Ухвала суду № 62918330, 17.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2016 р. м. Київ К/800/44701/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Шипуліної Т.М., Юрченко В.П.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представника позивача Кирилюка Ю.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Юнікон» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Юнікон» (далі - позивач, ПрАТ «Юнікон») звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ) № 0001822204 від 08.04.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що нормами податкового законодавства не передбачено притягнення до відповідальності платника податків за неподання письмових пояснень на письмовий запит податкового інспектора у ході проведення перевірки з урахуванням того, що первинні бухгалтерські документи до перевірки були надані згідно відповідних реєстрів про їх передачу та норми податкового законодавства не передбачають подання посадовими особами відповідача запитів про надання пояснень під час проведення перевірки, порушення позивачем вимог пп. 54.3 ст. 54 та ст. 123 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не встановлено актом від 19.03.2015 року, а тому прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі вказаних норм Податкового кодексу України є протиправним.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що ПрАТ «Юнікон» не виконано у повній мірі запит відповідача від 13.03.2015 року, не надано пояснення та їх документальне підтвердження відносно поставлених у запиті питань, позивачем не в повній мірі виконано свої зобов'язання по наданню контролюючому органу інформації.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасоване помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що під час проведення перевірки відповідачу були надані всі витребовувані документи у період з 13.03.2015 року по 17.03.2015 року, а також всі необхідні пояснення надавалися усно під час проведення перевірки по питаннях, які виникали у перевіряючих.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

13.03.2015 року посадовими особами відповідача - головними державними ревізорами-інспекторами Воронковою Н.І. та Шахновським М.В. відповідно було сформовано письмовий запит «Про надання документів, зокрема, первинних бухгалтерських документів, а також пояснень щодо віднесення до складу витрат на рахунках 902, 903, 93 у строк до 11-00 години 16.03.2015 року», який був отриманий заступником головного бухгалтера ПАТ «Юнікон» Пархоменко С.О. 13.03.2015 року, що підтверджується відповідною відміткою представника позивача (а.с. 27-28).

У період з 13.03.2015 року по 17.03.2015 року позивачем було надано до перевірки посадовим особам контролюючого органу певний пакет первинних бухгалтерських документів, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи реєстрів переданих позивачем документів до перевірки з відміткою про їх отримання посадовою особою відповідача та дати їх отримання 13.03.2015 року, 17.03.2015 року (а.с. 30-43).

19.03.2015 року посадовими особами відповідача був складений акт № 491/04-63-22-04/23647276 про ненадання АТ «Юнікон» пояснень та їх документального підтвердження при здійсненні податкового контролю, за висновками якого було встановлено, що 13.03.2015 року заступнику головного бухгалтера АТ «Юнікон» Пархоменко С.О. вручено запит про надання пояснень та документального підтвердження в ході перевірки, але станом на 19.03.2015 року відповіді не отримано згідно вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України та за дане порушення передбачена відповідальність згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України (а.с. 10).

На підставі вказаного вище акту, податковою інспекцією 08.04.2015 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001822204 за яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивачеві за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 510 грн. (а.с. 9).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до пп.пп. 16.1.5, 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 85.4 ст. 85 ПК України).

Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що з моменту допуску відповідача до проведення перевірки у позивача виник обов'язок надання до перевірки первинних, бухгалтерських документів та документів податкового обліку, що пов'язані з предметом перевірки.

В силу вимог п. 85.6 ст. 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Судом першої інстанції встановлено, що акт № 491/04-63-22-04/23647276 від 19.03.2015 року не містить конкретного переліку документів, які не були подані позивачем. В матеріалах справи наявні копії реєстри наданих до перевірки документів, що підтверджують надання позивачем відповіді на письмову вимогу посадових осіб відповідача під час проведення документальної виїзної перевірки позивача.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що відповідачем не доведено факт відмови платника податків або його законних представників надати копії документів для перевірки з належним засвідченням факту відмови та переліку документів, які позивач відмовився надати податковому органу; не спростовано відповідачем і судом апеляційної інстанції доводи позивача про те, що всі необхідні пояснення надавались під час проведення перевірки в усній формі. Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено відповідальності платника податків за неподання певних пояснень контролюючому органу.

В той же час, згідно зазначених вище вимог податкового законодавства, відповідальність передбачена лише за неподання або не зберігання первинних бухгалтерський документів. В даному ж випадку, відповідачем не доведено, що наданий позивачем перелік документів не відповідає переліку визначеному в запиті від 13.03.2015 року.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкцій передбачені п. 121.1 ст. 121 ПК України, зокрема, за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення рішення по суті спору вирішено правильно, то суд касаційної інстанції вважає, що таке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що при його ухвалені, суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, та воно ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд

У Х В АЛ И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юнікон» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року у справі № 804/5467/15 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року в даній справі залишити в силі.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Юнікон» сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1461,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна

В.П. Юрченко

Повний текст виготовлено 22.11.2016 року.