Ухвала суду № 62912385, 17.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2016 рокусправа № 804/898/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного Управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, поновлененя на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного Управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати Наказ № 485 о/с від 06.11.2015 року Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області в частині звільнення у запас Збройних сил за п. 64 «г» майора міліції ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС, з 06 листопада 2015 року; поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого ГУ МВС України в Дніпропетровській області; зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття рівнозначної посади у відповідності до п. 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області та видати відповідний наказ з цього приводу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ № 485 о/с від 06.11.2015 року Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області в частині звільнення у запас Збройних сил за п. 64 «г» майора міліції ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Новомосковським РВ ГУ ДМС України у Дніпропетровській області, 12 грудня 2014 року, ІПН НОМЕР_1, оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС, з 06 листопада 2015 року. Поновлено ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Новомосковським РВ ГУ ДМС України у Дніпропетровській області, 12 грудня 2014 року, ІПН НОМЕР_1, на посаді оперуповноваженого ГУ МВС України в Дніпропетровській області. В задоволенні решти вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилаєте на те, що під час ухвалення рішення судом першої інстанції не було враховано вимоги чинного законодавства, що регулювало порядок звільнення працівників міліції (осіб рядового та начальницького складу ОВС) через скорочення штатів у зв'язку з реформуванням ОВС.

ГУМВС при прийнятті наказу про звільнення позивача з ОВС через скорочення штатів діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу є необґрунтованими.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Управління МВС України в Дніпропетровській області № 620/с від 01.08.2002, 15.08.2002 ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ.

Відповідно до Закону України «Про відпустки», позивачу було надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 23.05.2015 по 12.02.2018.

Наказом від 06 листопада 2015 року № 485о/с звільнено позивача з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (скорочення штатів).

Підставою звільнення позивача зазначено Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII.

Позивачем було подано упродовж трьох місяців з дня опублікування Закону України «Про національну поліцію», а саме - 20.10.2015 р., заяву до Міністерства внутрішніх справ України з проханням перевести її на рівнозначну посаду до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (опис поштового відправлення міститься у матеріалах справи). Однак, жодної відповіді на вищевказану заяву позивачем отримано не було.

Листом від 08.12.2015 ОСОБА_1 звернулась до ГУМВС України в Дніпропетровській області про прийняття її до ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області на рівнозначну займаній посаді. (а.с.14)

Листом №1/р-888/Б від 11.02.2016 ГУ МВС України в Дніпропетровській області позивача повідомлено про звільнення з органів внутрішніх справ з п. 64 «г» (через скорочення штатів) «Положення про проходження служби». (а.с.15)

01.02.2016 позивачем отримано у відділі кадрів ГУМВС України в Дніпропетровській області трудову книжку та витяг з Наказу № 485 о/с від 06.11.2015 року, у якому зазначено наступне: «Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до пунктів 10 та 11 розділу ХI України «Про національну поліцію»: звільнити у запас Збройних сил за п. 64 «г» майора міліції ОСОБА_1 (М-244768) оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС, з 06 листопада 2015 року».

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №730 від 16.09.2015 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», згідно Додатку 1 - утворено територіальний орган Національної поліції, а саме - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, згідно Додатку 2 - ліквідовано територіальний орган Міністерства внутрішніх справ, а саме - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.

Пунктом 8 Розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію», працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Пунктом 17 Положення передбачено, що вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Згідно з абзацом третім статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Зазначена норма надає гарантію щодо обмежень на звільнення для жінок, які мають дітей віком до трьох років. Так, звільнення жінок, зазначених у частині 3 статті 184 Кодексу законів про працю України має певні особливості, зокрема, таке звільнення можливе, проте власник зобов'язаний працевлаштувати жінку на цьому самому або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності.

Оскільки позивач станом на момент її звільнення з органів внутрішніх справ мала дитину віком до трьох років, а відповідачами не доведено вжиття заходів щодо її обов'язкового працевлаштування, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області були порушені права позивача в частині звільнення зі служби органів внутрішніх справ, а саме порушено вимоги частини 3 статті 184 Кодексу законів про працю України, якою встановлена заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України передбачено, що не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).

Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності дій ГУ МВС України в Дніпропетровській області стосовно прийняття оскарженого наказу № 485 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ, та щодо правомірності поновлення позивача на службі на посаді оперуповноваженого ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог позивача щодо зобов'язання ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття рівнозначної посади у відповідності до п. 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області та видати відповідний наказ з цього приводу, оскільки позивач не працювала в цій установі та з неї не була звільнена, що унеможливлює поновлення службово-трудових відносин позивача з вказаною установою.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі №804/898/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко