Ухвала суду № 62918183, 17.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Київ К/800/13197/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Заїки М.М., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Вільна Україна» корпоративного підприємства Державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (далі - УПФУ у Франківському районі м. Львова) до Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Вільна Україна» (далі - ПАТ «Видавництво «Вільна Україна») про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року УПФУ у Франківському районі м. Львова звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості. В обґрунтування вимог зазначило, що ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» не відшкодувало позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам підприємства за лютий - березень 2015 року, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 26702,27 грн. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» на користь УПФУ у Франківському районі м. Львова заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 26702,27 грн.

У касаційній скарзі ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права. Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи, зокрема доводам відповідача про те, що у червні 2015 року підприємство сплатило 11623,40 грн заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за лютий - березень 2015 року, а тому суд безпідставно стягнув з ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» заборгованість в повному обсязі. Зазначає, що зарахування позивачем сплачених сум в рахунок погашення заборгованості за попередній період суперечить практиці Верховного Суду України, висловленій у постанові від 02 червня 2015 року (справа № 21-166а15).

УПФУ у Франківському районі м. Львова у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки, що відповідають положенням Законів України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» ( далі - Закон № 1788-ХІІ). Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» є юридичною особою, зареєстрованою в УПФУ у Франківському районі м. Львова як платник страхових внесків.

У лютому - березні 2015 року позивач надіслав відповідачу повідомлення №№ 53, 91 про відшкодування 26702,27 грн фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий -березень 2015 року. Проте, вказані суми боргу ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» не сплатило.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Це означає, що підприємства і організації відшкодовують органу Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам підприємства відповідно до пунктів «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від їх часу призначення, до досягнення цими працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.

При цьому, збільшення розміру пенсії за рахунок надбавок та підвищень, які встановлюються та виплачуються відповідно до Закону № 1788-XII, відрізняється від збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку, визначеного Законом № 1058-ІV, адже нормами законодавства передбачено не лише різні підстави для таких змін розміру пенсії (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону № 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку (Закону № 1058-ІV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону № 1058-ІV становить її основний розмір, а отже, підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат та відшкодуванню.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа № 21-171а15).

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій визначено Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8. Інструкції № 21-1).

Отже, ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» зобов'язане відшкодувати УПФУ у Франківському районі м. Львова понесені ним фактичні витрати з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам товариства до досягнення ними пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Як встановлено судами, УПФУ у Франківському районі м. Львова направило на адресу відповідача повідомлення на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, виплачених колишнім працівникам товариства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10 (список № 1) та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (список № 2), зокрема : 20 лютого 2015 року - повідомлення від 10 лютого 2015 року № 53 на суму 13592,56 грн, а 17 березня 2015 року - повідомлення від 10 березня 2015 року № 91 на суму 13109,71 грн ( а.с. 12, 15).

Враховуючи те, що ці обставини ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» не заперечує, а на час розгляду справи судом першої інстанції заборгованість відповідачем не сплачена, суди дійшли висновку, що останній повинен відшкодувати позивачу 26702,27 грн фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

При цьому, мотиви касаційної скарги про часткову сплату відповідачем боргу не мають правового значення для вирішення цього спору, оскільки кошти у сумі 11623,40 грн ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» перерахувало 23 червня 2015 року, тобто після вирішення спору та ухвалення судового рішення. Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують доводи касаційної скарги щодо зарахування позивачем сплачених 23 червня 2015 року коштів в рахунок погашення попередньої заборгованості відповідача.

Водночас, ПАТ «Видавництво «Вільна Україна» має право оскаржити такі дії органу Пенсійного фонду шляхом звернення до суду з окремим позовом з цього приводу.

Отже, доводи та мотиви скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність дій суб'єкта владних повноважень та правильно задовольнили позов.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Видавництво «Вільна Україна» корпоративного підприємства Державної акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук М.М. Заїка Ю.К. Черпак