Ухвала суду № 62916476, 22.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження : 22ц/790/6632/16 Головуючий 1-ї інстанції Бабкова Т.В.

Справа № 2-645/7948/15 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : відшкодування шкоди.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Кокоші В.В., Черкасова В.В.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Првекс-Банк» про стягнення майнової та маральної шкоди, завданої підприємству, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення шкоди, посилаючись на те, що після звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера, було проведено інвентаризацію, аудиторську перевірку та співставлення інформації бухгалтерського обліку з первинними бухгалтерськими документами та встановлено факт безпідставного отримання останньої та ОСОБА_3 грошових коштів з їх призначенням на відрядження.

Таким чином, було виявлено ознаки порушення майнових прав Товариства та встановлено, що у період з 27 вересня 2012 року по 05 вересня 2014 року ОСОБА_1 були допущені порушення чинного законодавства України, яке регулює підстави та порядок розрахунків з підзвітними особами, а також факт привласнення нею грошових коштів в сумі 504257,88 грн., які належать їм на праві власності.

Крім того, спільними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було перераховано грошові кошти з рахунків Товариства та за допомогою грошового чеку ОСОБА_3 було безпідставно отримано 26841,02 грн.

На обґрунтування позовних вимог щодо солідарного стягнення моральної шкоди, позивач посилався на те, до ОСОБА_2 порадив керівнику Товариства прийняти на роботу людину та професійного співробітника із великим бухгалтерським досвідом ОСОБА_1 на вакантну посаду головного бухгалтера, яка за результатом своєї роботи шляхом зловживань, завдала збитки підприємству.

У зв'язку з викладеним, Товариство просило стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 504257,88 грн., солідно з неї та ОСОБА_3 26841,02 грн. в якості матеріальної шкоди, а також моральну шкоду солідно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 1000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував з посиланням на його безпідставність відносно нього, оскільки він не міг передбачити дії ОСОБА_1 щодо привласнення грошових коштів.

Представники ОСОБА_1 також заперечували проти позову, посилаючись на те, що підписи на грошових чеках належать не їй та заявили клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідач ОСОБА_3 надав суду письмову згоду з позовом в якій зазначив, що за наказами позивача ніколи не був у відрядженні і отримані грошові кошти у банківській установі за наказом ОСОБА_1 передав їй одразу після отримання.

Представник третьої особи ПАТ КБ «Правекс-Банк» надав суду письмові пояснення.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» 504257,88 грн. в якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, а також судовий збір 8711,91 грн. пропорційно задоволених вимог.

З ОСОБА_3 стягнуто на користь позивача 26841,02 грн. в якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, а також судовий збір в сумі 487,57 грн. пропорційно задоволених вимог.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нові рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права, неповне з'ясування фактичних обставин, що мали значення для вирішення питання по даній справі.

Іншими відповідачами рішення суду не оскаржено, а тому в цій частині воно не переглядається.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вірно керувався зокрема пунктом 3 статті 134 КЗпП України та обґрунтовано застосував до правовідносин, які виникли між сторонами, положення ст. 137 КЗпП України.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 перебувала з позивачем у трудових відносинах, та займала посаду головного бухгалтера на підставі наказу № 2/к від 01 червня 2012 року (а.с.12).

Обґрунтовуючи підстави покладення на відповідачку обов`язку відшкодувати завдану матеріальну шкоду, позивач зазначав, що вона була заподіяна винними діями головного бухгалтера ОСОБА_1, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Вбачається, що внаслідок дій головного бухгалтера ОСОБА_1 які виразились в тому, що у період часу з вересня 2012 року по вересень 2014 року грошові кошти отримані, за грошовими чеками відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в установі банку на відрядження, не в повному обсязі оприбутковані до каси підприємства, звітів про використання коштів виданих під звіт або на відрядження не подано, та правових підстав оформлених документально для отримання або видачі грошових коштів на відрядження не було.

Із аудиторського звіту від 19 травня 2015 року, наявних у матеріалах справи грошових чеків ТОВ «БПК «Газінвестпроект» вбачається, що у період часу з вересня 2012 по вересень 2014 року грошові кошти отримані, за вказаними грошовими чеками відповідачкою ОСОБА_1 на відрядження становлять 504 257,88 грн., відповідачем ОСОБА_3 - 26 841,02 грн. (а.с.16-18, 70-83).

Доказів про оприбуткування їх до каси підприємства, надання у встановленому законом порядку звітів про використання на відрядження суду не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції оцінюючи встановлені у справі обставини, на які позивач посилався, як на підставу для задоволення своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні дійшов обґрунтованого висновку про підставність вимог ТОВ «БПК«Газінвестпроект» про стягнення з ОСОБА_1 504 257,88 грн., та з ОСОБА_3 26 841,02 грн., що становить розмір шкоди, яка була завдана підприємству діями відповідачів..

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівник зобов'язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до п. 3 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права або неправильне застосування норм процесуального права.

Посилання представника ОСОБА_1 на оригінал акту прийняття-передачі документів від 18.09.2014 року є безпідставними, оскільки вказаний оригінал акту не був предметом дослідження судом першої інстанції, не дивлячись на те, що суд неодноразово надавав представникам ОСОБА_1 строк для надання вказаного оригіналу для його дослідження, оскільки представник позивача категорично заперечував підпис керівника ТОВ «БПК «Газінвестпроект» ОСОБА_4 в наданій копії цього документу, проте оригінал акту суду наданий не був.

Крім того, із вказаного оригіналу акту не вбачається, що головним бухгалтером ОСОБА_1 надані звіти на відрядження на грошові кошти отримані, за вказаними чеками на суму 504 257,88 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на належних доказах, і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді