Постанова № 62912658, 15.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа №922/2355/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Медуниця О.Є., суддя Шепітько І.І.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №10-490/д від 08.08.2016 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не зявився;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 20.04.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН», м.Харків, (вх.№2619Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2355/16,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м.Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа», м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН», м.Харків,

про стягнення 648657316,78 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2355/16 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» суму боргу в розмірі 648657316,78 грн. та 206700,00 грн. судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу від 08.10.2015 року по справі №826/2857/15 (№К/800/35931/15, №К/800/35932/15, №К/800/37255/15), якою підтверджено обґрунтованість та об'єктивність коефіцієнту барелізації в розмірі 7,28 для розрахунку вартості 1 тони нафти сорту «Юралс» (після набрання чинності змін до Порядку №570 (після 27.01.2015р.) та станом на сьогодні для визначення стартової ціни береться до уваги середнє значення ціни фактичних угод з продажу нафти сорту «Юралс» (п. 19 Порядку №570), в той час як при розрахунку стартової ціни продажу нафти сирої власного видобутку на засіданні аукціонного комітету 06.07.2015 року коефіцієнт барелізації використано на рівні 7,35.

Так, під час прийняття на засіданні аукціонного комітету 06.07.2015 року протокольного рішення про затвердження стартової ціни продажу нафти сирої власного видобутку в розмірі у розмірі 9431,80 грн/т (без ПДВ) по кожному лоту, при її розрахунку серед інших критеріїв аукціонний комітет використовував також коефіцієнт барелізації, який є математичним коефіцієнтом переведення одиниць вимірювання з бареля в метричну тонну. У зазначеному розрахунку коефіцієнт барелізації використано на рівні 7,35 що є хибним та призвело до невірного визначення стартової ціни продажу нафти - в розмірі вищому ніж він має бути. Таким чином, ТОВ «Гарант-УТН» було призупинено розрахунки з ПАТ «Укрнафта» за відвантажені обсяги нафти та очікувало, що аукціонним комітетом буде здійснено перерахунок стартової ціни продажу нафти, за якою відповідач на аукціоні №200 придбав у ПАТ «Укрнафта» відповідні її обсяги.

Як вказує апелянт, перерахунок вплинув би на кінцеві розрахунки з ПАТ «Укрнафта» за придбані обсяги нафти, та зменшив би загальну суму її продажу на аукціоні №200 та, зокрема, суму позову по справі №922/2355/16, що не взято судом першої інстанції до уваги при розгляді даної справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

24.10.216 року відповідач надав до суду клопотання (вх.№10704), в якому просить призначити по справі судову-економічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3. У вказаному клопотанні наведено перелік питань, які слід поставити судовому експерту.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що на виконання пункту 3.3. договорів купівлі-продажу нафти від 16.07.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договори: №06.1/1322-Р від 29.07.2015 року на надання транспортних послуг; №06.1/1323-Р від 29.07.2015 року на надання транспортно-експедиційних послуг.

На думку відповідача, висновок, щодо того чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача розмір заборгованості за поставлені товари та чи співвідноситься він з наданими позивачем послугами, чи впливає сума по договорам за надані послуги на суму фактичної поставки товарів, чи відповідають фактичні втрати нафти при транспортуванні через систему трубопроводів нормативним та чи впливають вони на формування ціни вартості нафти по спірним договорам купівлі-продажу є суттєвими і впливають на розгляд справи, зокрема, на розмір заборгованості, яка підлягає стягненню.

Позивач 26.10.2016 року надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№10840), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у звязку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою суду від 26.10.2016 року з метою забезпечення повного, всебічного та обєктивного вирішення спору, а також дотримання принципів судочинства, розгляд справи відкладено на іншу дату

15.11.2016 року позивач надав до суду пояснення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вх.№11500), в яких заперечує проти його задоволення та вказує, що витрати ПАТ «Укрнафта» з організації та транспортування нафти трубопроводами, а також вартість втрат нафти при цьому, не стосується позовних вимог, оскільки їх понесено позивачем, виконуючи зобовязання за іншими договорами.

Відповідач 15.11.2016 року надав до суду додаткові обґрунтування до апеляційної скарги (вх.№11509), які долучено до матеріалів справи.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи на 15.11.2016 року була направлена третій особі ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» рекомендованим листом 27.10.2016 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана нею 31.10.2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, третя особа у судове засідання не зявилася, про причини не з'явлення суд не повідомила.

Ухвалою суду від 26.10.2016 року суд попереджав, що у разі не зявлення представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін. Таким чином, зважаючи на те, що ухвала про відкладення розгляду справи направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні 15.11.2016 року відповідач підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з урахуванням доповнень до неї у повному обсязі та наполягав на задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві. Також, представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про призначення експертизи, з огляду на те, що воно не стосується обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи з урахуванням додаткових пояснень, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязок.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 4-1 Закону України «Про нафту і газ» підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу - виключно на біржових аукціонах.

Вказана норма Закону поширюється на ПАТ «Укрнафта», оскільки 50% плюс одна акція статутного капіталу ПАТ «Укрнафта» належить Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», акціонером якого є держава.

Зважаючи на вказані нормативні вимоги ПАТ «Укрнафта» щомісячно здійснює продаж нафти власного видобутку на біржових аукціонах.

Відповідно до ч.4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Стаття 185 Господарського суду України також встановлює, що до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Частиною 3 ст. 4-1 Закону України «Про нафту і газ» передбачено, що порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу затверджено постановою Кабінету Міністрів України №570 від 16.10.2014 року (надалі - Порядок №570).

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку №570 для організації та проведення аукціону утворюється аукціонний комітет з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу (далі - аукціонний комітет), який здійснює загальне керівництво та контроль за дотриманням умов проведення аукціонів. До складу аукціонного комітету включаються по три представники Мінекономрозвитку і Міненерговугілля та чотири представники Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Персональний склад аукціонного комітету затверджується спільним наказом Мінекономрозвитку та Міненерговугілля. Аукціонний комітет, серед іншого, затверджує графік проведення аукціонів; затверджує стартову ціну кожного лота; приймає рішення про проведення аукціону, визначає день і час його проведення з урахуванням поданих заявок на проведення аукціону і графіка проведення аукціонів; затверджує аукціонні свідоцтва.

Відповідно до пункту 11 Порядку №570 рішення аукціонного комітету оформляється протоколом, який підписують усі члени комітету, присутні на засіданні. Рішення комітету є обов'язковими для виконання всіма учасниками аукціону, а також біржею, на якій проводиться аукціон.

Рішенням аукціонного комітету затверджено стартову ціну на нафту сиру у розмірі 9431,80 грн./тонна (без ПДВ) по кожному лоту; на газовий конденсат власного видобутку у розмірі 10062,35 грн./тонна (без ПДВ) по кожному лоту, про що Міненерговугілля 06.07.2015 року розміщено інформаційне повідомлення на власному офіційному інтернет-сайті. Іншим рішенням від 07.07.2015 року схвалено заявки ПАТ «Укрнафта» та призначено проведення біржового аукціону з продажу нафти сирої та газового конденсату власного видобутку на 15.07.2015 року.

Пунктом 22 Порядку №570 передбачено, що оголошення про проведення аукціону публікується біржею, на якій проводиться аукціон, у газеті «Урядовий кур'єр», розміщується на веб-сайтах зазначеної біржі та Міненерговугілля не пізніше ніж за п'ять робочих днів (у разі проведення додаткового аукціону - три робочих дні) до дня його проведення.

08.07.2015 року Міненерговугілля опублікувало на власному веб-сайті оголошення про проведення 15.07.2015 року на ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» біржового аукціону №200 з продажу нафти сирої та газового конденсату власного видобутку.

Оголошення про проведення аукціону також було опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр» №121(5495) від 08.07.2015 року та на інтернет-сайті «Української міжбанківської валютної біржі»

На аукціон №200 ПАТ «Укрнафта» як продавець виставляло до продажу 34 партії (лоти) сирої нафти, загальною кількістю 128560 тонни. За наслідками проведення 15.07.2015 року аукціону №200 з продажу нафти та газового конденсату, його переможцем по усім лотам запропонованої ПАТ «Укрнафта» до продажу нафти власного видобутку визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН».

Як передбачено пунктами 46,47 Порядку №570, після закінчення аукціону складається аукціонне свідоцтво на підставі якого покупець переможець аукціону і продавець протягом трьох днів зобов'язані підписати договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого продавець зобов'язаний поставити нафту відповідно до визначеного базису поставки та якісної характеристики, а покупець прийняти та оплатити їх.

Результати аукціону №200 оформлені 15.07.2015 року аукціонними свідоцтвами, які підписані представниками продавця, покупця, біржі та секретарем аукціонного комітету, й затвердженні протоколом аукціонного комітету.

16.07.2015 року між ПАТ «Укрнафта» (продавець, позивач у справі), ТОВ «Гарант-УТН» (покупець, відповідач у справі) та ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» (третя особа по справі) було укладено наступні договори купівлі-продажу нафти за ціною продажу 11318,16 грн. (з ПДВ) за ідентичними умовами:

- №А200/8057-Н на поставку 3700,00 тон нафти вартістю 41877192,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2093859,60 грн. та поставлено 3699,94 тонни вартістю 41876 512,91 грн.

