Ухвала суду № 62916611, 11.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11-кп/790/1854/16 Головуючий 1-ої інстанції: Васильєва Н.М.

Справа: № 639/2656/16-к

Категорія: ч. 1 ст. 286 КК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Плетньова В.В., Мозгового О.Д.,

при секретарі - Попсуйшапка М.А.,

за участю прокурора - Криворучко І.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року, у відповідності з яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, проживає за адресою: м. Харків, вул .ОСОБА_4, б. 13/1, кв. 10,

- засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді обмеження волі звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки та покладенням на нього обовязків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_2 - задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди - 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що, він, 02 лютого 2016 року близько 22.10 год., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, рухався по проспекту Любові Малої (Постишева) м.Харкова зі сторони пр. Ново-Боварського (Ілліча) в напрямку вул. Дудинської (Наріманова) зі швидкістю 60 км/год.

Під час руху по вказаній вулиці, в районі перехрестя з вул. Грушевського (Цюрупи) м.Харкова, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п.2.3. б) та п.10.1 Правил дорожнього руху України ( далі- ПДР), згідно з якими:

-п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний :

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…»;

- п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»

і допустив виїзд свого автомобіля на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з зустрічним автомобілем «Chevrolet -Lacetti»,р.н. АХ 7795 ЕI,під керуванням ОСОБА_6

Порушення вимог ПДР України ОСОБА_1 згідно висновку авто-технічної експертизи №181/16 від 25.02.2016р., перебувають у прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили та виразилися в тому, що він, керуючи автомобілем «Opel- Astra», виявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, при виникненні перешкоди для руху у вигляді стоячого на його смузі тролейбусу, який він міг об`єктивно виявити, не переконався у небезпеці маневру, та змінив напрямок руху вліво для об`їзду тролейбусу, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем «Chevrolet -Lacetti» під керуванням ОСОБА_6

Згідно висновку судово-медичної експертизи №191-А/16 від 22.02.2016р. пасажиру автомобіля «Chevrolet -Lacetti» ОСОБА_2 внаслідок вказаної ДТП були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я у вигляді: закритого перелому зовнішнього виростку лівої великогомілкової кістки без значного зсуву.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить оскаржуваний вирок змінити, помякшити йому покарання, призначивши штраф, без позбавлення права керувати транспортними засобами, а також зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до однієї тисячі гривень, посилаючись на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт досудової передачі грошей у розмірі 19 тис. гривень на користь потерпілої, а позбавляючи права керувати транспортними засобами, суд першої інстанції не взяв до уваги необхідність надання соціальних послуг з використанням автомобіля важкохворому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого потерпіла ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, потерпілу та її представника, які підтримали думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Згідно з положеннямист.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частиниКримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд врахував ступень тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості; а також врахував те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; неодружений; офіційно не працює; має постійне місце реєстрації та проживання; за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визначив повне визнання вини, щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку, а обставини, що обтяжують йому покарання відсутні.

Таким чином суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував всі обставини, на які посилається обвинувачений та призначив покарання із застосуванням ст.75 КК України. А тому, підстав вважати призначене ОСОБА_1 покарання явно несправедливим через його суворість, про що зазначається в апеляційній скарзі обвинуваченого, не вбачається.

Поряд з цим, посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, є необґрунтованими.

Згідно до вимог ч.2 ст.127, ст.128 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/ або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Що стосується просьби апелянта про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, слід зазначити, що суд першої інстанції вирішуючи питання щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_2, встановивши причинно-наслідковий зв'язок між злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 і заподіянням потерпілій моральної шкоди, врахував конкретні обставини справи, принцип розумності та справедливості (ст.3 ч.3 ст.23 ЦК України), а також: поведінку обвинуваченого, що ним первинно надавалась матеріальна допомога на лікування потерпілої; сам ОСОБА_1 є безробітним, надає соціальні послуги діду ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, який має ряд тяжких захворювань; ступінь його вини, а саме, що відповідне кримінальне правопорушення було скоєне та шкоду здоров'ю потерпілої ним спричинено з необережності та у звязку з чим частково задовольнив позовні вимоги потерпілої у розмірі 25 тис. гривень.

При цьому судом першої інстанції взято до уваги і те, що потерпіла ОСОБА_2 після отриманої травми перебуває на обліку у лікаря-травматолога, час лікування триватиме до відновлення функцій верхньої та нижньої кінцівок, в подальшому потерпіла потребує реабілітації, з урахуванням її психоемоційних переживань, понесених внаслідок отриманої травми, тяжкості вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, необхідного часу та зусиль, направлених для їх відновлення.

Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що позбавляючи його права керування транспортними засобами, суд першої інстанції не взяв до уваги необхідність надання соціальних послуг з використанням автомобіля важкохворому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 є необґрунтоване, оскільки позбавлення його права керування транспортними засобами не перешкоджає йому продовжувати надавати соціальні послуги своєму діду. Окрім того в апеляційній скарзі обвинуваченим не наведено обґрунтування неможливості надання ним цих послуг без використання автомобілю.

Таким чином, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 травня 2016 року щодо ОСОБА_1 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий -

Судді: