Ухвала суду № 62912742, 23.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

щодо вирішення клопотання про зменшення суми судового збору та відстрочення сплати судового збору

23 листопада 2016 р.

№ 876/7567/16

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Сапіга В.П., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, –

В С Т А Н О В И В :

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2016р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт подав апеляційну скаргу.

Однак, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч.6 ст. 187 КАС України, а саме апелянт до поданої апеляційної скарги не долучив документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без руху з підстав несплати судового збору в розмірі 124,70 грн при поданні апеляційної скарги на рішення суду.

21.11.2016 р. на адресу апеляційного суду поступило від апелянта клопотання про зменшення суми судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке аргументовано тим, що предметом спірних правовідносин у даній справі не є стягнення зазначених сум, а тому позовні вимоги не можуть бути майновими. Також просить відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору.

Однак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи яка діє як суб'єкт владних повноважень не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” в чинній редакції Пенсійний фонд України та його органи позбавлені пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України “Про судовий збір” згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Отже, для забезпечення рівності учасників судового та процесу, а також на підставі того, що викладені в клопотанні доводи не підтверджуються жодними доказами та не свідчать про неможливість сплати обов'язкового платежу, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 та ч. 1 ст. 88 КАС України підстав для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, суд не вбачає підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, апелянт вважає, що предмет спірних правовідносин не містить майнових вимог, з чим суд апеляційної інстанції не погоджується, враховуючи те, що окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Відтак, вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Також слід звернути увагу на те, що будь-яке звільнення органів державної влади від сплати судового збору матиме наслідком зменшення рівня фінансування судів. Адже відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору, який сплачується до спеціального фонду Державного бюджету України, спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп‘ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису. У той же час подані до проекту документи не містять пропозицій щодо компенсації зазначених втрат органів судової влади.

Адже не можна фінансові проблеми одних органів державної влади вирішувати за рахунок інших органів державної влади, зокрема органів судової влади, які також фінансуються з Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Враховуючи, що апелянт просить у випадку відмови у задоволенні заявленого клопотання надати додатковий строк для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суддя вважає за можливе такий надати.

Керуючись ст.ст. 87, 88, 102, 160, 187, 189, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зменшення суми судового збору, а також щодо відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Галицького районного суду м. Львова від 13.09.2016 року у № 461/2317/16-а до ухвалення судового рішення у даній справі - відмовити.

Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області додатковий строк для виконання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 року про залишення апеляційної скарги без руху у справі № 461/2317/16-а для усунення недоліків, які слід усунути в 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз’яснити особі яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення зазначених недоліків у строк, визначений цією ухвалою, відповідно до ч. 3 ст. 108 КАС України апеляційна скарга буде повернута.

Копію ухвали направити апелянту.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду.

Суддя В.П. Сапіга