Ухвала суду № 62918377, 16.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2016 р. м. Київ К/800/4124/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівКравцова О.В. Мороз Л.Л. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Містечківської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, ОСОБА_5 про визнання рішень протиправними за касаційною скаргою ОСОБА_6 - представника ОСОБА_4 на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року ОСОБА_4 у Брусилівському районному суді Житомирської області пред'явила позов до Містечківської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, ОСОБА_5 про визнання рішень протиправними.

З урахуванням заяви від 01 листопада 2012 року ОСОБА_4 просила визнати противоправним та скасувати:

- рішення Містечківської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 16 травня 2007 року про надання ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,048 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1;

- рішення Містечківської сільської ради 19 від 15 липня 2007 року (в заяві вказано від 15 листопада 2007 року) про затвердження технічної документації ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,048 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1;

- акт обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, складений 20 квітня 2011 року № 9 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Житомирської області ОСОБА_7.

Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_6 - представник ОСОБА_4 оскаржив їх рішення у касаційному порядку.

У касаційній скарзі просить рішення судів скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з частиною першою статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

З огляду на матеріали справи Брусилівським районним судом Житомирської області розглянуто вимоги ОСОБА_4 за її первісним позовом, в якому позивач просила визнати протиправним та скасувати:

- рішення Містечківської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 16 травня 2007 року про виділення ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,04 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1;

- рішення Містечківської сільської ради від 15 липня 2007 року про затвердження технічної документації ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,04 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1.

Між тим, згідно із заявою про зміну позовних вимог ОСОБА_4 доповнила свої позовні вимоги іншими вимогами.

Ці вимоги судом першої інстанції безпідставно не розглянуті.

Апеляційний суд на такі порушення уваги не звернув та залишив таке рішення без зміни.

Вказані порушення норм процесуального права мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати на наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України, нормами якого керувалися суди першої та апеляційної інстанцій, набрав чинності з 01 вересня 2005 року.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Також згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Судам при новому розгляді слід визначити чи реалізовані оскаржувані рішення шляхом видачі державних актів на право власності на земельні ділянки, що є наслідком того, що вони вичерпали свою дію.

Крім того, слід врахувати, що державний акт на право власності на земельні ділянки не є нормативним актом чи правовим актом індивідуальної дії в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку із цим судам потрібно визначити чи є спір у даній справі публічно-правовим і чи може він бути вирішений відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди не виконали вимог вказаного процесуального закону й постановили рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати вказівки суду касаційної інстанції та у залежності від встановленого вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 - представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_4 до Містечківської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, ОСОБА_5 про визнання рішень протиправними направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Кравцов О.В.

Мороз Л.Л.