Рішення № 62916249, 21.11.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 415/1036/16-ц

Провадження № 22ц/782/819/16

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2016 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Коновалової В.А.,

суддів: Луганської В.М., Фарятьєва С.О.,

за участю секретаря Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 15 вересня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, треті особи орган опіки та піклування Лисичанської міської ради, ОСОБА_5, орган опіки та піклування Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області,

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, в обґрунтування якої вказала, що її син, ОСОБА_3, перебував у шлюбі з ОСОБА_4 з 05.04.2004 року по 04.03.2016 року. Рішенням Лисичанського міського суду від 04.03.2016 року шлюб між сторонами було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживав разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (бабуся та дід). Після звернення позивачки до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідачка ОСОБА_4 забрала дитину проживати до себе, та подала позов до суду про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини.

В теперішній час відповідачка усіляко перешкоджає у спілкуванні та вихованні онука, який добровільно пішов проживати до бабусі та дідуся, перебував на повному їх забезпеченні, між ними склалися добрі стосунки, квартира позивачки придатна для проживання дитини, позивачка матеріально забезпечена, отримують разом з чоловіком пенсії, одночасно вона працює на ВП «Шахта Тошківська», в навчанні допомагає онуку. Відповідачка відмовляється надавати онука для спілкування, добровільно вирішити це питання відповідачка не бажає.

Під час судового розгляду ОСОБА_2уточнила позовні вимоги та просила суд зобовязати ОСОБА_4 усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні малолітнього онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; встановити систематичні побачення з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем його проживання без присутності його матері ОСОБА_4 з понеділка по неділю кожного місяця з 09 год. до 20 год., з правом гуляти біля місця його проживання на відстані 500 метрів; встановити періодичні побачення з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з правом забирати його до місця проживання ОСОБА_2 за адресою: Луганська обл., смт. Тошківка, кв. ЦуприкаАДРЕСА_1, з переночуванням, кожного понеділка, четверга, суботи та неділі з 9-00 год. та поверненням онука на наступний день о 9-00 год. до його матері ОСОБА_4, за місцем їх проживання; дозволити ОСОБА_2 проводити оздоровчі відпустки з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, кожного червня місяця, щорічно без присутності його матері ОСОБА_4; дозволити ОСОБА_2 забирати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, із школи або інших дошкільних чи післяшкільних закладів; дозволити ОСОБА_2 відвідувати з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, культурно-масові, спортивні, розважальні та оздоровчі заклади, парки відпочинку та розваг, кінотеатри, музеї тощо; дозволити ОСОБА_2 безпосередньо бачитися та спілкуватися з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, при випадкових зустрічах на вулицях, скверах, магазині або в будь-якому іншому місці; зобовязати ОСОБА_4 не перешкоджати позивачці безпосередньо бачитися та спілкуватися з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, при випадкових зустрічах на вулицях, скверах, магазинах або в будь-якому іншому місці; здійснити розподіл судових витрат.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 15 вересня 2016 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні малолітньої дитинизадоволено частково. Суд встановив ОСОБА_2 періодичні побачення з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з правом забирати його до місця проживання ОСОБА_2 за адресою: Луганська область, смт. Тошківка, кв. ЦуприкаАДРЕСА_2, з правом переночування дитини в період канікул в наступні дні: з 12 год. вівторка до 19 год. середи; по суботах з 12 год. до 09-00 год. неділі; дозволив ОСОБА_2 проводити оздоровчі відпустки з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 10 днів у червні місяці, щорічно; дозволив ОСОБА_2 відвідувати з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, культурно-масові, спортивні, розважальні та оздоровчі заклади, парки відпочинку та розваг, кінотеатрів, музеїв, тощо;дозволив ОСОБА_2 безпосередньо бачитись та спілкуватися з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, при випадкових зустрічах на вулицях, скверах, магазині або в будь-якому іншому місці.В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник доводи апеляційної скарги визнали частково.

Позивач, відповідач ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5, орган опіки та піклування Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області в судове засідання не зявилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

Представник органу опіки та піклування Лисичанської міської ради в судове засідання не зявився, про час і місце повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, при цьому надав заяву про розгляд справи без участі органу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу. В межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із апеляційної скарги та пояснень представника позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції вбачається, що рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 15 вересня 2016 рокув частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення систематичних побачень з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за місцем його проживання без присутності його матері ОСОБА_4 з понеділка по неділю кожного місяця з 09 год. до 20 год., з правом гуляти біля місця його проживання на відстані 500 метрів; дозволу ОСОБА_2 забирати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, із школи або інших дошкільних чи після шкільних закладів; дозволу ОСОБА_2 відвідувати з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, культурно-масові, спортивні, розважальні та оздоровчі заклади, парки відпочинку та розваг, кінотеатри, музеї тощо; зобовязання ОСОБА_4 не перешкоджати позивачці безпосередньо бачитися та спілкуватися з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, при випадкових зустрічах на вулицях, скверах, магазинах або в будь-якому іншому місціта в частині задоволення позовних вимог ніким із сторін не оскаржується у встановленому законом порядку, а тому не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановленні факти про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 з 05.04.2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 04.03.2016 року.

В період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до копії характеристики учня ІНФОРМАЦІЯ_3, останній навчається в НВК з 1 класу, проявив себе здібним, старанним учнем. Батьки завжди приймали активну участь у навчанні й вихованні сина. В процесі виховання й навчання приймали участь бабусі та дідусі: допомагали вчити уроки, відвідувати музичну школу, організовували додаткові заняття з англійської мови тощо.

Згідно копії довідки про доходи № 176 від 01.03.2016 року ОСОБА_2 працює на ВП «шахта Тошківська», отримує заробітну плату.

Із копії довідки КП госпрозрахункове ЖКП «Прогрес» від 04.03.2016 року вбачається, що ОСОБА_5 разом з ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв. ЦуприкаАДРЕСА_2.

Згідно довідок УПФУ в м. Лисичанськ від 29.02.2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 отримують пенсії.

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі. Із наданих копій пояснень ОСОБА_8 від 13.06.2016 року, ОСОБА_9М від 13.06.2016 року, за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, кв. ЦуприкаАДРЕСА_3, вбачається, що ОСОБА_4 характеризуються позитивно.

Згідно характеристики, наданої ДП «Первомайськвугілля» ВП шахта «Тошківська», ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Згідно копії акту від 14.03.2016 року, складеного депутатом Тошківської селищної ради, про обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, за адресою: смт. Тошківка, кв. ЦуприкаАДРЕСА_2, є повна можливість проживання ОСОБА_6 в сімї дідуся та бабусі.

Згідно копії акта обстеження житлово-побутових умов від 13.06.2016 року за адресою: Попаснянський р-н., смт., Тошківка, кв. ЦуприкаАДРЕСА_3, за цією адресою створено умови для виховання, розвитку та проживання дитини, у дитини є окреме місце для відпочинку та навчання.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 бажає брати участь у вихованні онука, спілкуватися з ним.

Встановлюючи періодичні побачення позивачки з онуком суд вважав, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному розвитку дитини, при цьому суд врахував вік неповнолітньої дитини та його розпорядок дня, позицію відповідачки ОСОБА_4, а також те, що основний обов'язок по вихованню дитини, контролюванні та допомоги йому у навчанні, морально та матеріально підтримувати, доглядати за його зовнішнім виглядом, покладається в теперішні час на матір, оскільки батьки дитини шлюб розірвали і проживають окремо один від одного, також враховуючи, що неповнолітній відвідує навчальний заклад, є учнем 5 класу Тошківської НВК «ЗНЗ-ДНЗ», повинен мати час на підготовку домашніх завдань.

Однак, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, апеляційний суд вважає, що встановивши дійсні обставини по справі, суд першої інстанції при вирішенні питання щодо порядку і способу спілкування бабусі з онуком не в повній мірі врахував обставини справи та вимоги закону.

Відповідно до вимог ст. 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

У відповідності до ст. 263 Сімейного кодексу України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно із ст. 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місяця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Встановлюючи дні періодичних побачень позивачки з онуком з правом забирати його до місця проживання ОСОБА_2 та правом переночування дитини тільки в період канікул двічі на тиждень, а саме: з 12 год. вівторка до 19 год. середи; по суботах з 12 год. до 09-00 год. неділі суд не врахував та не дав належної правової оцінки тому, що дитина є учнем 5 класу Тошківського НВК «ЗНЗ-ДНЗ», з 2013 року залишилася проживати з бабусями ОСОБА_2 та ОСОБА_10 в с. Тошківка, оскільки батьки переїхали проживати до м. Лисичанська. Вихідні дні та канікули дитина проводила з батьками. ОСОБА_2 піклувалася про онука, доглядала за ним, займалася вихованням та приділяла увагу його навчанню. Ці обставини викладені в характеристиці учня 4 класу Тошківського НВК «ЗНЗ-ДНЗ» та не заперечувалися відповідачкою під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції

Отже, суд встановивши час періодичних побачень ОСОБА_2 з онуком тільки в період канікул, не врахував зазначених вище обставин, що такий спосіб спілкування є недостатнім і не відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, оскільки обмежив право бабусі брати участь у спілкуванні та вихованні онука.

Відповідно до характеристики, наданої ДП «Первомайськвугілля» ВП шахта «Тошківська», та депутатом Тошківської селищної ради, ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Згідно висновку органу опіки та піклування Попаснянської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, який наданий до суду апеляційної інстанції, орган опіки та піклування заперечує в частині визначення систематичних та періодичних побачень ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_2 Даніїлом, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки графік побачень передбачає постійну зміну місця проживання дитини, що може перешкоджати її навчанню та відпочинку.

Однак,колегія суддів не приймає до уваги зазначений вище висновок в частині періодичних побачень ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_2 Даніїлом, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки в процесі його прийняття не були враховані взаємини сторін, ті обставини що онук проживав з бабусею, яка виявляла увагу до дитини та турботу про неї, вік, стан здоровя та розвитку дитини, тобто здійснений без зясування всіх обставин справи. Отже висновок з цій частині є не обґрунтований.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги пояснення відповідачки, надані в судовому засіданні, що вона не заперечує, щоб дитина зустрічалася та спілкувалася із бабусею ОСОБА_2 кожну суботу місяця з 12-00 год. до 18-00 год. При цьому заперечує проти визначення часу побачення дитини з ОСОБА_2 у понеділок та вівторок кожного тижня місяця з 12-00 год. до 19-00 год., як це зазначено в апеляційній скарзі, оскільки дитина навчається у пятому класі Тошківського НВК «ЗНЗ-ДНЗ», заняття закінчуються о 14 год. 20 хвил., необхідно вчити уроки, додатково у вівторок та пятницю дитина займається з репетитором.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача не заперечував щодо становлення часу зустрічей та спілкування дитини з ОСОБА_2 кожну суботу місяця з 12-00 год. до 18-00 год. та не наполягав на визначення часу побачень кожен понеділок та вівторок місяця, при цьому зазначивши, що це буде в інтересах дитини та позивачки.

Отже, враховуючи інтереси дитини та його розпорядок дня, те що дитина навчається у пятому класі Тошківського НВК «ЗНЗ-ДНЗ», відвідує додаткові заняття після шкільних занять, повинен мати час на підготовку домашніх завдань, ОСОБА_2 працює, судова колегія приходе до висновку, що доцільно буде встановити позивачці побачення для участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_2 Даніїлом, ІНФОРМАЦІЯ_1, з правом забирати його до місця проживання ОСОБА_2 за адресою: смт. Тошківка, кв. ЦуприкаАДРЕСА_2, кожну суботу місяця з 12-00 год. до 18-00 год.

З зазначених вище обставин та враховуючи те, що ОСОБА_2 влітку 2015 року здійснювала оздоровлення ОСОБА_2 Данііла, колегія суддів вважає доцільним дозволити ОСОБА_2 проводити оздоровчі відпустки з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю 15 календарних днів у червні місяці, щорічно без присутності матері, так як це буде в повній мірі сприяти оздоровленню дитини.

Вимога апелянта щодо доповнення резолютивної частині рішення наступного змісту, а саме: зобовязати ОСОБА_4 усунути перешкоди у спілкуванні та вихованні ОСОБА_2 стосовно онука, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не заслуговує на увагу як на підставу для скасування рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається із рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 15 вересня 2016 року, судом першої інстанції не було ухвалено рішення за зазначеною вище вимогою позивача, при цьому із матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду надавалися докази та давалися пояснення за цією вимогою.

Апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду, прийнятого по заявленим вимогам, за відсутності висновку суду першої інстанції з приводу однієї із заявлених вимог, апеляційний суд не має повноважень самостійно робити якісь висновки щодо обґрунтованості чи необґрунтованості такої вимоги.

Однак, це не позбавляє права позивача звернутися до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення стосовно зазначеної вище вимоги відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, яка передбачає, що суд може ухвалити додаткове рішення як за заявою осіб, які беруть участь у справі, так і з власної ініціативи суду, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в оскаржуваній частині слід змінити, скасувавши в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог щодо встановлення періодичних побачень з онуком та надання дозволу проводити оздоровчі відпустки та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 303,309,319 ЦПК України, ст.ст. 257,263,159 СК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 15 вересня 2016 рокув оскаржуваній частинізмінити, скасувавши в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог щодо встановлення періодичних побачень з онуком та надання дозволу проводити оздоровчі відпустки та в цій частині ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення періодичних побачень з онуком та надання днів відпустки на оздоровлення задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_2 періодичні побачення для участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з правом забирати його до місця проживання ОСОБА_2 за адресою: Луганська область, смт. Тошківка, кв. ЦуприкаАДРЕСА_2, кожну суботу місяця з 12-00 год. до 18-00 год.

Дозволити ОСОБА_2 проводити оздоровчі відпустки з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 15 днів у червні місяці, щорічно без присутності матері.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення у касаційному порядку.

Головуючий

Судді: