Постанова № 62912175, 21.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.11.2016 справа №908/987/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача(скаржника): розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду від у справіОСОБА_4 не з'явився; ОСОБА_5 - довіреність б/н від 20.09.2016 р. Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський хлібокомбінат, м. Мелітополь, Запорізька область Запорізької області 29.06.2016 р. № 908/987/16 за позовом до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський хлібокомбінат, м. Мелітополь, Запорізька область простягнення 214 245,29 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, м. Запоріжжя

звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський хлібокомбінат, м. Мелітополь, Запорізька область про стягнення 214 245,29 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя задоволені повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мелітопольський хлібокомбінат, м. Мелітополь, Запорізька область, не погодившись з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області, звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позивачем не доведено належного розміру заявленої суми до стягнення з причин відсутності у акті про порушення інформації про обєм засмічення, обєм завданого збитку, а також не доведено документально означену суму. Крім того, зазначає про те, що акт про порушення не підписаний з боку відповідача, у звязку з чим останній не є належним доказом факту заподіяної довкіллю шкоди.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2016р. сформовано колегію суддів у такому складі: ОСОБА_1 головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Дучал Н.М.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1052 від 22.08.2016 р., у звязку з перебуванням у відпустках суддів-членів колегії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/987/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. головуючий суддя, судді М'ясищев А.М., Склярук О.І.

Також, розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1292 від 28.09.2016 р., у звязку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_8 призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/987/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.09.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. головуючий суддя, судді М'ясищев А.М., Сгара Е.В.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Судовий процес в апеляційний інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.81-1 ГПК України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, у період з 16.04.2013 р. по 23.04.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський хлібокомбінат, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Акт перевірки це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. №464).

В ході перевірки встановлено факт засмічення земельної ділянки, розташованої на території відповідача, навпроти автомийки та артезіанської свердловини № 4, загальною площею 76,84 м2, що є порушенням ст. 46 Закону України Про охорону земель, ст.ст. 17, 33 Закону України Про відходи.

За фактом виявленого порушення був складений протокол про адміністративне правопорушення №001649 від 23.04.2013 р. Постановою про накладення адміністративного стягнення №000095/01/11 від 23.04.2013 р. визнано гр. ОСОБА_9 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 52 КУпАП. Копію постанови вказаною особою було отримано під розписку особисто.

Як встановлено господарським судом, штраф сплачено добровільно посадовою особою відповідача, що підтверджується квитанцією № 16 від 27.04.2013р.

На підставі акту перевірки був складений припис №17 від 23.04.2013 р. про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Враховуючи те, що притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обовязку відшкодування збитків завданих ними внаслідок порушення природоохоронного законодавства, позивач звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобовязані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Статтями 17, 33, 34, 351 Закону України "Про відходи" встановлені обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, вимоги щодо зберігання та видалення відходів, вимоги щодо поводження з небезпечними та побутовими відходами.

Згідно з п.п."а","з","ї","л" статті 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до п."а" ч.1 статті 32 та ч.7 статті 33 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Аналогічні приписи містяться у ч.2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно якої розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Стаття 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під заходами державного нагляду (контролю) розуміють планові та позапланові заходи, які здійснюються органами держаного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (Інспекція) відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011р. № 429, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про використання та охорону земель, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону атмосферного повітря, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов тощо. Для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обовязкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва).

Під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, повязаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням обєктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки (п.п. 4.4 Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. №464).

З наведеного вбачається, що Державна екологічна інспекція у Запорізькій області не виходила за межі повноважень, наданих їй законом, під час здійснення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський хлібокомбінат на законних підставах.

Доводи апелянта щодо порушення співробітниками ДЕІ визначеного законом порядку проведення перевірки та невідповідності самого акта перевірки встановленим законодавством вимогам, а також щодо незаконності розпорядчого документу (припису №17 від 23.04.2013р.) не приймаються до уваги судом з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідач погодився з результатами перевірки, засвідчив свою згоду підписом та не надав ніяких пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складеного акту, прийняв до виконання припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідачем підписаний протокол про адміністративне правопорушення, складений у звязку з виявленими під час проведення перевірки правопорушеннями, а також зроблена відмітка с нарушением согласен, яка засвідчена особистим підписом головного інженера ТОВ Мелітопольський хлібокомбінат ОСОБА_9 В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем дій Державної екологічної інспекції у Запорізькій області щодо перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та результатів цієї перевірки.

Варто зауважити, що перевірка була проведена у 2013 році (акт складений 23.04.2013р., припис 23.04.2013р). Тобто, відповідач, маючи достатньо для цього часу, свідомо не скористався правом на оскарження, що надане йому законодавством, зокрема ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Порядок визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства встановлено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.10.1997 року за № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року за № 285/2725 (надалі Методика).

Згідно п. 3.2. Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 3.3 Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Згідно до пп. 5.1 п. 5 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Пунктами 3.5., 3.5.1. Методики передбачено, що при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Як встановлено господарським судом, заміри виявленого засмічення проводились повіреною держстандартом рулеткою. Площа засмічення земельної ділянки складала 76,84 квадратних метрів (11,3 х 6,8 метрів), середня висота відходів склала 1 метр. Встановлені дані були відображені у акті перевірки (площа засмічення 76,84 м2) та карті-схемі місця засміченої земельної ділянки на підприємстві ТОВ Мелітопольський хлібокомбінат (висота відходів 1 м).

Відповідно до п. 5.5 Методики, розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6): Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кнв х Кег, де Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0.5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м; Пдз - площа засміченої земельної ділянки, кв.м; Кзз- коефіцієнт засмічення; земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Відповідно до п. 5.6. Методики довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно довідки управління Держземагенства у Мелітопольському районі Запорізької області за вих.№ 983/235-12 від 11.10.2013р., земельна ділянка (кадастровий номер 2310700000:02:011:0005), яка розташована за адресою: м. Мелітополь, вул. 8 Березня, 2, відноситься до земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення (вид угідь землі промисловості) та використовується ВАТ Мелітопольський хлібокомбінат для розміщення та обслуговування промислового майданчика. Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. вищевказаної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації на 2013 рік становить 185,88 грн.

Перевіривши розрахунок шкоди в розмірі 214245,29 грн. здійснений відповідно до п.5.5. Методики, за формулою: Ршз = 0,5 х 10 х 185,88 х 76,84 х 3,0 х 1,0 х 1,0 = 214245,29 грн., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності його нарахування.

Таким чином, за період з 16.04.2013 р. по 23.04.2014 р. розмір шкоди, заподіяної державі Товариством з обмеженою відповідальністю Мелітопольський хлібокомбінат внаслідок засмічення земельної ділянки становить 214245,29 грн., доказів сплати якої відповідачем не надано, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В даному випадку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ Мелітопольський хлібокомбінат не доведено відсутність своєї вини у допущеному порушені, оскільки факт засмічення відповідачем земельної ділянки, розташованої на території відповідача, навпроти автомийки та артезіанської свердловини № 4, загальною площею 76,84 м2 встановлений актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який станом на час розгляду судом даної справи відповідачем не оскаржено.

Також, як зазначалось вище, факт порушення ТОВ Мелітопольський хлібокомбінат норм природоохоронного законодавства оформлений протоколом про адміністративне правопорушення від 23.04.2013 р., постановою про накладення адміністративного стягнення від 23.04.2013 р. встановлено вину директора відповідача. Зазначені протокол та постанова, в порядку передбаченому КАС України, не оскаржувалися. Будь-які інші спростування вини відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач своїми діями порушив вимоги природоохоронного законодавства , зокрема приписи ст.ст. 35, 46 Закону України Про охорону земель, у звязку з чим державі було завдано шкоду.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даному випадку наявні всі складові елементи делікту, а тому доводи апелянта щодо недоведеності позивачем заподіяної шкоди не приймаються судом до уваги.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Всупереч викладеному, відповідачем не надано суду жодних доказів відсутності своєї вини.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ТОВ Мелітопольський хлібокомбінат не скористалось своїм правом на оскарження дій Державної екологічної інспекції у Запорізькій області при проведенні перевірки, натомість, акт, складений інспекцією внаслідок проведеної перевірки підписаний з боку відповідача без зауважень, тому твердження відповідача про порушення позивачем процедури проведення перевірки, встановлення невірних висновків, порушення процедури складення акту перевірки є безпідставними.

Виконання відповідачем припису від 23.04.2013 №17 про зобовязання ліквідувати засмічення земельної ділянки, загальною площею 76,84 м2 будівельними відходами, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, оскільки шкоду позивачем нараховано ТОВ МХК за сам факт засмічення земельної ділянки, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди спричиненої таким засміченням, є факт виявлення сміття на відкритому ґрунті без дозволів, що призвело чи могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища, встановлений уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення у відповідності до приписів чинного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель

Виходячи з чого, встановлений екологічною перевіркою факт засмічення відповідачем земельної ділянки є достатнім для відшкодування шкоди.

Також не приймається посилання відповідача на те, що визначений позивачем обсяг сміття (площа та висота відходів) не відповідає дійсності, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами зворотнє.

Приймаючи до уваги вищенаведене, на підставі вищезазначених норм, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський хлібокомбінат без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. без змін.

Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, ст.103, 104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольський хлібокомбінат Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. у справі №908/987/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. у справі №908/987/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.В. Будко

Судді: А.М. М?ясищев

ОСОБА_3