Постанова № 62916919, 18.11.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2016 року Справа № 813/853/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Перчак С.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів Коцьомика М.О., Сідака П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Мостиського прикордонного загону про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (надалі - відповідач-1, Західне регіональне управління ДПСУ), Мостиського прикордонного загону (надалі - відповідач-2, Мостиський прикордонний загін), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Мостиського прикордонного загону від 24.12.15р. № 2285-ос;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 17 ТВО начальника Мостиського прикордонного загону від 15.01.16р.;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 21.01.16р. про накладення усної догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №57-ос від 15.02.16р. "Про звільнення ОСОБА_1 за ст. 26 частиною 6 пункту "и" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем);

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби № 47-о від 22.03.16р. "По особовому складу", яким майора ОСОБА_1 виключено зі списку особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу з оперативно-розшукової роботи - начальника прикордонної оперативно-розшукової групи відділу прикордонної служби "Мігово" Ш категорії;

- стягнути на користь позивача недоотримане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.16р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Мостиського прикордонного загону, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу начальника Мостиського прикордонного загону від 24.12.15р. № 2285-ос "Про результати перевірки" та наказу від 21.01.16р. про накладення на позивача усної догани залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що наказ № 17 від 15.01.16р., згідно з яким накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, містить лише загальний виклад вчинених військовослужбовцями порушень військової дисципліни, в наказі не вказано конкретних фактів причетності до таких порушень позивача. В наказі не зазначено ознак низьких результатів оперативно-службової діяльності саме позивача. По факту виявлених порушень позивачем надавались пояснення, якими спростовано висновки щодо порушення ним службової дисципліни. Зазначає, що звільнення військовослужбовця може бути проведено за систематичне невиконання умов контракту у випадку наявності кількох діючих дисциплінарних стягнень, накладених письмовими наказами, відтак відповідачі не повинні були враховувати оголошену позивачу усну догану. Крім того, покликається на положення п.12.4 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджене Наказом Міністра оборони України 10.04.09р. №170. Цією Інструкцією встановлено необхідність проведення обов'язкової атестації у разі звільнення військовослужбовця у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту. При цьому, на час дії особливого періоду звільнення може бути проведено на підставі висновку службової характеристики. З службової характеристики позивача слідує, що ОСОБА_1 характеризувався позитивно, жодних підстав для його звільнення не було. З урахуванням викладеного, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити такий в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечили з підстав викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях. Зазначили, що у зв'язку з вчиненням позивачем дисциплінарних проступків на нього були накладені дисциплінарні стягнення. Перед накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність відповідачем проводилось службове розслідування за наслідками якого складено висновок. Посадовою особою відповідача розглянуто висновок та інші матеріали розслідування та проведено співбесіду із позивачем. В ході співбесіди ОСОБА_1 зазначив, що суть бесіди зрозумів, вину у вчиненому дисциплінарному проступку визнав, що підтверджується відповідним аркушем бесіди. Тому, доводи позивача про протиправність наказу № 17 від 15.01.16р. відповідачі вважають необґрунтованими.

У зв'язку з тим, що на ОСОБА_1 протягом 12 місяців було накладено три дисциплінарні стягнення за неналежне виконання службових обов'язків, два з яких оголошено письмовими наказами, позивача правомірно звільнено з військової служби та виключено із списків особового складу прикордонного закону.

Щодо покликання на норми Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 10.04.09р. №170 зауважили, що Державна прикордонна служба України та відповідно її структурні підрозділи не відносяться до Збройних сил України, відповідно нормативно-правові акти що регулюють діяльність Збройних сил України не можуть поширюватись на відповідачів. За наведених обставин зазначили, що оскаржувані накази є законними, а тому відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України на посаді заступника начальника відділу з оперативно розшукової роботи - начальника прикордонної оперативно-розшукової групи відділу прикордонної служби «Мігово» III категорії (тип В), в званні майор.

Наказом начальника Мостиського прикордонного загону від 24.12.15р. № 2285-ос позивачу оголошено «догану» за порушення п. 275, абзацу 2 пункту 276, п. 353 та 354 ч. 1 Інструкції з організації оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.12.09р. №1040 (надалі - Інструкція № 1040).

Наказом № 17 ТВО начальника Мостиського прикордонного загону від 15.01.16р. позивачу оголошено «попередження про неповну службову відповідність» за порушення п.284, ч.1 Інструкції № 1040.

Згідно з даними службової картки ОСОБА_1, 21.01.16р. заступником начальника Мостиського прикордонного загону оголошено позивачу «догану в усній формі» за порушення виконавчої дисципліни, недоліки ведення службової документації.