- №А200/8058-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8059-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8060-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8061-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8062-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8063-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8064-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8065-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8066-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8067-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8068-Н на поставку 3870,00 тонни нафти вартістю 43801279,20 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2190063,96 грн. та поставлено 3870 тонни вартістю 43801279,20 грн.

- №А200/8069-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 3 999,974 тон вартістю 45272345,73 грн.

- №А200/8070-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8071-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8072-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8073-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8074-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8075-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8076-Н на поставку 3490,00 тон нафти вартістю 39500378,40 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 1975018,92 грн. та поставлено 3490,00 тон вартістю 39500378,40 грн.

- №А200/8077-Н на поставку 3000,00 тонни нафти вартістю 33954480,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 1697724,00 грн. та поставлено 3000,00 тон вартістю 33954480,00 грн.

- №А200/8078-Н на поставку 3000,00 тонни нафти вартістю 33954480,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 1697724,00 грн. та поставлено 3000,00 тон вартістю 33954480,00 грн.

- №А200/8079-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8080-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8081-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8082-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8083-Н на поставку 2500,00 тон нафти вартістю 28295400,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 1414770,00 грн. та поставлено 2500,00 тонни вартістю 28295400,00 грн.

- №А200/8084-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8085-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8086-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8087-Н на поставку 4000,00 тонни нафти вартістю 45272640,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 2263632,00 грн. та поставлено 4000 тонни вартістю 45272640,00 грн.

- №А200/8088-Н на поставку 3000,00 тонни нафти вартістю 33954480,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 1697724,00 грн. та поставлено 3000,00 тон вартістю 33954480,00 грн.

- №А200/8089-Н на поставку 3000,00 тонни нафти вартістю 33954480,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 1697724,00 грн. та поставлено 3000,00 тон вартістю 33954480,00 грн.

- №А200/8090-Н на поставку 3000,00 тонни нафти вартістю 33954480,00 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 1697724,00 грн. та поставлено 3000,00 тон вартістю 33954480,00 грн.

Всього між сторонами було складено та підписано договорів на поставку 128560,00 тон нафти вартістю 1455062649,60 грн., за яким було сплачено гарантійний внесок 72753132,48 грн. та поставлено 128559,914 тон вартістю 1455061676,24 грн.

Згідно умов вищезазначених договорів купівлі-продажу від 16.07.2015 року покупець зобов'язався оплатити та прийняти нафту на умовах поставки ЕХW - товарні парки нафтогазовидобувних управлінь та газопереробних заводів (філій) ПАТ «Укрнафта», а ПАТ «Укрнафта» зобов'язалося передати нафту ТОВ «Гарант-УТН» відповідно до графіків поставки, вказаних в додатках до договорів (пункти 1.1., 1.2, 3.1, 4.2. договорів).

У пунктах 5.2. договорів сторони погодили графік відвантаження товару - протягом З (трьох) декад серпня 2015 року.

На підставі актів приймання-передачі, підписаними уповноваженими представниками сторін, підтверджується виконання ПАТ «Укрнафта» свого договірного зобов'язання передати товар ТОВ «Гарант-УТН» відповідно до погоджених сторонами графіків, в кількості, що відповідає умовам договорів. Належна поставка продавцем нафти покупцю не заперечувалась, зауваження щодо її якості та кількості відповідач не надавав.

У подальшому, між сторонами 31.07.2015 року було укладено додаткові угоди до договорів, якими визначено строк оплати, а саме - протягом 5 (п'яти) місяців з дати підписання додаткових угод, тобто не пізніше 31.12.2015 року.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за поставлений товар ТОВ «Гарант-УТН» розрахувалось частково. Зокрема, по договорам А200/8057-Н, А200/8058-Н, А200/8060-Н, А200/8061-Н, А200/8062-Н, А200/8064-Н, А200/8065-Н, А200/8066-Н, А200/8067-Н, А200/8068-Н, А200/8069-Н, А200/8070-Н, А200/8071-Н, А200/8072-Н, А200/8073-Н, А200/8074-Н, А200/8075-Н товар оплачений в повному обсязі, а по договору А200/8063-Н - товар оплачений на суму 7122532,70 грн.

Крім того, відповідно до пункту 23 Порядку №570 відповідачем до проведення аукціону здійснено оплату на рахунок біржі гарантійного внеску в розмірі 5% заявленого обсягу закупівлі.

Як передбачено пунктом 50 Порядку №570 сума гарантійного внеску не повертається покупцю, який став переможцем аукціону.

Згідно з пунктом 51 Порядку №570 розрахунки між продавцем та покупцем проводяться з урахуванням суми гарантійного внеску, перерахованого покупцем на рахунок біржі.

21.07.2015 року ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» перерахувало на рахунок позивача отриманий від відповідача гарантійний внесок на загальну суму 72753132,48 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ТОВ «Гарант-УТН» перед ПАТ «Укрнафта» за договорами купівлі-продажу нафти, укладеними 16.07.2015 року за наслідками біржового аукціону №200 від 15.07.2015 року, становить: 1455061676,24 грн. (загальна вартість отриманого товару) - 72753132,48 грн. (перерахований відповідачем біржі, а біржею позивачу гарантійний внесок) - 733651226,98 грн. (сума коштів, фактично сплачених за товар) = 648657316,78 грн.

Відповідачем не обґрунтовано, а матеріали справи не містять доказів того, що ним виконано взятий на себе обовязок, а саме здійснено сплату за договорами від 16.07.2015 року з урахуванням додаткових угод до них у належному розмірі та строки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються заповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

З метою досудового врегулювання спору ПАТ «Укрнафта» 26.02.2016 року направлено ТОВ «Гарант-УТН» претензію №10/390 з вимогою погасити існуючу заборгованість у добровільному порядку. ТОВ «Гарант-УТН» листом від 23.03.2016 року №69 повідомило ПАТ «Укрнафта» про відсутність можливості здійснити оплату за поставлений товар, і не заперечувало про наявність заборгованості. Отже, можливо стверджувати, що ТОВ «Гарант-УТН» визнало наявну заборгованість перед ПАТ «Укрнафта» у розмірі 648657316,78 грн. та не здійснило заходів щодо її погашення.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем прийнятого на себе зобовязання по сплаті у належні строки та розмірі за договорами купівлі-продажу нафти від 16.07.2015 року. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення 648657316,78 грн. заборгованості є обґрунтованими, підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо клопотання відповідача про призначення по справі судово-економічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних обєктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У розділі 3 договорів купівлі-продажу нафти, які укладені 16.07.2015 року передбачено умови поставки і приймання нафти.

Зокрема, у п. 3.3. визначено, що транспортування нафти магістральними трубопроводами ПАТ «Укртранснафта», транспортування нафти з пункту відвантаження до пункту наливу, налив і подальше перевезення нафти залізничним або автомобільним транспортом покупець забезпечує самостійно у зазначені в додатку №1 терміни за окремими договорами, укладеними покупцем з транспортними (транспортно-експедиційними) організаціями. В разі транспортування нафти продавцем з пунктів відвантаження до пункту передачі автотранспортом, залізницею або через систему трубопроводів ПАТ «Укртранснафта» та ПАТ «Укрнафта», покупець відшкодовує всі витрати продавця, повязані з транспортуванням нафти, на підставі договорів на надання транспортних та/або транспортно-експедиційних послуг, укладених між покупцем і продавцем. Нормативні втрати нафти три транспортуванні через систему трубопроводів ПАТ «Укртранснафта» з товарних парків НГВУ ПАТ «Укрнафта» відносяться на рахунок покупця. Величина нормативних втрат визначається на підставі маршрутних доручень ПАТ «Укртранснафта» на обсяги нафти, призначені для транспортування для покупця, і підтверджуються актом наданих послуг. Після передачі нафти транспортній організації продавець не несе відповідальність за кількість та якість переданої транспортній організації нафти.

Для забезпечення транспортування придбаної покупцем нафти, між позивачем та відповідачем було укладено договір №06.1/1323-Р від 29.07.2015 року на надання транспортно-експедиційних послуг та договір №06.1/1322-Р від 29.07.2015 року на надання транспортних послуг.

Предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ «Гарант-УТН» заборгованості за отримані від ПАТ «Укрнафта» обсяги нафти в загальній кількості 128560,00 тонн на підставі договорів купівлі-продажу від 16.07.2015 року, укладених за результатами біржового аукціону №200, що відбувся на ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» 15.07.2015 року. Залишок заборгованості ТОВ «Гарант-УТН» перед ПАТ «Укрнафта» складає 648657316,78 грн. Обовязок зі сплати вказаної суми виник у відповідача у звязку із укладенням між позивачем та відповідачем 34 (тридцяти чотирьох) договорів купівлі-продажу нафти від 16.07.2015 року. У вказаних договорах сторонами погоджено предмет договору, визначено вартість товару, розмір суми, який належить до сплати.

Колегія суддів зазначає, що витрати з організації та транспортування нафти трубопроводами, а також вартість втрат нафти при цьому, не стосується позовних вимог по даній справі, оскільки їх понесено позивачем/відповідачем виконуючи зобовязання за іншими договорами і жодним чином не впливає на предмет укладених між сторонами договорів щодо вартості нафти, за результатами торгів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судово-економічної експертизи, у звязку з його необґрунтованістю, а саме, фактичні данні, які просить відповідач встановити та дослідити під час проведення експертизи, не входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у звязку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2355/16 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.09.2016 року по справі №922/2355/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Шепітько І.І.