Ухвала суду № 62914090, 23.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1276/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій щодо неприйняття податкових накладних № 17 від 04.06.2016 року, № 18 від 04.03.2016 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ» (далі - позивач, ТОВ «ЛОТТ») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Одеси) про визнання протиправними дії щодо неприйняття податкових накладних №17 від 04.03.2016р., та №18 від 04.03.2016 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає, що податковий орган безпідставно відмовив у реєстрації податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р., в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, мотивуючи своє рішення тим, що: «Можливо, розірвано Договір про».

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні позову.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не прийняття 16.03.2016р. податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнано податкові накладні №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.03.2016р.

Не погодившись з таким рішенням ДПІ у Київському районі м. Одеси звернулась з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЛОТТ» відмовити в повному обсязі.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2014р. між ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в особі Свіжак А.А., який діє відповідно до Закону України «Про державну службу» та платником податків 31908069 (ТОВ «ЛОТТ») в особі Кірьязової Тетяни Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, укладено Договір №030920141 про визнання електронних документів, відповідно до п.п.1-3 якого предметом Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає Платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС додаткові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом. Включення Платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді виконується органом ДПС безкоштовно.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5 розділу 6 Договору від 16.09.2014р. №030920141 про визнання електронних документів, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Колегією суддів встановлено, що вищеозначений Договір від 16.09.2014р. №030920141 про визнання електронних документів зареєстровано у встановленому законом порядку за реєстраційним номером 9052890755, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною квитанцією №2.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 04.03.2016р. ТОВ «ЛОТТ» в електронному вигляді до податкового органу направлено Податкові накладні №№17,18, котрі Державною фіскальною службою України не прийнято, з тих підстав, що, на думку податкового органу, Товариством порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДФС України від 10.04.2008р. №233, а саме: - «Можливо, розірвано Договір про».

Зазначені обставини стали підставою для звернення ТОВ «ЛОТТ» до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не прийняття податкових накладних №17 від 04.03.2016р., та №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ», підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, що настають за датою їх складання.

Таким чином, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Вказаному обов'язку відповідає обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише у разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 Податкового кодексу України.

У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Територіальні органи Державної фіскальної служби при прийнятті податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку дотримуються вимог Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246, та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року №320/15011.

Згідно з розділами ІІ, ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА від 10.04.2008року №233 «Про подання електронної звітності», податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДФС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Колегією суддів встановлено, що 16.09.2014р. між ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в особі Свіжак А.А., який діє відповідно до Закону України «Про державну службу», та платником податків 31908069 (ТОВ «ЛОТТ») в особі Кірьязової Тетяни Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, укладено Договір №030920141 про визнання електронних документів, відповідно до п.п.1,3,5 розділу 6 якого, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Станом на 16 березня 2016року (дати направлення позивачем до податкового органу податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. в електронному вигляді для реєстрації) Договір про визнання електронних документів №030920141 від 16.09.2014р. був чинним, про що, серед іншого, зазначено відповідачем - ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області у письмових запереченнях від 12.04.2016р. вихід.№7171/9/15-51-10-00в на позовну заяву.

Судом встановлено, що відповідно до Квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.03.2016р., в якості підстави для не прийняття податковим органом від ТОВ «ЛОТТ» податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р., зазначено: - «Можливо, розірвано Договір про».

Таким чином, за наявності чинного Договору про визнання електронних документів №030920141 від 16.09.2014р., контролюючим органом не прийнято податкові накладні ТОВ «ЛОТТ» з посиланням на те, що «Можливо, розірвано Договір про», що є необґрунтованим. Жодних інших підстав для не прийняття податкових накладних позивача, податковим органом не зазначено.

Крім того, що 17.03.2016р. органом ДФС зареєстровано надіслані в електронному вигляді ТОВ «ЛОТТ» Податкові накладні №18 від 04.03.2016р., №21 від 04.03.2016р., про що свідчать наявні у матеріалах справи Квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що реєстрацію податкових накладних ТОВ «ЛОТТ» №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. не проведено з огляду на наявність збоїв у програмному забезпеченні на центральному рівні, у т.ч. і системи «Електронного адміністрування ПДВ», оскільки належних та допустимих доказів означеного податковим органом суду не надано.

Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи квитанцій №1 податкові накладні №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. контролюючим органом не прийнято, у зв'язку з порушенням, на думку податкового органу, ТОВ «ЛОТТ» вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233, а саме: - «Можливо, розірвано Договір про», та в жодному разі не з підстав наявності збоїв у програмному забезпеченні системи «Електронного адміністрування ПДВ».

Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо не прийняття податкових накладних №17 від 04.03.2016р., та №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також судом першої інстанції вірно визначено необхідність виходу за межі позовних вимог даного адміністративного спору та визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо не прийняття 16.03.2016р. податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та зазначити, що податкові накладні №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. слід вважати зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.03.2016р.

Апелянтом не надано суду належних доказів на підтвердження, та обґрунтування правомірності дій щодо не прийняття 16.03.2016р. податкових накладних №17 від 04.03.2016р., №18 від 04.03.2016р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян