпАП суд зазначає, що перелік адміністративних правопорушень, визначених частиною першою статті 258, за які адміністративне стягнення накладається та стягується на місці вчинення правопорушення є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Таким чином, суд вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призвело до порушення процесуальних прав позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

За таких обставин, перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність приписам ч. 3 ст. 2 КАС України суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем односторонньо, неповно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи про адміністративне правопорушення, а відтак постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, через що позовні вимоги про скасування цієї постанови є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки доказів вчинення позивачем правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснено на підставі неналежних доказів його вини.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 71, 158, 159, 160-163, КАС України, ст. ст. 7, 247, 268, 280, 283,287, 288 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Тернополі ДПЛ капрала поліції Сарай Олега Ярославовича неправомірними.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 259903 від 29 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпП та провадження у справі закрити.

Судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. на користь державного бюджету Бершадського району, (отримувач коштів - УДКСУ у Бершадському районі, 22030001, код ЄДРПОУ - 37908394, рахунок отримувача - 31210206700041, банк отримувача - ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, код банку отримувача - 802015) компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - ДПП УПП у м. Тернополі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2015 від 08.04.2015 р. постанова підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя О. Г. Рудь