Рішення № 62912219, 21.11.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2016 р. Справа № 918/1166/16

за позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт"

про стягнення в сумі 123 900,00грн

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2016 року Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (відповідач) про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафу у розмірі 61 950,00 грн та пені у розмірі 61 950,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

Відповідач вчинив порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що встановлено у рішенні адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 142- р/к від 24.12.2015 року, а тому відповідач за вчинення зазначеного порушення має згідно з абз. 4 ч. 2 та ч. 6 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" сплатити штраф в розмірі 61 950,00 грн. Оскільки штраф сплачено не було, отже відповідач має сплатити додатково пеню в розмірі 61 950,00 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 50, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 3, 7, 12, 25, 22, 22-1, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" тощо.

Ухвалою від 31.10.2016 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 21.11.2016 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем проводилося здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку заготівлі молока для промислової переробки в частині дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на вказаному ринку.

02.12.2014 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 01-23/11-3945 "Про надання інформації", у якій на підставі ст.ст. 7, 17, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України у строк до 15.12.2014 року просив надати відповідача інформацію за серпень-жовтень 2013 року та серпень - жовтень 2014 року згідно з переліком.

17.12.2014 року листом № 01-23/18-4074 позивач повідомив, що строки щодо надання інформації продовжено до 23.01.2015 року включно. При цьому повідомив, що чинним законодавством не передбачено надання копії заяв, листів подань, які стали підставою проведення досліджень, однак повідомив про можливість ознайомитись із листом Білогірської районної державної адміністрації від 12.07.2014 року № 1712-02-15-1692/2014.

23.01.2015 року листом № 15 відповідач повідомив позивача, що не відмовляється від надання інформації на вимогу № 01-23/11-3945 від 02.12.2014 року, однак при підтвердженні останнім своїх повноважень на проведення перевірки у вигляді витребування інформації та при наявності встановлених законом підстав.

У зв'язку із розглядом справи № 03-06/65-15 позивач звернувся із вимогою від 30.09.2015 року № 01-27/13-3084 до відповідача про надання до 09.10.2015 року довідки про доход (виручку) від реалізації продукції (робіт, послуг) товариства за 2014 рік, довідки про банківські реквізити товариства.

Супровідним листом від 08.10.2015 року № 337 на адресу позивача направлено довідку про доход (виручку) від реалізації продукції (робіт, послуг) товариства за 2014 рік (вих. № 335 від 08.10.2015 року) та довідку про банківські реквізити товариства (вих. № 336 від 08.10.2015 року).

25.11.2015 року позивач на адресу відповідача надіслав копію подання з попередніми висновками у справі № 03-06/65-15 та запропонував у 10-денний строк подати зауваження та пропозиції відносно результатів розгляду справи.

Зі змісту подання від 25.11.2015 року позивача вбачається, що останнє пропонує визнати дії відповідача, які полягали у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 02.12.2014 року № 01-23/11-3945 у встановлений строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу за вказане порушення.

У запереченнях від 14.12.2015 року № 391 на подання відповідач вказав, що не відмовлявся надавати інформацію, а лише просив підтвердити повноваження позивача на проведення перевірки та витребування інформації в ході перевірки. Стосовно накладення штрафу зазначив, що відповідач виконав вимогу відділення від 30.09.2015 року щодо надання інформації та надав витребувані довідки про доход (виручку) від реалізації продукції (робіт, послуг) товариства за 2014 рік та про банківські реквізити товариства.

11.12.2015 року на адресу відповідача надіслано повідомлення про те, що 18.12.2015 року о 10:00 год. в приміщенні позивача відбудеться засідання адміністративної колегії з приводу прийняття рішення у справі № 03-06/65-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відносно відповідача, яке отримане останнім 23.12.2015 року за вх. № 1289.

18.12.2015 року листом № 393 відповідач звернувся з проханням до позивача відкласти засідання адміністративної колегії у справі № 03-06/35-15 у зв'язку з тим, що 17.12.2015 року (у кінці робочого дня) йому стало відомо (у телефонному режимі) про проведення вказаного засідання, а відтак просив завчасно повідомити про наступну дату проведення засідання.

Листом від 18.12.2015 року № 01-27/13-3897 відповідача повідомлено, що 24.12.2015 року о 10:00 год. в приміщенні позивача відбудеться засідання адміністративної колегії з приводу прийняття рішення у справі № 03-06/65-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відносно відповідача.

23.12.2015 року листом № 398 відповідач повідомив позивача про неможливість забезпечити явку повноважного представника у зв'язку з його відрядженням у Чеську Республіку та просив не здійснювати у період з 24.12.2015 року по 30.12.2015 року включно розгляд справи № 03-06/65-15 щодо порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції; відкласти засідання адміністративної колегії, яке призначене на 24.12.2015 року, на іншу дату та час.

Рішенням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2015 року № 142-р/к у справі № 03-06/65-15 визнано дії відповідача, які полягали у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 02.12.2014 року № 01-23/11-3945 у встановлений строк (до 23.01.2015 року), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету у встановлений строк. За вказане порушення накладено штраф у розмірі 61 950,00 грн.

Також в рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Рішення може бути оскаржене до господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання.

У рішенні встановлено, що відповідач відмовився у наданні інформації на вимогу позивача. При цьому зазначено, що позивачем не здійснювалася перевірка суб'єкта господарювання, натомість витребовувалася інформація шляхом надсилання вимог голови територіального відділення у зв'язку із розглядом листа Білогірської районної державної адміністрації від 12.07.2014 року № 17/12-02-15-1692/2014 з метою контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

Неподання вказаної інформації не дало можливості позивачу у повній мірі здійснити державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.

При визначенні розміру штрафу відділенням враховано таке: порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації на вимогу позивача від 02.12.2014 року № 01-23/11-3945 відповідачем не визнано; зазначене порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідач не припинив; відповідач не сприяв розгляду справи № 03-06/65-15.

За приписами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Не погоджуючись з рішенням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2015 року № 142-р/к у справі № 03-06/65-15, відповідач звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним та скасування.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.05.2016 року у справі № 924/295/16, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 року, у позові ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2015 року № 142-р/к у справі № 03-06/65-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу відмовлено.

У силу вимог ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом положень ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 2 ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 7 цього Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України уповноважено, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (п. п. 5, 12 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Аналогічні повноваження закріплено і в Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 року № 32-р та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 року за № 291/5482. Так, ч. 1 п. 3 між іншим передбачено, що відділення Антимонопольного комітету України має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Крім того, виходячи зі змісту ст. ст. 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання та інших документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Усупереч наведеному відповідач вимог позивача у строк, визначений у вимозі, не виконав, інформації, яка витребовувалася, не надав.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Частинами 2, 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за порушення, передбачене п. 13 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абз. 4 ч. 2 цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

Як зазначалося, 24.12.2015 року рішенням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано дії відповідача з неподання інформації порушенням п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на відповідача штраф у розмірі 61 950,00 грн.

Штраф застосовано, виходячи із доходу відповідача за 2014 рік, який склав 60 977 000,00 грн.

30.12.2015 року рішення позивача скероване на адресу відповідача та отримано ним 12.01.2016 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Частинами 3, 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У наведеній правовій нормі чітко визначено подію, з настанням якої законодавець пов'язує припинення та зупинення нарахування пені. У разі припинення нарахування пені - день прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. При цьому будь-яких застережень щодо набрання відповідним рішенням законної сили у ст. 56 зазначеного Закону немає. У разі зупинення нарахування пені - час розгляду справи в господарському суді, який повинен визначатися за правилами ст. 69 ГПК України (постанови Верховного Суду України від 19.08.2014 року у справі № 3-44гс14 та від 09.09.2014 року у справі № 3-50гс14).

Враховуючи приписи ст.ст. 253, 254 ЦК України, останній день сплати штрафу - 14.03.2016 року.

Оскільки штраф у встановлений строк відповідачем сплачений не був, відтак з 15.03.2016 року у позивача виникло право на нарахування пені.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені за період з 15.03.2016 року по 29.03.2016 року, з 12.05.2016 року по 01.07.2016 року, з 27.07.2016 року по 25.10.2016 року, встановив, що її розмір становить 145 892,25 грн, однак з врахуванням обмежень, встановлених ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати 61 950,00 грн.

Отже, зважаючи на положення норм чинного законодавства та встановлені фактичні обставини у справі, що розглядається, позивач у межах наданих йому повноважень мав право витребувати від відповідача інформацію, необхідну для перевірки дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, а відповідач, у свою чергу, зобов'язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.

У зв'язку з тим, що невиконання законних розпоряджень, рішень і вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" тягне за собою передбачену законом відповідальність, а відповідачем такі вимоги не виконано, його згідно з положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції" правомірно притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Вказана позиція також відображена у постанові Верховного Суду України № 3-332гс16 від 25.05.2016 року.

Зважаючи, що позивач належними та допустимими доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів обставини, викладені у позовній заяві, а відповідач їх не спростував, відтак позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (вул. Першотравнева, 2, с. Злинець, Дубенський район, Рівненська область, 35601, код ЄДРПОУ 31126518) на користь Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 54, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21312821) із зарахуванням до Державного бюджету України на рахунок Дубенського управління Державної казначейської служби України за КЕКД 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" (символ звітності 106) 61 950,00 грн штрафу та 61 950,00 грн пені.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (вул. Першотравнева, 2, с. Злинець, Дубенський район, Рівненська область, 35601, код ЄДРПОУ 31126518) на користь Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 54, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21312821) 1 858,50 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складене 22.11.2016 року.

Суддя Андрійчук О.В.