Ухвала суду № 62917932, 23.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року справа №805/5092/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Казначеєва Е.Г.

Жаботинської С.В.

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.,

Представників сторін:

позивача, - Єлізарової К.Д.,

відповідача, - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі № 805/5092/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень від 06 жовтня 2015 року № 0000784100/3676/10/28-03041 та від 29 жовтня 2015 року № 0000864100/4480/10/28-03-41,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» (далі - позивач, ТОВ «Електроналадка») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень від 06 жовтня 2015 року № 0000784100/3676/10/28-03041 та від 29 жовтня 2015 року № 0000864100/4480/10/28-03-41 (арк. справи 4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року вказаний адміністративний позов задоволено, визнані протиправними та скасовані рішення від 06 жовтня 2015 року № 0000784100/3676/10/28-03041 та від 29 жовтня 2015 року № 0000864100/4480/10/28-03-41 (арк. справи 77-79).

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач (далі - апелянт, СДПІ у м. Донецьку) подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що контролюючим органом правомірно відносно позивача складено рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, у зв'язку з тим, що позивачем належним чином не виконувались обов'язки по поданню звітності у встановлені ПК строки - просив суд задовольнити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити позивачу. До того ж апелянт в апеляційній скарзі вказав, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків, визначених частино 2 статті 6 ЗУ № 2464, а надає можливість платникам ЄВ на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі (арк. справи 108-109).

Апелянт до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлений судом про розгляд справи.

Представник позивача у судовому засіданні просила суд відмовити апелянту у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» (ідентифікаційний код 31386990, 83001, Донецька область, м.Донецьк, б.Шевченка, б.11) є юридичною особою та перебуває на обліку як платник єдиного внесу в СДПІ у м. Донецьку Межрегіонального головного управління ДФС. Здійснює свою діяльність на підставі статуту ТОВ «Електроналадка».

16 вересня 2015 року відповідачем за результатами камеральної перевірки ТОВ «Електроналадка» з питань ненадання «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за грудень 2014 року складено акт № 112/28-03-41/31386990 (арк. справи 7-8), з висновками про неподання позивачем Додатку 4 «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за грудень 2014 року (арк. справи 8).

01 жовтня 2015 року позивачем до відповідача подані заперечення на акт камеральної перевірки, які згідно з відповіддю відповідача від 13 жовтня 2015 року залишені без розгляду, а висновки акту перевірки - без змін (арк. справи 9-10, 11).

З урахуванням викладеного 06 жовтня 2015 року СДПІ у м. Донецьку ГУ ДФС прийнято рішення № 0000784100/3676/10/28-03-41 про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у розмірі 170 грн. (арк. справи 12).

27 жовтня 2015 року позивачем до Межрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - центральний офіс з обслуговування великих платників направлена скарга на рішення від 06 жовтня 2015 року №0000784100/3676/10/28-03-41, але відповіді не надходило.

17 вересня 2015 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Межрегіонального головного управління ДФС за результатами камеральної перевірки ТОВ «Електроналадка» з питань ненадання «Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року складено акт перевірки №117/28-03-41/31386990 (арк. справи 15-16) з висновками про неподання позивачем Додатку 4 «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року.

06 жовтня 2015 року позивачем до відповідача подані заперечення на акт камеральної перевірки №117/28-03-41/31386990 від 17.09.2015 року, висновки якого відповіддю контролюючого органу від 26 жовтня 2015 року залишені без змін (арк. справи 17-18, 19-20).

На підставі чого 29 жовтня 2015 року за результатами перевірки відповідачем прийнято друге рішення №0000861100/4480/10/28-03-41 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 4 080 грн.

12 листопада 2015 року позивачем до Межрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - центральний офіс з обслуговування великих платників направлена скарга на рішення від 29.10.2015 року №0000861100/4480/10/28-03-41, але відповіді не надходило (арк. справи 22-23).

Отже позивач звернувся до суду за захистом порушеного права, таким чином спірним питанням даної справи є термін подання позивачем до контролюючого органу звітності з єдиного внеску за період з грудня 2014 року - квітень 2015 року та як наслідок наявність підстав та правомірність винесення контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій до позивача за не подання/та несвоєчасне подання такої звітності в рамках положень Закону № 1669 в розумінні обов'язків платника податків, встановлених Законом № 2464.

З приводу цього колегія суддів зауважує, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) та ПК України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI окрім іншого передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначив тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».

Тобто, в силу положень п. 9-3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, який надалі вважається пунктом 9-4 законодавець має на увазі, що позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною 2 статті 6 ЗУ № 2464 (у даному випадку від подання звітності до контролюючого органу) на період дії АТО, проте, а не звільнятись від подання звітності взагалі, а таке звільнення встановлено лише за наявності відповідної заяви, що повинна бути подана платником до контролюючого органу не пізніше, ніж 30 календарних днів після закінчення проведення АТО.

При цьому колегія судді звертає увагу, що вказана норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Проте вказаним Законом № 1669 не конкретизований період, в який такий платник повинен виконати вищенаведені зобов'язання, встановлені частиною 2 статті 6 ЗУ № 2464, отже право подання звітності зберігається за платником до закінчення АТО, яка триває станом на час складення контролюючим органом спірного рішення та на час винесення даного рішення судом апеляційної інстанції.

Вказані висновки суду не заперечуються контролюючим органом, а взагалі в апеляційній скарзі зроблено посилання на такі ж висновки (арк. справи 109).

До того ж, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач 05листопада 2014 року звертався до СДПІ у м. Донецьку, а також МГУ ДФС із заявою про звільнення на підставі статті 9-3 Закону України №2464 від виконання обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО (арк. справи 57), а також ним 30 жовтня 2014 року від ТПП отримані Сертифікати № 1257, 1258, які окрім іншого стосуються засвідчень форс-мажорних обставин по продовженню граничних строків подання звітності (арк. справи 59, 60).

3 урахуванням того, що Законом № 1669, та перехідними положеннями Закону № 2464 на час проведення АТО не конкретизовано період виконання платником своїх обов'язків визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування», а рішення відповідача впливає на майновий стан сторони та є виконавчим документом, тому колегія суддів вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, що є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року по 01 січня 2016 року від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань щодо подання звітності за період з грудня 2014 року - квітень 2015 року, оскільки у позивача є можливість подавати таку звітність до закінчення АТО за вказані періоди у період з 14 квітня 2014 року по 01 січня 2016 року, а отже судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі № 805/5092/15-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі № 805/5092/15-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 23 листопада 2016 року.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Суддів: Е.Г. Казначеєв

С.В. Жаботинська