Вирок № 62916313, 24.11.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1985/16-к

Номер провадження 1-кп/623/178/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Гуренко М.О.,

при секретарі Бобриш М.С.,

за участю прокурорів Козир М.В., Федорченко І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження № №12016220320000882 від 27липня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яремівка, Ізюмського району, Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня групи № 21 Державного навчального закладу «Ізюмський професійний аграрний ліцей», неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2016 року, о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2, під час сварки з ОСОБА_2, виниклої на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на умисне заподіяння тілесних ушкоджень останньому, наніс ОСОБА_2 один удар ножем в ліву поперекову область тулубу, спричинивши йому, згідно з висновком судово-медичної експертизи №355-І3\16 від 16 липня 2016 року тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення лівої поперекової області, що супроводжувалось пошкодженням верхнього полюсу лівої нирки, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, що супроводжувалось пораненням внутрішнього органу.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду вину у скоєні злочину визнав частково та пояснив, що 04.06.2016 з друзями вживали спиртні напої. На своєму автомобілі «Таврія» відвозив свого рідного брата на роботу та розвертався поблизу домогосподарства потерпілого. ОСОБА_2 вибіг з двору та почав зупиняти автомобіль. Обвинувачений зупинився та потерпілий безпричинно наніс кілька ударів ОСОБА_1 Після чого обвинувачений поїхав. Приїхав за братом через 30-40 хвилин та знову біля подвір'я потерпілого останній знову намагався зупинити авто та відкрити двері автомобіля. ОСОБА_1 утримував двері із салону та ОСОБА_2 не вдалося їх відкрити. ОСОБА_1 вирішив полякати та взявши ніж наніс удар потерпілому у нижню частину тулубу. Після чого поїхав з місця пригоди та ніж викинув у річку.

Зважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, що вважали доцільним дослідження доказів в повному об'ємі, розглянув дане кримінальне провадження з дотриманням принципів кримінального судочинства, які були направлені на повноту, всебічність і змагальність розгляду кримінального провадження, а тому вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121КК України при обставинах зазначених у даному вироку суду, підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що 04.06.2016 він був на подвір'ї свого будинку. Почув, що по дорозі в с. Студенок на великій швидкості їде автомобіль та вийшов за подвір'я. Побачив, що на своєму автомобілі їде ОСОБА_1 та махнув йому рукою, щоб останній зупинився. ОСОБА_2 підійшов до машини та побачив, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Потерпілий запропонував обвинуваченому їхати додому та залишити автомобіль, бо в селі бігають діти і він може їх збити, на що останній почав грубо висловлюватися в його адресу. ОСОБА_2 двічі наніс удар ОСОБА_1 після чого останній поїхав. Через деякий час ОСОБА_1 знову приїхав на своєму автомобілі до подвір'я потерпілого та сидячі в авто кричав потерпілому грубі слова. ОСОБА_2 вийшовши за подвір'я підійшов до машини та сказав, що зараз викличе працівників поліції, щоб той їхав додому. Повернувшись спиною до автівки почув різку біль в області спини.

Показами свідка ОСОБА_4, який пояснив, що 04.06.2016 останній працював в будинку по господарству. Його покликала донька та повідомила, що його сина - потерпілого по справі ОСОБА_2 підрізали. Коли він вийшов з будинку та за подвір'я побачив, що біля двору схилившись стоїть ОСОБА_2 ОСОБА_1 тримав в руках ніж та сокиру. Свідок попросив обвинуваченого поїхати.

Показами свідка ОСОБА_5, який пояснила, що 04.06.2016 вона була у ОСОБА_2, зривали з дерев ягоди вишні. Почувши крики з вулиці вийшла за подвір'я та побачила, що ОСОБА_2 стоїть схилившись та тримається за живіт, а ОСОБА_1 стоїть біля своєї машини та тримає в руках сокиру та ніж. Потерпілого завели в двір та викликали швидку допомогу.

Показами свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що 04.06.2016 вона була у себе у дворі. Близько 17 год.30 хв. - 18 год.00 хв. вирішила пійти з онуком за двір та побачила, що біля будинку потерпілого стоїть машина, а поряд з нею свідок - сусід ОСОБА_4 та невідомий хлопець про щось розмовляють. Підійшовши ближче побачила, що у руці незнайомого хлопця була сокира. Свідок повідомила, що пилорама розташована в провулку та до неї не треба їхати понад будинком потерпілого.

Показами свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 04.06.2016 він був свідком розмови між ОСОБА_2 та обвинуваченим, який сидів в автомобілі. Ніяких конфліктів між ними не було.

Протоколом огляду місяця події від 04.06.2016 з фото таблицею в ході якого у приймальному відділенні Ізюмської ЦМЛ була вилучена спортивна футболка рожевого кольору з плямами бурого кольору, що належить потерпілому.

Протоколом огляду місяця події від 04.06.2016 з фото таблицею в ході якого оглядалась проїзна частина біля будинку АДРЕСА_2 та в ході огляду виявлені плями бурого кольору на асфальтному покритті.

Висновком експерта №279/Із/16 від 06.06.2016 згідно якого, ОСОБА_1 виявлена підшкірна гематома крововиливи на обличчі, крововиливи верхньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Протоколом обшуку від 06.06.2016 з фото таблицею, в ході якого на дверці передній зліва автомобіля «ЗАЗ ТАВРІЯ» д.н. НОМЕР_2, стального кольору, на її внутрішній пластмасовій декоративній панелі виявлена пляма, шириною 1,5 см., довжиною 6 см. речовина бурого кольору. Також, на зовнішній стороні автомобіля, на поверхні зовнішній капоту, виявлено пляму каплевидної форми, речовини бурого кольору. Біля автомобіля, на землі знаходилася сокира з дерев'яним руків'ям, нашарувань речовини бурого кольору не виявлено.

Протоколами отримання зразків для експертизи від 13.06.2016 в ході яких, в присутності понятих у потерпілого ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1 відібрані зразки крові для проведення судових експертиз.

Протоколом огляду речей від 13.06.2016 в ході якого оглядався полімерний пакет білого кольору з написом АТБ, який знаходиться в опечатаному вигляді та споряджено пояснювальною біркою. В присутності понятих вказаний пакет було відкрито та встановлено, що в ньому знаходиться майка чоловіча червоного кольору із написом спереду та ззаду «adidas». При візуальному огляді будь-яких слідів чи біологічних залишків виявлено не було.

Висновком експерта №1380/І/16 від 13.07.2016, згідно якого на майці ОСОБА_1 слідів крові не виявлено.

Висновком експерта №1381/І/16 від 14.07.2016, згідно якого кров ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемагглютином анті - В. Кров ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемагглютином анті - А. На спортивних шортах, які вилучені у ОСОБА_1 виявлена кров людини групи А з ізогемагглютином анті - В, походження якої від ОСОБА_2 не виключається.

Висновком експерта №1382/І/16 від 16.07.2016, згідно якого кров ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемагглютином анті - В. На тенісці, які належить ОСОБА_2 виявлена кров людини групи А з ізогемагглютином анті - В, походження якої свойственно йому самому.

Висновком експерта №1384/І/16 від 19.07.2016, згідно якого кров ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемагглютином анті - В. Кров ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемагглютином анті - А. На марлевому тампоні, вилученому під час огляду місяця події виявлена кров групи А з ізогемагглютином анті - В, походження якої від ОСОБА_2 не виключається.

Висновком експерта №1383/І/16 від 15.07.2016, згідно якого на марлевому тампоні зі змивами з внутрішньої оббивки водійської двері та капоту автомобіля «ЗАЗ Таврія», вилучених 06.06.2016 під час обшуку за місцем мешкання у ОСОБА_1, кров не знайдена.

Протоколом тимчасового доступу до речей від 12.07.2016 в ході якого вилучена медична карта №4887 стаціонарного хворого ОСОБА_2 на 48 аркушах.

Висновком експерта №355/ІЗ/16 від 16.07.2016 згідно з яким потерпілому ОСОБА_2 спричинене проникаюче колото-різане поранення лівої поперекової області, що супроводжувалось пошкодженням верхнього полюсу лівої нирки, яке утворилось від дії колючо-різаного предмета, яким міг бути і ніж, та кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, що супроводжувалось пораненням внутрішнього органу.

Протоколом слідчого експерименту від 19.07.2016 за участю ОСОБА_1, в ході якого останній розказав та на статисті показав яким чином йому наносив потерпілий удари та яким чином він наніс удар ножем потерпілому ОСОБА_2

Додатковим висновком експерта №379/ІЗ/19 від 25.07.2016 згідно з яким тілесні ушкодження, які спричинені ОСОБА_1 могли утворитися в результаті механізму нанесення тілесних ушкоджень, на які вказує ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту.

Додатковим висновком експерта №368/ІЗ/19 від 21.07.2016 згідно з яким ножове поранення лівої поперекової області, що супроводжувалось пошкодженням верхнього полюсу лівої нирки могло утворитися при обставинах на які указував підозрюваний ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту.

Протоколом слідчого експерименту від 21.07.2016 за участю ОСОБА_2, в ході якого останній розказав та на статисті показав яким чином йому наніс удар в спину підозрюваний ОСОБА_1

Додатковим висновком експерта №367/ІЗ/19 від 21.07.2016 згідно з яким ножове поранення лівої поперекової області, що супроводжувалось пошкодженням верхнього полюсу лівої нирки могло утворитися при обставинах на які указував підозрюваний ОСОБА_2 в ході слідчого експерименту.

Потерпілий ОСОБА_2 подав цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 135 000,00 грн., що складаються з матеріальної шкоди - 35000,00 грн., моральної шкоди - 100000, 00 грн.

Прокурором було подано цивільний позов про стягнення із обвинуваченого на користь комунального закладу охорони здоров'я «Обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала» коштів витрачених на лікування потерпілого в сумі 6000, 05 грн.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та встановити обов`язки, передбачені п.2,3,4 ст.76 КК України. Цивільний позов задовольнити частково в сумі 10252,04 грн. матеріальної шкоди та 25000,00 грн. моральної шкоди.

Захисник просив суд перекваліфікувати дії обвинуваченого на ст.124 КК України та призначити найменше покарання за цією статтею, цивільний позов прокурора задовольнити в повному обсязі, а цивільний позов потерпілого задовольнити частково у зв'язку із сплатою обвинуваченим 2000 грн. за лікування, обвинувачений її підтримав.

Відповідно до ст.124 КК України відповідальність настає за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

Досліджені по кримінальному провадженню докази, достовірність і істинність яких ані обвинувачений, ані його захисник не оскаржували, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, про відсутність складу злочину за ст.124 КК України, оскільки в розумінні ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка зокрема захищається від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Суд бере до уваги ту обставину, що обвинувачений двічі приїжджав до потерпілого і тільки вдругий раз вдарив його ножем, а обставину про те, що потерпілий вдруге його бив, суд вважає такою, що не відповідає дійсності і тому оборонятися обвинуваченому не було жодної необхідності, оскільки вдругий його приїзд були відсутні підстави для його необхідної оборони у зв'язку із пройденим часом у 30 хвилин після першого інценденту. Тому, суд вважає, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання та місцем реєстрації характеризується позитивно, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався. Скарги від односельчан поступали лише в усній формі. Письмові скарги відсутні. Відповідно до характеристики Ізюмського професійного аграрного ліцею обвинувачений навчається у даному ліцеї за спеціальністю: «Слюсар з ремонту с/г машин та устаткування. Тракторист - машиніст с/г виробництва. Водій автотранспортних засобів» характеризується позитивно. Відповідно до довідки Студінокської сільської ради ОСОБА_1 має наступний склад сім'ї:Дід - ОСОБА_9 1931 р.н., бабушка - ОСОБА_10 1936 р.н., мати -ОСОБА_11 1972 р.н., тітка - ОСОБА_12 1959 р.н., брат - ОСОБА_13 1993 р.н., брат - ОСОБА_14 1994 р.н., брат - ОСОБА_15 1996 р.н., дед обвинуваченого сліпий більше ніж 10 років, «лежачий», рак шкіри, на голові незаживляюча рана. Віком 85 років. Бабуся 79 років, потребує постійного стороннього догляду, страждає гипергонією, часто викликає «швидку» допомогу. Також була законним опікуном обвинуваченого. Мати є інвалідом 3 групи з дитинства, у неї «вивернута» нога, одна нога більше другої. Тітка є інвалідом 2 групи, загальне захворювання (зрістом карлик), усе тіло в «наростах», ледве пересувається, око запливло від наросту, з хати не виходить. На обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра обвинувачений ОСОБА_1 не перебуває.

При призначенні покарання ОСОБА_16 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, який скоїв обвинувачений, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_16 - щире каяття.

Обставини, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого злочину, суспільну небезпеку, особу винного.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який характеризується позитивно, фактично несе на собі тягар утримання та догляду за хворобливих родичами, відсутні судимості, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_16 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнити від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Розглянувши цивільні позови, подані потерпілим ОСОБА_2 та прокурором судом встановлено наступне.

Згідно ст.22 ЦК України - особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла.

У відповідності до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, дослідивши позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, оскільки потерпілим (позивачем) не надано до суду жодного доказу, які б документально підтверджували понесені ним витрати.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Таким чином, суд вважає, що з вини обвинуваченого потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з тілесними ушкодженнями, терпів фізичний біль, в результаті чого змінився нормальний життєвий уклад потерпілого, виникла необхідність в лікуванні, очевидно, що потерпілий ОСОБА_2 переніс і душевні страждання із-за тривалої безпомічності, незручності, нервового стресу, переживання за своє майбутнє, оскільки отримана травма може мати негативні наслідки в майбутньому та залишиться на все подальше життя.

Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4» роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з принципів розумності та справедливості та враховує обставини, викладені вище.Розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд оцінює в сумі 25000,00 грн., яку слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого, та одночасно суд вважає, що моральна шкода заявлена потерпілим на суму 100000 грн. є очевидно нерозумною та несправедливою вимогою.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 75,76, ч.1 ст. 121 КК України, ст.ст. 100, 118, 120, 124, 129, 370, 374 КПК України, ст.ст. 23,1167,1177 ЦК України, ст.ст. 10,60,84 ЦПК України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно п.п.2,3,4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без повідомлення органа кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Цивільний позов прокурора Ізюмської місцевої прокуратури - задовольнити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі комунального закладу охорони здоров'я «Обласний клінічний центр урології та нефрології ім. В.І. Шаповала» 6000,05 грн. р/р 35417001027832 в ГУДКСУ в Харківській області МФО 851011 код ЄДРПОУ 31437719.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн. в іншій частині позову відмовити.

Речові докази: картонний коробок зі спортивною футболкою потерпілого ОСОБА_2, полімерна упаковка зі спортивною майкою обвинуваченого ОСОБА_1, полімерний пакет зі спортивними шортами обвинуваченого ОСОБА_1 - повернути власникам; паперовий конверт зі зразками крові потерпілого ОСОБА_2, паперовий конверт зі зразками крові обвинуваченого ОСОБА_1, 2 паперові конверти зі змивами речовини бурого кольору здані до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція № 767) - знищити.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу ОСОБА_1 залишити без змін - цілодобовий домашній арешт.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя М.О. Гуренко