Ухвала суду № 62918213, 18.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 листопада 2016 року м. Київ К/800/31301/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, треті особи - атестаційна комісія № 5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, апеляційна атестаційна комісія Південного регіону № 3, Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції Миколаївської області від 28.03.2016 р. № 58 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлено позивача на посаді старшого інспектора Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 29.03.2016 р. по 04.07.2016 р. у сумі 9788,35 грн, включаючи середньомісячне грошове забезпечення за один місяць, що підлягає негайному виконанню в розмірі 4517,70 грн.

Судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з березня 2013 року по листопад 2015 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 р. № 6 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 9 та 12 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" позивача як прибулого з Міністерства внутрішніх справ призначено з присвоєнням спеціального звання старшого лейтенанта поліції в порядку переатестування на посаду інспектора Центрального ВП ГУ НП в Миколаївський області.

На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01.02.2016 р. № 52 проведено атестування поліцейських ГУНП в Миколаївській області.

За результатами тестування на загальні навички позивач отримав 21 бал, професійного тестування - 27 балів. На підставі розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення атестаційною комісією № 5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (протокол від 09.03.2016 р. № 15.00004453.0021695).

За результатами розгляду скарги апеляційною атестаційною комісією Південного регіону № 3 прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 15.03.2016 р. № 15.00004736.0021695, про залишення скарги без розгляду у зв'язку з тим, що скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест і тест на загальні здібності та навички.

Наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 28.03.2016 р. № 58 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора Центрального ВП ГУ НП у Миколаївський області звільнено зі служби в поліції за статтею 77 частини першої пункту 5 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано протокол атестаційної комісії від 09.03.2016 р. № 15.00004453.0021695.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки позивач прийнятий на роботу в поліцію як особа, яка виявила бажання проходити службу в поліції, шляхом видання наказу про призначення за його згодою на відповідну посаду, а не шляхом проходження конкурсу на посади, як визначено пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про Національну поліцію", тому підстав для атестування прийнятого на службу в поліцію позивача, передбачених статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію", не було.

Разом з тим, усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин, а загальну атестацію всіх поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі України "Про національну поліцію" відсутні підстави для проведення масової атестації майже всього складу територіального органу поліції. Індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", у цьому випадку також не було.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", суперечить вимогам цього закону.

Крім того, атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно позивача, оскільки безпосередній керівник позивача характеризує його виключно позитивно: за період служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді зарекомендував себе як професійно грамотний фахівець, ініціативний і принциповий працівник. До роботи ставиться відповідально. Має високий рівень професіоналізму. Здатен працювати та приймати вірні рішення в екстремальних ситуаціях. Морально стійкий. Відданий народу України. При цьому, атестаційною комісією характеристика, наведена в атестаційному листі, не була спростована належними та допустимими доказами, оскільки даний протокол не містить переліку запитань та відповідей на них. Не додано до протоколу аудіо - чи відеозапису співбесіди.

За таких обставин, висновок атестаційної комісії про те, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність не ґрунтується на матеріалах, передбачених Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 р. № 1465 (далі - Інструкція № 1465).

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465, у зазначених рішеннях атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційних комісій не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, позивач не відповідає.

З урахуванням викладеного, з наведених підстав висновок атестаційної комісії є необґрунтованими та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.

У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що негативні результати тестування позивача, відсутня мотивація і незнання законодавства є підставами для прийняття рішення про його службову невідповідність та звільнення з посади.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, треті особи - атестаційна комісія № 5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, апеляційна атестаційна комісія Південного регіону № 3, Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак