Постанова № 62917920, 23.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Добривечір Л.Д.

Суддя-доповідач - Васильєва Ірина Анатоліївна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року справа №419/1004/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Васильєвої І.А., Суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 квітня 2016 року у справі № 419/1004/16-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Новоайдарському районі) із вимогами про:

- визнання протиправними та незаконними дії та рішення відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Луганської області від 15 квітня 2015 року № 18-247 вих. 15, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час набуття позивачкою права на пенсійне забезпечення), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку;

- зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії за вислугу років за період з 01 квітня 2015 року по 10 серпня 2015 року і з 01 лютого 2016 року на підставі довідки Прокуратури Луганської області від 15 квітня 2015 року за № 18-247 вих. 15, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час набуття позивачкою права на пенсійне забезпечення), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку;

- стягнути з відповідача судовий збір у сумі 551,20 грн. та витребувати з відповідача необхідні документи з пенсійної справи для розгляду даної справи (арк. справи 2-8).

Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області вказаний адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та незаконними дії та рішення відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Луганської області від 15.04.2015 року за № 18-247вих.15, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку; зобов'язано відповідача провести перерахунок позивачу пенсії за вислугу років за період з 01.04.2015 року по 10.08.2015 року і з 01.02.2016 року на підставі довідки прокуратури Луганської області від 15.04.2015 року за № 18-247 вих.15, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку без обмеження її граничного розміру та здійснити відповідні виплати) (арк. справи 42-44).

Не погодившись з таким рішенням суду управління (далі апелянт) звернулось до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування доводів якої апелянт вказав, що судом під час винесення рішення не враховано, що згідно даних пенсійної справи позивача, розмір її пенсії станом на дату прийняття позивача на облік до відповідача складав 8 079,30 грн., що був визначений УПФУ в Новопсковському районі (де до цього перебувала на обліку позивач) виходячи з 60% від суми заробітної плати, яка складала 13 465,50 грн. - на підставі довідки прокуратури Луганської області від 15 квітня 2015 року згідно розпорядження УПФУ в Новопсковському районі Луганської області від 23 квітня 2015 року № 126895. Тобто на підставі наведеної довідки прокуратури позивачу вже зроблений перерахунок пенсії, а розпорядження УПФУ в Новопсковському районі позивачем не оскаржено, отже є визнаним позивачем.

По-друге, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою від 16 лютого 2016 року, в якій просив суд провести перерахунок пенсії з урахуванням довідки прокуратури від 15 квітня 2015 року - з 28 лютого 2015 року у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, тобто апелянт звернув увагу, що вказана заява містить ті ж самі вимоги, як і заява, що подана позивачем до УПФУ в Новопсковському районі від 15 квітня 2015 року, за результатами розгляду якої позивачу перераховано пенсію та визначено розмір після перерахунку - 60%.

По-третє, станом на час звернення позивача до відповідача з заявою від 16 лютого 2016 року з 01 січня 2015 року набув чинності Закон «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність , деяких законодавчих актів України» № 76-VIII, який встановлює низку змін до законів, згідно з яким з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені - не перераховуються.

По-четверте, апелянт посилався на пропущення позивачем строків звернення до суду у відповідності до положень частини 2 статті 99 КАС України, а саме шестимісячного строку звернення, оскільки у позовних вимогах позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 01 квітня 2015 року по 10 серпня 2015 року.

З урахуванням викладеного, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (арк. справи 48-49).

Сторони до судового засідання не з'явились, а тому у відповідності до статті 197 КАС України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

З 1984 року позивач працювала органах прокуратури, з 2010 року отримувала пенсію відповідно до ЗУ «Про прокуратуру».

27 лютого 2015 року позивач звільнена з займаної посади за власним бажанням.

У квітні 2015 року позивач звернулась до управління пенсійного фонду України в Новопсковському районі (де на той час перебувала на обліку) із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-247 вих.15 від 15.04.2015 року про заробітну плату начальника відділу прокуратури Луганської області, у зв'язку зі звільненням (арк. справи 20).

Розпорядженням управління пенсійного фонду України в Новопсковському районі № 126895 від 23 квітня 2015 року позивачу, згідно довідки № 18-247вих.15 від 15 квітня 2015 року було перераховано пенсію, але в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати (арк. справи 119-120).

На виконання постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 24 жовтня 2013 року (з приводу оскарження позивачем дій УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська щодо перерахунку пенсії у розмірі меншому, ніж встановлений Законом, та зобов'язання перерахувати пенсію у розмірі 90 % від середньої з/п починаючи з 14 серпня 2013 року та здійснити виплати) яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду від 20 березня 2014 року - справа № 435/9953/13-а (К/800/2222/14)), УПФУ в Новоайдарському районі 10.08.2015 року було зроблено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-484 від 06.09.2012 року і у подальшому пенсія позивачу виплачувалась у розмірі 90% від середнього заробітку, який розраховано станом на 06.09.2012 року.

26.11.2015 року позивач звернулась до УПФУ в Новоайдарському районі із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-247вих.15 від 15 квітня 2015 року про заробітну плату начальника відділу прокуратури Луганської області у розмірі 90% (арк. справи 11).

У зв'язку зі зміною місця проживання з 01.05.2015 року позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Новоайдарському районі.

На вказану заяву 09 грудня 2015 року відповідач надав письмову відповідь № 21/Д-14, у якій вказав на те, що перерахунок пенсії за довідкою прокуратури Луганської області № 18-247вих.15 від 15.04.2015 року вже зроблено в УПФУ в Новопсковському районі і на час отримання пенсійної справи УПФУ в Новоайдарському районі відомостей про оскарження вказаного перерахунку до УПФУ в Новоайдарському районі не надходило. На час розгляду зазначеного звернення позивач отримує пенсію згідно постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 24.10.2013 року у розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-484 від 06.09.2012 року. З цього випливає, що вимога про проведення повторного перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-247 від 15.04.2015 року із застосуванням до неї 90% є безпідставною і не ґрунтується на законі (арк. справи 12).

Крім того, у своїй відповіді відповідач вказав, що з 01 червня 2015 року, згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються (перераховуються) відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України» втратили чинність і працівники прокуратури з 01.06.2015 року не мають права на призначення (перерахунок) пенсії згідно ЗУ «Про прокуратуру». 31 липня 2015 року ухвалою Новоайдарського районного суду № 419/686/15-а замінено сторону виконавчого провадження, згідно вищенаведеної постанови Жовтневого районного суду м. Луганськ від 24 жовтня 2013 року, а саме: змінено боржника - з УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська на УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 18.01.2016 року за заявою позивача закінчено виконавче провадження з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Луганська про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області № 18-484 від 06.09.2012 року (арк. справи 88).

16 лютого 2016 року позивач звернулась до УПФУ в Новоайдарському районі з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки № 18-247вих.15 від 15.04.2015 у розмірі 90% (арк. справи 28).

На вказану заяву відповідач надав письмову відповідь №1/Д-14 від 29.02.2016 року у якій вказав на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Тобто, з 01.06.2015 року, як зазначено у листі Управління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі від 29.02.2016 року №1/Д-14, пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються (арк. справи 14-15).

Таким чином спірним питанням даної справи є правомірність відмови відповідача у перерахунку пенсії позивачу за її заявою від 16 лютого 2016 року на підставі довідки № 18-247вих.15 від 15.04.2015 у розмірі 90% в розумінні змін, внесених п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213.

Як вказувалось судом вище, пенсія позивачу призначалась на підставі 50-1 Закону № 1789-ХІІ у 2010 році.

16 лютого 2016 року позивач звернулась до УПФУ в Новоайдарському районі з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки № 18-247вих.15 від 15.04.2015 у розмірі 90%.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року), у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, набрав чинності з 15 липня 2015 року (далі - Закон № 1697-VII), визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що положення частини 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом № 1697-VII, а саме, з 15 липня 2015 року.

Отже, на час підвищення посадових окладів працівникам прокуратури постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09.12.2015 року (набрала чинності з 01.12.2015 року), та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі частини 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

Закон № 1697-VII не містить норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, а тому висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури, не ґрунтується на нормах діючого закону, чим порушено принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України.

Крім іншого, право на пенсію позивач реалізував у 2010 році та нарахування його пенсії здійснюється у розмірах, встановлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції чинній на час її призначення. Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Підсумовуючи викладене, судова колегія зазначає, що на теперішній час питання перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати не врегульовано на законодавчому рівні, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До того ж колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо пропущення позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду, оскільки позивач намагалась скористатись досудовим порядком вирішення спору, та зверталась до УПФУ в Новоайдарському районі, який надав останню відповідь 29 лютого 2016 року, від дати якої й починається розрахунок шестимісячного терміну, встановлений ст. 99 КАС України для звернення до суду. Оскільки позивач звернулась до суду 24 березня 2016 року, останньою не порушений такий строк на звернення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Всі здійснені документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог статті 94 КАС України, але з огляду на положення частини 2 статті 94 КАС України, де визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, - судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору не можуть бути присуджені з позивача на користь управління.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 квітня 2016 року у справі № 419/1004/16-а, - задовольнити.

Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 квітня 2016 року у справі № 419/1004/16-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Суддів: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв