Ухвала суду № 62915405, 18.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1264/16 Справа № 201/13886/16-к Слідчий суддя - Антонюк О.А. Суддя-доповідач - Васецька В.В.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Васецької В.В.,

суддів - Піскун О.П., Коваленка В.Д.,

за участю секретаря - Старовойтова Є.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, апеляційну скаргу адвоката Кудріна Дмитра Анатолійовича на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2016 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в інтересах

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровську, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040000000872 від 04 грудня 2014 року,

за участю прокурора - Солдатова І.М., захисника - адвоката Кудріна Д.А., підозрюваного ОСОБА_3

В апеляційній скарзі адвокат Кудрін Д.А. просить скасувати ухвалу слідчого судді та змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_3 на домашній арешт.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги, адвокат Кудрін Д.А. зазначає, що вина ОСОБА_3 у інкримінованих йому діяннях не доведена, підозра не обґрунтована, жодний ризик у клопотанні слідчим та прокурором не доведений. В матеріалах, наданих до суду, відсутні повноваження прокурора Солдатова І.М., щодо можливості його участі у судовому засіданні.

Крім того, при розгляді клопотання слідчим суддею були порушені вимоги ст.ст.29, 68 КПК України, чим було обмежено підозрюваного ОСОБА_3 в його правах.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2016 року було задоволено клопотання слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 20 листопада 2016 року та визначено розмір застави в розмірі 13780000 гривень.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що заявлені прокурором ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились. Обґрунтованими є й обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування, оскільки з огляду на наявність ризиків, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_3, будучи підозрюваним у вчиненні особливо тяжких злочинів і, розуміючи наслідки притягнення його до кримінальної відповідальності, може намагатись переховатись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити дії направлені на знищення речових доказів чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, значний обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному провадженні, дійсно не дозволяє завершити досудове розслідування без продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи захисника, підозрюваного, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а вимоги скарги без задоволення, перевіривши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

04 грудня 2014 року відомості про вказані кримінальні правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040000000872.

05 травня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.4 ст.190, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

13 вересня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

15 вересня 2016 року строк досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню продовжено постановою заступника прокурора Дніпропетровської області до чотирьох місяців, тобто до 20 листопада 2016 року.

07 жовтня 2016 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 20 листопада 2016 року, із визначенням застави у сумі 13 780 000 гривень.

Як слідує з ухвали суду першої інстанції, слідчий суддя, при здійсненні розгляду клопотання слідчого, дійшов висновку про його задоволення та продовжив строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, що послугувало перегляду ухвали слідчого судді за скаргою захисника в апеляційному порядку.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддям при розгляді клопотань про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні слід враховувати, що вони обмежують права особи на особисту недоторканість, гарантовані зазначеною статтею Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

Зі змісту ст. 178 КПК України слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання у тому числі наявність у нього родини, тощо.

Зазначені положення діючого законодавства слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали було дотримано.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.2 ст.28 ч.4 ст.358, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, та з урахуванням значного обсягу слідчих та процесуальних дій, обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою.

З урахуванням викладеного, та того, що у даному провадженні існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що зазначено у клопотанні слідчого, та встановлено слідчим суддею, а заявлені ризики не зменшились, виходячи з того, що продовження строку тримання під вартою повинно бути здійснено в межах строків досудового розслідування, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого та продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 до 20 листопада 2016 року.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_3 під вартою, матеріали не містять.

Також, колегія суддів вважає, що розмір застави слідчим суддею визначено у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на відсутність повноважень прокурора Солдатова І.М., щодо можливості його участі у судовому засіданні, є безпідставними, оскільки, відповідно до витягу з кримінального провадження №12014040000000872 від 04 грудня 2014 року, останній визначений процесуальним керівником під час його розслідування.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваної, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм та правовими позиціями ЄСПЛ, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, яка зміні або скасуванню з викладених в апеляції мотивів не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 405, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Кудріна Дмитра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Тимошенка В.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Солдатовим І.М. про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду:

__ __ ____ Васецька В.В. Піскун О.П. Коваленко В.Д.