Постанова № 62912887, 21.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 755/9099/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 14 від 04.04.2016 щодо нарахування та стягнення переплати пенсії за період з 01.09.2012 по 29.01.2016 в розмірі 42 943,23 грн та повернення безпідставно стягнуті кошти на погашення переплати пенсії, шляхом донарахування стягнутої суми до основого розміру пенсії.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав свій обов'язок, передбачений ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не повідомив відповідача про своє працевлаштування, переплата виникла з вини позивача, що в контексті ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є зловживання з боку пенсіонера.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком при загальному страховому стажі роботи 43 роки 1 місяць 17 днів з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 та даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 28.02.2009. Розмір пенсії, станом на 01.02.2016 становить 1189,33 грн.

З 01.09.2000 позивачу призначена пенсія за вислугу років.

Згідно даних трудової книжки, з 09.10.2000 ОСОБА_2 прийнято на роботу у Дошкільний навчальний заклад № 855 на посаду підсобного робітника. З 01.09.2012 переведена на посаду вихователя (а.с. 13).

Листом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 1206/06 від 22.01.2016 повідомлено позивачу про необхідність надання пояснень за підписом головного бухгалтера Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві держадміністрації щодо отриманих даних індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2015 рік проглядаються підстави для обліку спецстажу ЗП3055Е1. В зазначений період позивач отримує пенсію за вислугу років як працівник освіти і не має права одночасно працювати на посадах, які дають право на зарахування періоду роботи на посадах працівника освіти до спецстажу (а.с. 19).

29.01.2016 позивач подала заяву про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, в якій зазначила, що працює на посаді вихователя з 01.09.2012.

04.04.2016 Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення № 14 про утримання надміру виплачених сум пенсій Лівобережного ОУПФУ в м. Києві (Дніпровський р-н) (а.с. 23).

Позивач, не погодившись з даним рішенням, оскаржив його до Дніпровського районного суду м.Києва.

Дані правові відносини регулюються Законами України № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення», № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Цивільним кодексом України.

Так, в обгрунтування своєї правової позиції, пенсійний орган зазначає, що оскільки позивач не повідомив про своє працевлаштування за фахом, у нього виникла переплата за період з 01.09.2012 по 29.02.2016 в сумі 42 943,23 грн.

Однак, колегія суддів встановлено, що на час переведення позивача на посаду вихователя, тобто станом на 01.09.2012 позивач досягла 55 років і мала стаж роботи понад 37 років 11 місяців.

Згідно ст. 12 Закону України № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Тобто, у відповідності до ст. 12 цього Закону ОСОБА_2 станом на 01.09.2012 (час з якого виникла переплата, на думку пенсійного органу) позивач мала право на призначення пенсії за віком, оскільки досягла 55 років і мала стаж роботи не менше 20 років, тобто розмір пенсії за віком, який встановлюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ХІV від 09.07.2003, Законами України про Державний бюджет на відповідні роки фактично дорівнює розміру отриманої позивачем пенсії за вислугу років, тому позивач своїми діями жодним чиним не завдав шкоди державі.

Під час апеляційного розгляду, пенсійний орган не зміг довести погіршення матеріального становища Державного бюджету України в особі Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в той час як, утримання пенсійним органом з позивача коштів у розмірі 42 943,23 грн призведе до значного погіршення майнового стану пенсіонера.

Згідно частини першої ст. 50 Закону України, № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 102 Закону України № 1788-XII від 05.11.1991»Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно ст. 103 цього Закону суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений Постановою Пенсійного фонду № 6-4 від 21.03.2003 визначає механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення.

Згідно пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набута пенсія, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, наведеними вище положеннями передбачено неможливість повернення безпідставно набутої пенсії у разі відсутності недобросовісності з боку пенсіонера.

У зв'язку з тим, що на вимогу частини другої ст. 71 КАС України відповідачем не доведено недобросовісність та зловживання з боку пенсіонера щодо умисного не повідомлення пенсійного органу про її переведення з 01.09.2012 на посаду вихователя, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 03.10.2016 скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Скасувати рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 14 від 04.04.2016 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.