Ухвала суду № 62917918, 23.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року справа №812/957/16

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 812/957/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» (далі - позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач 1, податковий орган, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - Управління) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання податкового органу надати до Державної казначейської служби висновок про суму бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 34271097,00 грн. (а.с.5-11)

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року адміністративний позов задоволений повністю. Визнана протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби щодо неподання органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз»№ податку на додану вартість за липень 2014 року. Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби подати до органу державної казначейської служби висновок про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2014 року у сумі 34271097,00 грн. (а.с.210-213)

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, які мають значення для вирішення спору. Зазначає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав та пропущений строк звернення до суду (а.с.221-223).

В судове засідання суду апеляційної інстанції позивач не з'явився, надав суду заперечення, в яких зазначив про розгляд справи за відсутності їх представника, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідач 1,2 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» зареєстровано в якості юридичної особи (і.к. 05763797) та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( а.с.13). Позивач є платником податку на додану вартість на загальних умовах, що підтверджується витягом № 1528054500027 з реєстру платників податку на додану вартість (а.с.12). Перебуває на податковому обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби ( а.с.14).

Відповідач 1 - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.

Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, в якій з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9120880387 від 11 червня 2015 року, № 9166128534 від 07 серпня 2015 року заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в загальному розмірі 34271097,00 грн.

У період з 05 травня 2015 року по 13 травня 2015 року контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку достовірності та законності нарахування підприємством заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, результати якої оформив актом від 20 травня 2015 року № 10/19-0/305763797 та встановлено порушення статей 198, 200 та 201 Податкового кодексу України, а саме завищення суми податкового кредиту за липень 2014 у сумі 554173 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 554173 грн., завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за липень 2014 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 554173 грн. (а.с.19-43).

Не погодившись з висновками Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 20 травня 2015 року № 10/19-0/305763797 позивачем подані заперечення № 866-167 від 26 травня 2015 року (а.с.44).

За результатами розгляду заперечень податковим органом змінено рішення, викладене в акті перевірки від 20 травня 2015 року № 10/19-0/305763797, та встановлено завищення податкового кредиту за липень 2014 року на суму податку на додану вартість 398877 грн. та завищено бюджетне відшкодування за липень 2014 року на суму податку на додану вартість розмірі 398877 грн. (а.с.45-46).

У зв'язку з чим, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 08 червня 2015 року № 0000114710 форми «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2014 у розмірі 398877,00 грн. та № 0000104710 форми «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2014 року у сумі 398877,00 грн. та зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 99719,25 грн. (а.с.47, 48).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, підприємством їх оскаржено у судовому порядку, за результатами якого постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у справі № 812/515/15 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «В1» від 08 червня 2015 року № 0000104710, форми «В4» від 08 червня 2015 року № 0000114710 задоволено частково (а.с.50-53). Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі № 812/515/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» задоволено - частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у справі № 812/515/15 скасовано, позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» - задоволено, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми «В1» від 08 червня 2015 року № 0000104710 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 398877 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 99719,25 грн., визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми «В4» від 08 червня 2015 року № 0000114710 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 398877 грн. (а.с.54-59). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року повернуто касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів. (а.с.60).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності ненадання податковим органом до Державної казначейської служби висновок про суму бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року у сумі 34271097,00 грн., що регулюється нормами Конституції України та Податкового кодексу України.

За приписами частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, в судовому порядку підтверджено право підприємства на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 34271097,00 грн.

В матеріалах справи міститься довідка про суму залишку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітний період, в якій зазначено, що станом на 05 вересня 2016 року із суми, заявленої до відшкодування в декларації за звітний період липень 2014 року, фактично відшкодовано 126083,00 грн, залишок бюджетної заборгованості за звітний період станом на 05 вересня 2016 року становить 34271097,00 грн. основної заборгованості. (а.с.181)

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пунктів 200.7, 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За вимогами пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Проте, всупереч зазначеним вимогам, контролюючий орган не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, у даному випадку відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України норми, якими визначено, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на неможливість надання висновку до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області у зв'язку з тим, що на даний час не закінчено порядок судового оскарження, оскільки в матеріалах справи наявне судове рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 34271097,00 грн. не відшкодована.

За вказаних обставин наявним є факт протиправної бездіяльності відповідача, що полягає у ненаданні, всупереч вимогам пункту 200.12. статті 200 Податкового кодексу України, у п'ятиденний термін після закінчення перевірки показників декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 34271097,00 грн. органу державного казначейства висновку із зазначенням узгодженої контролюючим органом суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь підприємства.

Таким чином, в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача на отримання бюджетного відшкодування в передбачені законом строки протиправною бездіяльністю відповідача 1, а саме не виконанням ним прямого обов'язку, що покладений на нього вимогами закону, а саме: у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у даному випадку правильним способом захисту прав позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Щодо доводів апелянта про порушення шестимісячного звернення до суду, то колегія суддів вважає, що Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» не порушений зазначений строк, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізнатися або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 вищезазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь - який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Оскільки в даному позові Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» наполягає на зобов'язанні СДПІ надати висновок про бюджетне відшкодування ПДВ за липень 2014 року, законність вимог щодо якого підтверджена контролюючим органом 03 червня 2015 року (день складання відповіді «Про розгляд заперечень» № 1504/10/28-05-19), отже встановлений законодавцем строк звернення до адміністративного суду позивачем дотриманий, оскільки датою його звернення є 17 серпня 2016 року.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-15, 17-24, 69-72, 86, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 812/957/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 812/957/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г. М. Міронова