Ухвала суду № 62914126, 23.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/4644/14

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Ступакової І.Г.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового - повідомлення рішення № 5541-15 від 13.06.2014 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

12.07.2014 року отримала лист, в якому містилось податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року № 5541-15, видане відповідачем, в якому повідомлялося, що згідно до вимог пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до вимог п.286.5 ст.286 розділу XІІІ Податкового кодексу України, ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: плата за землю, що вноситься фізичними особами у розмірі 8759,42 грн.

В оскаржуваному повідомленні-рішенні не зазначено за якою адресою знаходиться земельна ділянка, площа земельної ділянки та не додано розрахунку. У телефонному режимі позивача повідомили, що податкове повідомлення-рішення № 5541-15 стосується земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач зазначила, що за вказаною адресою їй на праві спільної сумісної власності належить нежитлове вбудоване приміщення підвалу та першого поверху НОМЕР_1 загальною площею 884 кв.м., яке розташоване в багатоквартирному дванадцяти поверховому будинку. Приміщення здається позивачем в найм фізичній особі підприємцю для здійснення діяльності передбаченою КВЄД.

Земельна ділянка за вищевказаною адресою ніким з співвласників не оформлялась, балансоутримувачем будинку є комунальне підприємство ЖКС «Вузівський». Між трьома співвласниками нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та КП ЖКС «Вузівський» укладено договір на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Крім того, аналогічні рішення отримали і інші співвласники нежитлового приміщення на суму 8759,42 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві (а.с.4-8).

Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов та в додаткових поясненнях(а.с.39-40, 217-218).

Представник відповідача в обґрунтування письмових заперечень на адміністративний позов зазначила, що позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси, як платник земельного податку з фізичних осіб з 01.01.2013 року. Сума земельного податку розрахована відповідно до нормативно грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки в розмірі 2972,62 грн., визначеної згідно з довідки управління Держземагенства у м. Одеса та площі земельної ділянки 294,67 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Представник відповідача зазначила, що ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року № 5541-15.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року № 5541-15 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 73 (сімдесят три), 08 грн.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулася до суду з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 13.06.2014 року відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 5541-15 згідно з яким на 2014 рік позивачу нарахований земельний податок в сумі 8 759,42 грн. (а.с.11-12, 41-42).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, згідно договору дарування № 1999 від 02.07.2009 року та договору купівлі-продажу № 3187 від 12.11.2010 року, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав на нерухоме майно, є власником 1/3 частки нежитлового приміщення підвалу та приміщення першого поверху НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,029467 га. та перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси, як платник земельного податку з фізичних осіб з 01.01.2013 року (а.с.9-10,43-46).

01.10.2012 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - співвласниками нежитлового приміщення підвалу та приміщення першого поверху НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 та Комунальним підприємством ЖКС «Вузівський» (надалі Виконавець) в особі директора Шонія З.Р. укладено договір № 453 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Предметом даного договору є забезпечення виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень; прибирання прибудинкової території в погодних умовах, які не відносяться до умов надзвичайного характеру, характерних для даної місцевості; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування у будинку АДРЕСА_1, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом, у строки та на умовах передбачених договором (а.с. 49-52).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 270 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України).

Згідно до вимог п.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог ст.126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення права власності позивача на нерухоме майно) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України).

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (п.286.6 ст.286 Податкового кодексу України).

Впродовж розгляду справи судами встановлено, що у позивача відсутній документ, що підтверджує право власності позивача на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, також відсутній документ, що підтверджує право оренди земельної ділянки, розташованої за вище вказаною адресою.

Згідно до вимог пп. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а п.274.1 ст. 274 Податкового кодексу встановлена ставка податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до вимог пп.270.1.1 п. 270.1 ст.270 та пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно до вимог п.2.4 Розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України, від 28.11.2012 року № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року № 2135/22447, «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків» встановлено, що до податкового повідомлення- рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Жодного розрахунку на адресу позивача не надходило, на вимогу суду першої інстанції відповідач також не надав жодного обґрунтованого нарахування податку з урахуванням пропорційної частки площі будівлі позивача.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що нарахування позивачу податкового зобов'язання зі сплати земельного податку є протиправним та суперечить вимогам податкового законодавства, у зв'язку з чим винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року № 5388-15 належить до скасування, а позов - задоволенню.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: І.Г.Ступакова

Суддя: А.В.Крусян