Ухвала суду № 62917637, 24.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"24" листопада 2016 р.

№ 916/3175/16

Суддя Д’яченко Т.Г., розглянувши матеріали вх. № 3399/16

За позовом: Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесаавторресурси”

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ – 2013”

Про визнання права власності та витребування майна

ВСТАНОВИВ: Позивач – Виробничий кооператив „Організація орендарів Одесаавторресурси” звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. ГСОО №3399/16 від 22.11.2016р.), в якій просить суд:

- визнати за Виробничим кооперативом „Організація орендарів Одесаавторресурси” право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м.Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5.

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ – 2013” на користь Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесаавторресурси” нерухоме майно, а саме нежитдові будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях, як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України „Про судовий збір” підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. (пункти 2.2.1, 2.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7).

Отже, позивачем при зверненні до суду, заявлено в позовній заяві дві вимоги майнового характеру. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 2 ч. 1, 6 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується. Ціну позову вказує позивач.

Як встановлено судом, у порушення наведених вимог у позовній заяві, позивачем не зазначено ціни позову, що позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору який підлягає сплаті за подання позову із вимогами майнового характеру.

При поданні позову до суду, доказів сплати судового збору позивачем надано не було, однак, заявою від 23.11.2016р. до матеріалів позовної заяви представником позивача надано квитанції від 22.11.2016р. №4454261 про сплату судового збору у розмірі 1378грн. та №4454252 про сплату судового збору у розмірі 1378грн., тобто позивачем було оплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги, як за вимоги не майнового характеру, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки позовні вимоги „про визнання права власності” і "про витребування майнв" - є вимогами майнового характеру, та підлягають оплаті судовим зборор із розрахунку визначеної позивачем в позові вартості спірного майна.

Пунктом 4 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до положень ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В силу вимог ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як встановлено судом, до матеріалів позовної заяви Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесаавторресурси” додано оригінал опису вкладення документів від 22.11.2016р. в якості доказу направлення відповідачу – Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ – 2013” копії позовної заяви і доданих до неї документів, однак, даний опис вкладення у цінний лист, в порушення вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, не містить номеру поштового відправлення, що, в свою чергу, унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами відповідачу.

Зазначене свідчить про ненадання позивачем належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів при зверненні до суду з відповідним позовом.

Відсутність у матеріалах позовної заяви доказів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів засвідчує невиконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України.

З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Виробничого кооперативу „Організація орендарів Одесаавторресурси” (вх. ГСОО №3399/16 від 22.11.2016р.) – повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява з доданими документами на 37 аркушах; заява від 23.11.2016р. (2 примірника) на 6-ти арк.

Суддя Т.Г. Д'яченко