Постанова № 62916763, 23.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р. Справа №805/3060/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Козаченка А.В.

при секретарі Широбокові І.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кісельової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Краматорської місцевої прокуратури про визнання рішення протиправним, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Краматорської місцевої прокуратури про визнання рішення протиправним, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є психічно хворим та не здатний самостійно захистити свої права внаслідок чого звернувся до установи відповідача із заявою про представництво інтересів в суді. Рішенням, викладеним в листі від 29.07.2016 року № № 3657-16-655764616 у представництві інтересів було відмовлено. Позивач вважає рішення щодо відмови, яке викладене в листі від 29.07.2016 року № № 3657-16-655764616 незаконним, просить скасувати вказане рішення, зобов'язати відповідача здійснювати представництво інтересів в суді, направити до прокуратури Донецької області окрему ухвалу щодо розгляду питання про відповідність працівників установи відповідача займаним посадам.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову виходячи з наступного.

Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію по інвалідності.

Відповідно довідки МСЕК АВ № 0135913, ОСОБА_3 має першу групу інвалідності.

25.07.2016 року ОСОБА_4 звернулася до відповідача із заявою, в якій зазначила, що позивач є стороною по цивільній справі, яка знаходиться в провадженні Дружковського міського суду та, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 3 ст. 44 ЦПК України, просила відповідача прийняти участь у справі на стороні позивача.

У листі Краматорської місцевої прокуратури від 29.07.2016 року № 3657-16-655764616, з посиланням зокрема на положення ст. 36 Цивільного кодексу України, зазначено, що позивачем не надано документів, які б у передбаченому законодавством порядку встановлювали б його недієздатність або обмежену дієздатність.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналізуючи зазначені положення ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд зазначає, що формулювання даної статті передбачає наявність двох основних умов для здійснення представництва, а саме: 1) якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття; 2) недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Розглядаючи положення вказаної статті, щодо не спроможності самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття суд зазначає, що, відповідно до даних пенсійного посвідчення НОМЕР_1, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно є повнолітнім.

Також, розглядаючи положення вказаної статті щодо недієздатності або обмеженої дієздатності суд зазначає, що відповідно до ст. 36 ЦПК України, лише суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним процесуальним кодексом України, цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Таким чином, нормами вищезазначеної статті чітко встановлено, що цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Разом з цим сторонами не надано рішення суду щодо обмеження дієздатності позивача.

Відповідно суд зазначає, що ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено обставини, за якими органи прокуратури здійснюють представництво громадянина в суді. Разом з цим представником позивача не надано доказів на відповідність встановленим законодавством обставинам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідем у судовому засіданні доведений факт правомірності прийняття рішення щодо відмови позивачу у представництві його інтересів в суді, викладеного в листі від 29.07.2016 року № 3657-16-655764616.

Відповідно суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання рішення про відмову у представництві інтересів, яке викладене в листі від 29.07.2016 року № 3657 - 6557 незаконним, скасування вказаного рішення та зобов'язання відповідача здійснювати представництво інтересів позивача в суді.

Щодо позовних вимог позивача про направлення до прокуратури Донецької області окремої ухвали щодо розгляду питання про відповідність працівників установи відповідача займаним посадам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1, 2 ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Таким чином, враховуючи те, що прийняття окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду та беручи до уваги, що в задоволенні позовних вимог про скасування спірного рішення тощо було відмовлено, суд вважає за належне відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в даній частині.

Таким чином суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Краматорської місцевої прокуратури про визнання рішення протиправним, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови складено в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 23.11.2016р.

Постанова в повному обсязі виготовлена протягом п'яти днів.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.