Судом встановлено, що 22.01.16р. позивача попереджено про дострокове припинення контракту про що складено відповідний аркуш бесіди та винесено поданння про звільнення з військової служби в запас Збройних Сил України, у зв'язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем.

15.02.16р. винесено наказ № 57-ос, згідно з яким припинено (розірвано) контракт та звільнено ОСОБА_1 з військової служби згідно з п. «и», ч. 6, ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем) у запас Збройних Сил України.

Підставою винесення такого наказу було подання Загону від 22.01.16р. №30/311, протокол атестаційної комісії регіонального управління від 03.02.16р.

З вказаним наказом позивач ознайомлений 24.02.16р., що підтверджується його особистим підписом в наказі.

22.03.16р. начальником прикордонного загону видано наказ № 47-ос «По особовому складу» про виключення із списків особового складу прикордонного загону та зняття з усіх видів забезпечення з 22.03.16р. Підстава - наказ начальника Західного регіонального управління від 15.02.16р. № 57-ос.

Вважаючи звільнення незаконним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначено Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами та доповненнями), відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 якого військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки встановлено цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції, та повноваження відповідно до Конституції України визначено Законом України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (зі змінами та доповненнями) відповідно до ст.1 якого на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів. До складу прикордонного загону можуть входити прикордонні комендатури, відділи прикордонної служби, прикордонні застави, контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю.

При цьому загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (зі змінами та доповненнями), дія якого, у тому числі, поширюється на Державну прикордонну службу України.

Згідно з преамбулою, Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

Пунктами 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (зі змінами та доповненнями), визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, (далі-Дисциплінарний статут).

Пунктом 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно ст. 69 Дисциплінарного статуту на вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження у посаді.

Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (ст. 84 Дисциплінарного статуту).

Положеннями ст. 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Згідно ч. 3 ст. 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

За нормами ст. 86 Дисциплінарного статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею 87 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Приписами ст. 87-1 Дисциплінарного статуту визначено, що рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця оскаржується в установленому законом порядку.

Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк (ст. 88 Дисциплінарного статуту).

Як вже зазначалось, наказом начальника Мостиського прикордонного загону від 24.12.15р. № 2285-ос позивачу оголошено «догану», наказом № 17 ТВО начальника Мостиського прикордонного загону від 15.01.16р. позивачу оголошено «неповну службову відповідність» та наказом від 21.01.16р. заступником начальника прикордонного загону оголошено «догану у усній форму» за порушення виконавчої дисципліни, недоліки ведення службової документації.

Таким чином, судом встановлено та не заперечується сторонами, що до ОСОБА_1 застосовано три дисциплінарні стягнення протягом одного року, два з яких накладено у формі письмових наказів. Накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган від 24.12.15р. № 2285-ос та від 21.01.16р. позивач у встановленому законом порядку не оскаржив, відтак такі стягнення на час прийняття рішення про звільнення позивача були діючими. Судом не дається оцінка правомірності винесення таких наказів оскільки, як зазначалось вище, в цій частині позовні вимоги залишені судом без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Зі змісту наказу № 17 ТВО начальника Мостиського прикордонного загону від 15.01.16р. слідує, що позивачу оголошено попередження про неповну службову відповідність за порушення ним вимог п.284 ч.1 Інструкції № 1040, що полягало у відсутності інформації у відділі прикордонної служби про підготовку до незаконного перетинання державного кордону, здійсненні неефективної організації заходів щодо отримання та аналізу інформації, яка характеризує оперативну (криміногенну) обстановку на ділянці відділу та порушення вимог пункту 2 глави 5 розділу 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.15р. № 1261, що полягало у незабезпеченні виконання рішення начальника підрозділу охорони кордону на здійснення оперативно-розшукової діяльності та допущення розбіжностей в часових показниках в службовій документації, не здійснення своєчасної доповіді про зміни в обстановці.

Перед накладенням на позивача вказаного дисциплінарного стягнення наказом начальника Мостиського прикордонного загону від 11.01.16р. № 5 було призначено службове розслідування, з метою з'ясування причин та обставин затримання прикордонною вартою Республіки Польща 11.01.16р. 1 громадянина Сирії та 7 громадян Іраку на напрямку 440 прикордонного знаку, ділянка відповідальності відділу прикордонної служби "Мігово".

14.01.16р. затверджений висновок службового розслідування, на підставі якого прийнято рішення про оголошення дисциплінарного стягнення майору ОСОБА_1 - попередження про неповну службову відповідність.

Судом встановлено, що в ході проведення службового розслідування позивачем надавались пояснення по факту незаконного перетину державного кордону групою мігрантів, які були долучені до матеріалів службового розслідування та досліджувались командиром при прийнятті рішення щодо ступеня вини позивача та при обранні йому виду стягнення.

14.01.16р. керівництвом Мостиського прикордонного загону з позивачем проведено бесіду. У ході бесіди до військовослужбовця доведено суть вчиненого ним порушення, які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій він порушив. За результатами бесіди оформлено аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, в якому позивач зазначив: "Суть бесіди зрозумів, вину визнаю".

Зі змісту наявної у справі копії службової характеристики позивача від 14.01.16р. слідує, що за висновками безпосереднього керівництва ОСОБА_1 до службових обов'язків ставиться поверхнево, професійно підготовлений задовільно, на зауваження реагує спокійно, недоліки усуває несвоєчасно Із вказаною характеристикою позивач ознайомився, зауважень не надав.

Зі змісту п.284 Інструкції № 1040 судом встановлено, що саме на заступника начальника відділу з оперативно-розшукової роботи покладено, зокрема, обов'язок організовувати проведення оперативно-розшукових заходів щодо протидії організованій злочинності та незаконній міграції на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби, а також організовувати проведення заходів щодо добування та аналізу інформації, яка характеризує оперативну (криміногенну) обстановку на ділянці відділу. Таким чином, висновки службового розслідування щодо неналежного виконання військовослужбовцями відділу прикордонної служби «Мігово», в тому числі і позивачем, своїх посадових обов'язків, що призвело до незаконного перетину державного кордону України групою іноземних мігрантів, є обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що відповідачем враховано характер та обставини вчиненого правопорушення, попередню поведінку позивача, досліджено ступень та форми його провини.

В ході судового розгляду судом не встановлено порушень при винесенні наказу № 17 від 15.01.16р. про оголошення ОСОБА_1 «попередження про неповну службову відповідність» за порушення п. 284, ч. 1 Інструкції № 1040.

Відтак такий наказ винесено на підставі і в межах встановлених законом, підстав для його скасування судом не встановлено.

Стосовно наказу начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №57-ос від 15.02.16р. "Про звільнення ОСОБА_1 за ст. 26 частиною 6 пункту "и" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII) (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем), судом встановлено наступне.

Згідно з п. "и" ч. 6 ст. 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

За приписами ч. 9 ст. 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Приписами п. 267 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.09р. № 1115 (далі - Положення № 1115) передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених частиною шостою статті 26 Закону № 2232-XII з ініціативи: командування органу Держприкордонслужби - за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", «в», "г", "е", "є", "ж" та "и" частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII.

Згідно з п. 284 Положення № 1115 військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.

Військовослужбовця може бути звільнено лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання ним своїх обов'язків, визначених контрактом або за порушення дисципліни.

У розумінні зазначеного спеціального законодавства з питань проходження військової служби під терміном «систематичне невиконання умов контракту» слід розуміти, що система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.

Отже, наявність у позивача двох дисциплінарних стягнень, накладених на нього протягом року за різні за змістом і суттю проступки, є підставою для звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту.

Фактичною підставою для видання наказу начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №57-ос від 15.02.16р. про звільнення ОСОБА_1 та наказу № 47-ос від 22.03.16р. про виключення його зі списку особового складу, були три дисциплінарні стягнення, накладені на позивача, а саме: наказом № 2285 від 24.12.15р. позивачу оголошено «догану», наказом № 17 від 15.01.16р. позивачу оголошено «попередження про неповну службову відповідність» та наказом від 21.01.16р. позивачу оголошено «догану в усній формі» за порушення виконавчої дисципліни, недоліки ведення службової документації. З урахуванням вказаних вище положень законодавства суд зазначає, що станом на 15.02.16р. у позивача були діючими два стягнення, накладені письмовими наказами, що свідчить про систематичність невиконання ним умов контракту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при винесенні наказів № 57-ос від 15.02.16р. про звільнення ОСОБА_1 за ст..26 ч.6 п. «и» Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та № 47-ос від 22.03.16р. «По особовому складу», яким майора ОСОБА_1 виключено зі списку особового складу та знято з усіх видів забезпечення, відповідач-2 діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача про порушення процедури звільнення, з покликанням на норми Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадами України військової служби у Збройних Силах України, яка затверджена Наказом Міністра оборони України 10.04.09р. №170.

Відповідно до п.1 вказана Інструкція визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08р. № 1153.

Разом з цим, порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період регулюється Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, яке затверджено Указом Президента України від 29.12.09р. № 1115.

Таким чином, норми вказаної Інструкції не можуть застосовуватись при проходженні військової служби в Державній прикордонній службі України.

З урахуванням викладеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин суд зазначає, що позивачем не доведено суду обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Як наслідок, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.