Ухвала суду № 62916589, 17.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/17541/16-к Головуючий суддя І інстанції Наумова С.М.

Провадження № 11-сс/790/1804/16 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенка Я.В.,

суддів - Колтунова А.І. та Курило О.М.,

при секретарі - Черкасова А.О.,

за участю прокурора - Слон В.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 2.11.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського відділення поліції Холодногірського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області.

Застосувати відносно ОСОБА_2 Тургута, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочина, передбаченогоч. 2ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі № 27 м. Харкова строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з 31.10.2016 року до 29 грудня 2016 року.

Визначено заставу у розмірі 97 430 (девяносто сім тисяч чотириста тридцять) гривень у національній грошовій одиниці.

Як зазначено в ухвалі, 02 листопада 2016 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського відділення поліції Холодногірського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3, погодженого с прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 в Харківській області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 Тургута .

В обґрунтування свого клопотання слідчий вказував на те, що31.10.2016 року до СВ Шевченківського відділення поліції Холодногірського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області надійшла заява гр.-на ОСОБА_5, в якій він просив прийняти заходи до встановлення 4 невідомих йому осіб, які 31.10.2016 року біля 03.20 годин навпроти магазину «Дігма» по пр. Перемоги в м. Харкові скоїли на нього напад, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді перелому правого суглобового відростка нижньої щелепи та заволоділи належними йому ключами від квартири, грошима в сумі 120 грн. та мобільним телефоном, торгової марки «Samsung GT-S6312» в корпусі сірого кольору, після чого з місця скоєння злочину втекли на автомобілі НОМЕР_1.

Органом досудового розслідування ВП Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області 31 жовтня2016 року внесена інформація за №12016220480005436 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 187 КК України.

31.10.2016 року ОСОБА_2 Тургуту вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 187 КК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 Тургута запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 Тургуту підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий в своєму клопотанні.

Разом з цим, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_2 Тургуту, прийшов до висновку про необхідність визначення розміру застави, що перевищує 40 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки застава у розмірах, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконаннія підозрюваним покладених на нього обовязків.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_2 Тургуту адвокат ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати обраний ОСОБА_2 Тургуту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалити нову ухвалу, якою обрати більш м*який запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання або домашнього арешту та зменшити заставу.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою винесена в порушення норм КПК України, не відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, захисника, який наполягав на задоволенні апеляції, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_2 Тургута у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обовязково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, предявлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні АлескероваТургута злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України; наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 Тургута більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ( а.с.34-36).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 Тургута кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК ;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України.

3.недостатність застосування до ОСОБА_2 Тургута більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с.58-61). З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_2 Тургута запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, є неспроможними оскільки ця кваліфікація є лише попередньою.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об*єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов*язана мати докази, достатні для пред*явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов*язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред*явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 Тургута у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов*язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, тому застосування більш м*яких запобіжних заходів до ОСОБА_2 Тургута є недостатнім.

Керуючись положеннями КПК України, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_2 Тургута запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.

Ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Крім того, до апеляційного суду надійшла довідка що підозрюваний звільнений після сплати застави.

За наведених обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року по справі №638/1754/16-к щодо обрання відносно ОСОБА_2 Тургута, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: