Постанова № 62914149, 16.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/881/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства «Полоїл», Державної податкової інспекції у Приморському районі Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Полоїл» до Державної податкової інспекції у Приморському районі Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2016 року № 0000312201, № 0000302201,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 0000312201 та №0000302201 від 12.01.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач дійшов невірного висновку щодо не забезпечення щоденного друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у 24 випадках, а також не забезпечено подання до органів доходів і зборів звітності, із застосування реєстратора розрахункових операцій у 24 випадках, а саме: 21.01.15; 30.01.15; 07.02.15; 16.02.15; 22.02.15; 23.02.15; 16.03.15; 22.03.15; 30.03.15; 29.05.15; 13.06.15; 07.07.15; 16.07.15; 28.07.15; 15.08.15; 21.08.15; 22.08.15; 02.09.15; 05.09.15; 11.09.15; 14.09.15; 26.09.15; 29.09.15, чим порушено п.7, 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР4 порушення порядку застосування реєстратора рахункових операцій, а саме: строк між первинною реєстрацією РРО та датою його виключення з Державного реєстру перевищує сім років, чим порушено п.3 ст.3 Закону №265/95-ВР; несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у день одержання готівки в книзі обліку розрахункових операцій, що використовується ПП «Полоїл» (ЄДРПОУ 34675181) на загальну суму 48 564,52 грн., чим порушено п.2.6. гл. 2 Положення №637.

Крім того, ПП «Полоїл» була подана скарга до Головного управління ДФС в Одеській області Державної фіскальної служби України, в якій підприємство просило скасувати податкове повідомлення рішення №0002832201 від 23.10.2015 року.

Рішенням про результати розгляду скарги від 01.12.2015 року вих. №3103/10/15-32-10-02-07 ГУ ДФС податкове повідомлення-рішення №0002832201 від 23.10.2015 року скасоване частково в частині застосування штрафних санкцій на суму 4 080 грн., за порушення Закону №265/95-ВР, а первинну скаргу директора ПП «Полоїл» Школова Г.О. в цій частині задовольняє, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишає без змін, а первину скаргу директора ПП «Полоїл» Школова Г.О. - без задоволення.

Однак, 15.01.2016 року позивач отримав податкові повідомлення-рішення: №0000302201 від 12.01.2016 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 242 822,60 грн.; №0000312201 від 12.01.2016 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 4 081,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними з огляду на те, що по-перше: рішенням ГУ ДФС податкове повідомлення-рішення №0002832201 від 23.10.2015 року скасоване частково в частині застосування штрафних санкцій на суму 4 080 грн., а по-друге: позивач вважає, що висновок податкового органу про те, що чек, роздрукований після 00:00 годин, а саме о 01:56 год. не є порушенням п.9 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР, а роздрукований 17.02.2015 року о 01:56 год. фіскальний чек, був роздрукований помилково.

Крім того, представник позивача зазначає, що в акті перевірки безпідставно зазначено, що Підприємство порушило порядок застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме: строк між первинною реєстрацією РРО та датою його виключення з Державного реєстру перевищує сім років, так як право користування реєстратора розрахункових операцій на момент перевірки було продовжено і ніяких порушень не було.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 12.01.2015 року № 0000312201 в частині застосування до ПП «Полоїл» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 1700, 00 (одна тисяча сімсот одна гривня) грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ПП «Полоїл» на вказану постанову подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та прийняти нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000302201 від 12.01.2016 року та № 0000312201 від 12.01.2016 року.

ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області також звернулась з апеляційною скаргою на зазначене рішення, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог, а саме: скасованого податкового повідомлення-рішення від 12.01.2016 року № 0000312201 стосовно застосування до підприємства штрафної санкції у розмірі 1700 гривень та прийняти нову постанову, якою відмовити ПП «Полоїл» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Полоїл» підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі Головного управління ДФС в Одеській області - залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що у період з 30.09.2015 року по 07.10.2015 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку ПП «Полоїл» код за ЄДРПОУ 34675181 з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до Закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та на підставі ст.20, п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу за період з 2014 - 2015 роки, за результатами якої зроблено висновок про порушення п.3, п.7, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР із змінами та доповненнями; п. 2.6 гл.2 Положення № 637.

23.10.2015 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0002832201, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 246 903,60 грн.

Не погодившись з висновками акту та податковим повідомленням-рішенням, ПП «Полоїл» подало до ГУ ДФС в Одеській області відповідну скаргу.

01.12.2015 року ГУ ДФС в Одеській області розглянуто первинну скаргу директора ПП «Полоїл» Школова Г.О. від 11.11.2015 року б/н на податкове повідомлення-рішення від 23.10.2015 року № 0002832201, за результатом розгляду якої прийнято рішення про часткове скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 23.10.2015 року №0002832201 у частині застосування штрафних санкцій на суму 4080 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишає без змін.

Також у вказаному рішенні зазначено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області необхідно прийняти податкове повідомлення-рішення про застосування до ПП «Полоїл» штрафних санкцій за порушення Закону №265/95-ВР у відповідності до вимог Порядку направлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236.

12.01.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесені податкові повідомлення рішення № 0000302201 про застосування суми штрафних санкцій на суму 242 822,60 грн. та № 0000312201 про застосування суми штрафних санкцій на суму 4 081,00 грн.

24.01.2016 року директором ПП «Полоїл» подано скаргу до ДФС України на податкові повідомлення рішення від 12.01.2016 року № 0000302201 та № 0000312201. 11.02.2016 року ДФС України залишило без розгляду скаргу ПП «Полоїл».

15.01.2016 року позивач отримав податкові повідомлення-рішення: №0000302201 від 12.01.2016 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 242 822,60 грн.; №0000312201 від 12.01.2016 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 4 081,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 0000312201 та №0000302201 від 12.01.2016 року.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 року № 0000312201 в частині застосування до ПП «Полоїл» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 1700 грн. Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Контролюючим органом зазначено про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у день одержання готівки в книзі обліку розрахункових операцій, що використовується ПП «Полоїл» (ЄДРПОУ 34675181) на загальну суму 48 564,52 грн., чим порушено п.2.6. гл. 2 Положення №637, на підставі чого до позивача було застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 242 822,60 грн.

При вирішенні справи суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана штрафна санкція у п'ятикратному розмірі нібито не оприбуткованої суми була застосована контролюючим органом правомірно, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 000030201 від 12.01.2016 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

Колегія суддів не може погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно до п. 1.2 Положення № 637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Цим же пунктом визначено, що касова книга - це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Таким чином, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних чеків РРО або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства.

У судовому засіданні представник ПП «Полоїл» пояснив, що підприємство володіє декількома автозаправними станціями, на одній з яких і була проведена перевірка, результатом якої є прийняття оскаржуваних в рамках даної адміністративної справи податкових повідомлень-рішень. Позивач, як юридична особа, яка знаходиться на загальній системі оподаткування та веде бухгалтерський облік, щоденно здійснює приймання виручки з різних точок автозаправних станцій, в яких здійснюється реалізація товару через реєстратори розрахункових операцій.

Такий вид діяльності позивача згідно приписів Положення № 637 зобов'язує його щоденно здійснювати оприбуткування готівки в касі підприємства, що надходить до нього з різних точок реалізації, у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Одночасно, на кожній точці реалізації товару торгівельна виручка в день її надходження повинна відображатися у КОРО на підставі Z-звітів.

Колегією суддів встановлено, що під час проведення перевірки належної позивачу автозаправної станції податківцями було виявлено та відображено факт не роздрукування продавцем Z-звітів та не відображення у КОРО суми виручки за ці дні. При цьому, контролюючим органом не досліджувався факт відображення зазначених 48 564,52 грн. у касовій книзі ПП «Полоїл».

Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95, на підставі якого до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення п. 2.6 Положення № 637, передбачає відповідальність за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідальність за Указом № 436/95 настає у тих випадках, за яких продавець саме приховує виручку (не оприбуткування), приховує частину виручки (неповне оприбуткування) чи оприбутковує виручку пізнішою датою, ніж вона фактично отримана (несвоєчасне оприбуткування).

Той факт, що Z-звіти у 24 випадках, а саме за: 21.01.2015; 30.01.2015; 07.02.2015; 11.02.2015; 16.02.2015; 22.02.2015; 23.02.2015; 16.03.2015; 22.03.2015; 30.03.2015; 29.05.2015;13.06.2015; 07.07.2015; 16.07.2015; 28.07.2015; 15.08.2015; 21.08.2015; 22.08.2015; 02.09.2015; 05.09.2015; 11.09.2015; 14.09.2015; 26.09.2015; 29.09.2015 на загальну суму 48 564,52 грн., були роздруковані наступного дня, не є безумовним доказом несвоєчасності оприбуткування цієї готівки позивачем, оскільки факт несвоєчасного оприбуткування слід встановлювати з урахуванням показників касової книги ПП «Полоїл», а не окремої автозаправної станції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00000302201 від 12.01.2016 року, яким позивачу визначено штрафну санкцію в сумі 242 822,60 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівки - є неправомірним та підлягає скасуванню.

Судова колегія вважає, що в даному випадку відповідальність позивача має настати саме за несвоєчасне друкування на РРО звітних чеків, яка встановлена п. 9 cт. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР. При цьому судова колегія враховує, що відповідальність за несвоєчасне роздрукування звітних чеків, яка встановлена п.4 ст.17 Закону № 256/95-ВР, скасована з 23.07.2015р.

Пунктом 9 ст.3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче, а тому відповідач міг застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки позивача, випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

За таких обставин ППР № 0000312201 від 12.01.2016 року про накладення штрафних санкцій за порушення, в т.ч. п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР, в цій частині правомірно прийнято в розмірі 340 грн.

Аналогічне обґрунтування колегія суддів застосовує щодо незабезпечення позивачем подання до органів доходів і зборів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій у 24 випадках, чим порушено п. 7 ст. 3 ЗУ №265/95-ВР.

Це є продовжуваним правопорушенням, за що також передбачена одна фінансова санкція, яка в даному випадку становить штраф в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 170 гривень).

Враховує викладене, колегія суддів вважає правомірним накладення штрафних санкцій додатково в розмірі 170 грн. на підставі ППР № 0000312201 від 12.01.2016 року про накладення штрафних санкцій за порушення, в т.ч. п.7 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Стосовно того, що реєстраційний строк РРО фіскальний номер 1553008230 закінчився 01.10.2015 року, проте станом на 18.10.2015 року позивач продовжував його використовувати, колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що під час проведення перевірки ПП «Полоїл» використовувало реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 1553008230, інформація про якій міститься на фіскальних чеках.

Згідно реєстраційного посвідчення №1553008230, ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено реєстрацію РРО, що належить ПП «Полоїл».

Як вірно встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, дата введення вказаного РРО в експлуатацію становить 01.10.2008 року. Тобто, реєстраційний строк РРО фіскальний номер 1553008230 закінчився 01.10.2015 року, проте, позивач продовжував його використовувати станом на 18.10.2015 року.

Проте, колегія суддів наголошує на тому факті, що згідно платіжного доручення № 469 від 25.09.2015 року позивач придбав у власність новий РРО, однак у зв'язку із труднощами у виготовленні РРО, позивачем він був отриманий лише 01.10.2015 року. У той же день директором ПП «Полоїл» вказаний РРО поданий для програмування до ДПІ у Приморському районі м. Одеси та лише 15.10.2015 року отримано реєстраційне посвідчення №3000169343 на новий РРО.

Тобто, позивач хоча і вчасно придбав новий РРО з метою заміни старого, однак не мав можливості вплинути на процес своєчасного виготовлення та програмування апарату. Викладені обставини повністю підтверджуються матеріалами даної адміністративної справи.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги вказані обставини, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком про неправомірність застосування до ПП «Полоїл» штрафної (фінансової) санкції за вказане порушення в розмірі 1 грн.

Оцінюючи викладені обставини в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про часткову протиправність та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000312201 від 12.01.2016 року щодо застосування до ПП «Полоїл» штрафної (фінансової) санкції (штрафу), а саме суму 3 571 грн. (4081 - (340+170).

Судом першої інстанції надана невірна правова оцінка правовідносинам щодо оприбуткування готівки ПП «Полоїл», що призвело до ухвалення помилкового судового рішення в частині визнання законним та обґрунтованим ППР № 00000302201 та частково ППР № 0000312201.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Полоїл» задовольнити частково, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року скасувати, прийняти у справі нову постанову, якою задовольнити частково адміністративний позов приватного підприємства «Полоїл».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 12.01.2015 року № 0000302201.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 12.01.2015 року № 0000312201 в частині застосування до приватного підприємства «Полоїл» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 3 571 (три тисячі п'ятсот сімдесят однієї) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 4073 (чотири тисячі сімдесят три) грн. 91 коп.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 21.11.2016 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян