Ухвала суду № 62916574, 23.11.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л. М.

суддів:Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар Чебуришкіна Н..

за участю: представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 вересня 2016 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину, -

встановила:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів.

Посилався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 вересня 2013 року було стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 03 липня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивач вказував, що на час ухвалення згаданого рішення 25.09.2013 року він не мав інших утриманців, перебував на посаді начальника відділу ветеринарної міліції УМВС України в Чернівецькій області, його заробітна

№ 22ц/794/1364/16 р. Головуючий у 1 інстанції Чебан В.М.

Категорія 50 Доповідач Перепелюк Л.М..

платня на той момент становила приблизно 4000 гривень, що було еквівалентом 500 доларів США , а тому він в змозі був сплачувати 1/4 частину свого заробітку на утримання ОСОБА_7. В даний час він працює на посаді інспектора Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, його матеріальний стан погіршився (зокрема за останній місяць заробітна плата позивача становить 5 830,50 грн., що є еквівалентом 230 доларів США).

Зазначав, що 20.01.2015 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_8, актовий запис № 68, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_9.

Позивач вважав, що з врахуванням того, що його дружина ОСОБА_8 на даний час не працює у зв'язку із відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років і знаходиться на утриманні позивача, тому стягнення аліментів на ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини доходу ставить інших утриманців в гірше становище.

Просив суд ухвалити рішення, яким зменшити розмір стягуваних з нього, ОСОБА_5, аліментів на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1., на користь відповідачки ОСОБА_3 з 1/4 частини всіх видів заробітку на 1/8 частину всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідачка ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву про зміну розміру аліментів. Вказувала, що доходи ОСОБА_5 за останні півроку збільшилися з 4000 до 6000 грн., а не зменшилися, як він зазначає у своєму позові, отже він спроможний платити аліменти в більшому розмірі, ніж 1/4 часки від доходу, як платить відповідно до рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25.09.2013 року.

Зазначала, що необхідність збільшення розміру аліментів викликана тим, що, окрім аліментів, позивач коштів на утримання дитини більше не дає, а 1/4 частки від його доходу не вистачає на утримання сина, оскільки вона витрачає на дитину щомісяця біля 5730,00 грн. на їжу та 2228,33 грн. на одяг.

Просила суд збільшити розмір аліментів, які будуть стягуватися з ОСОБА_5, з 1/4 частини до 1/3 частини з усіх видів заробітку позивача щомісяця.

Крім того, посилалась на те, що з 2014 року по даний час вона понесла додаткові витрати на сина, зокрема: на його лікування та оздоровлення - курортний відпочинок для зміцнення організму, а тому просила стягнути з позивача половину вартості понесених нею додаткових витрат на сина ОСОБА_7 в сумі 20472 грн.59 коп.

У задоволенні первісного позову ОСОБА_5 до неї просила- відмовити.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 вересня 2016 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину в розмірі 778,75 (сімсот сімдесят вісім) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок.

В задоволенні решти вимог зустрічного позову - відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

Заявниця вважає, що судом винесено необґрунтоване і незаконне рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 вересня 2016 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про збільшення розміру аліментів з ? до 1/3 частки з усіх видів доходу та стягнення решти (окрім 778 грн 75 коп.) понесених нею додаткових витрат на дитину скасувати, а зустрічний позов в цій частині задовольнити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Подавши апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_5. вважає, що судом ухвалене необґрунтоване, незаконне рішення в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та задоволенні частково позову ОСОБА_3 до нього.

Просить рішення суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а ОСОБА_3 в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25.09.2013 року стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно до досягнення ним повноліття.

ОСОБА_5 та ОСОБА_8. уклали 20.01.2015 року шлюб, який зареєстрований Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Чернівецького МУЮ, актовий запис №68. Прізвище дружини після оформлення шлюбу - «ОСОБА_8».

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_9, батьками якого зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_8

Позивач ОСОБА_5 працює в ГУНП в Чернівецькій області, загальна сума доходу за період з 11.2015 року по 03.2016 року складає 28 992,52 грн., тобто середньомісячна заробітна плата на останні місяці становить 5980 грн.

Розмір аліментів суд визначає з урахуванням усіх обставин справи та вимог ст. ст. 181-184 СК України і відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України суд повинен сприяти всебічному та повному з'ясуванню обставин справи.

При цьому, законодавство встановлює, що розмір аліментів має бути співрозмірним (пропорційним) із доходами платника аліментів. Закон не ставить розмір аліментів у залежність від соціальних стандартів країни проживання дитини, а також курсом валют, а пов'язує їх із матеріальним станом батьків, їх можливостей, стану здоров'я дитини, її рівня розвитку, потреб та інших істотних обставин.

Згідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Таким чином, тільки значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для задоволення його вимоги про зменшення розміру аліментів. Разом з тим, позивачем за первісним позовом не надано суду доказів того, що його матеріальний стан погіршився, а навпаки надані ним докази свідчать про те, що заробітна плата збільшилась.

За наведених обставин, суд 1-ї інстанції обґрунтовано та з врахуванням належних і допустимих доказів та норм матеріального права прийшов до правильного висновку, що в задоволенні первісного позову слід відмовити.

При цьому судом також враховано, що у позивача за первісним позовом на даний перебуває на утриманні ще одна малолітня дитина. Вказана обставина, на думку суду 1-ї інстанції, є підставою відмови позивачці ОСОБА_3 у задоволенні позову про збільшення розміру аліментів, які стягуються з позивача за первісним позовом на її користь.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ч.1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).

За наведених обставин, суд правильно вважав, що позовні вимоги по зустрічному позову стосовно стягнення додаткових витрат на дитину підлягають частковому задоволенню, а саме в частині понесених позивачкою за зустрічним позовом додаткових витрат на лікування дитини в розмірі 778,75 грн, оскільки ці витрати ОСОБА_3 понесла додатково до основних.

Безпідставними є доводи апелянта ОСОБА_5, що він не був обізнаний з хворобою дитини, а тому він сумнівається у дійсності довідок та витрат понесених ОСОБА_3 на лікування дитини, оскільки з виписки з історії хвороби вбачається, що син сторін успішно пройшов курс лікування із посиланням на конкретні ліки, які були прописані лікарем, та виписаний з покращенням стану.

Правильним є висновок суду 1-ї інстанції про те, що в задоволенні решти вимог зустрічного позову стосовно стягнення з відповідача за зустрічним позовом додаткових витрат слід відмовити за безпідставністю. Зокрема, судом враховано, що зазначені в позові понесені позивачкою за зустрічним позовом додаткові витрати не викликані особливими обставинами, що стосується витрат на придбання меблів, канцелярських виробів та одягу, оскільки вони є звичайними витратами, а не додатковими відповідно до вимог ст. 185 СК України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, апелянт не надав суду належні та допустимі докази на спростування висновків суду першої інстанції.

Посилання апеляційних скарг на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, та неправильних висновків суду і недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, спростовуються вищенаведеними обставинами справи, підтвердженими належними та допустимими доказами, і нормами матеріальними права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційних скарг та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 вересня 2016 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: